Чисельна методика дослідження напружено-деформованого стану багатошарових ортотропних оболонок обертання, виконаних із термореологічно складних матеріалів заснована на уточненій кінцевозсувній теорії, яка враховує нелінійне розподілення деформацій поперечного зсуву на рівні гiпотез і лінійній теорії в'язкопружності.

Розроблено конструкції дослідних стендів для вивчення впливу озоно-повітряної суміші (ОПС) на зернові культури за різних режимів і технологічних схем їх обробки. Визначено зміни санітарно-гігієнічних показників якості зерна пшениці за різних режимів його обробки ОПС. Запропоновано раціональні способи та технологічні режими обробки пшениці ОПС для підвищення якості та безпечності зерна. Вперше встановлено закономірності зміни основних біохімічних показників якості зерна пшениці за різних умов озоно-повітряної обробки та наступного його зберігання. Визначено режими обробки зерна ОПС, що спрямовано впливають на активність ферментних комплексів і покращення показників якості зерна та продуктів його переробки.

Изложены данные собственных исследований, проведенных на базе проктологического отделения Кировоградской областной больницы в 2011 - 2012 гг. В основу исследования положен сравнительный анализ встречаемости вирусного гепатита C у больных с неспецифическим язвенным колитом (НЯК) (основная группа) и гнойными поражениями перианальной области (контрольная группа), проанализированы особенности течения НЯК у пациентов основной группы. На основании полученных данных можно предположить, что вирусный гепатит C является одним из пусковых факторов развития НЯК, а наличие у больных вирусного гепатита C отягощает клиническую картину НЯК.

Наведено характеристику озону, озоно-повітряних сумішей та способів їх одержання. Розглянуто вплив озоно-повітряних сумішей на санітарно-гігієнічний стан, безпеку зернових мас і біохімічні властивості зерна пшениці. Описано розроблені технологічні режими й озоногенерувальне обладнання для покращання санітарно-гігієнічного стану зернових мас за умов зберігання, для детоксикації та покращання якості зерна пшениці, забрудненої метаболітами плісеневих грибів і пошкодженого клопом-черепашкою, для підвищення харчової цінності зерна пшениці та хлібопекарських властивостей виробленого з нього борошна.