Запропоновано модель функціонування фармацевтичного ринку України на основі використання системи інформаційно-довідкових послуг у сфері лікарських препаратів і надання медичної допомоги.

Проанализирована проблема компетенции в медицинском образовании. На примере проекта CanMEDS 2000 определены основные ключевые компетенции специалиста. Предложено разрабатывать программы обучения последипломного медицинского образования, которые будут отвечать социальным нуждам общества. Рассмотрена проблема разработки стратегий и критериев оценивания достижений компетенции в медицинском образовании. Показано, что прямое копирование наработок зарубежных систем образования в отечественную школу без учета национальной специфики может привести к дискредитации направления.

Розглянуто проблеми створення нової системи післядипломної підготовки та безперервного професійного розвитку спеціалістів фармацевтичної галузі, впровадження новітніх форм навчання, в тому числі дистанційного, обгрунтовано нові підходи для створення стандартів у післядипломній фармацевтичній освіті та висвітлено її особливості. Показано, що навчальний процес як цілісна багатофакторна система може успішно здійснюватися тільки за надійної і постійної діагностики рівня знань суб'єктів навчання з інтегрованим у цей процес зворотним зв'язком.

Розглянуто та обгрунтовано основні принципи розробки моделі післядипломної медичної освіти, заснованої на очно-заочних принципах з використанням дистанційних технологій. Регламентовано поступовий перехід на самостійну роботу, що повинна бути підтримана сертифікованими навчально-методичними матеріалами для дистанційного навчання.

Розглянуто питання про створення в Україні державної медичної автоматизованої інформаційної системи з метою впровадження медичного електронного паспорта громадянина України. Представлено основні принципи побудови системи, взаємодії її елементів, технічні вимоги, що висуваються до них, а також надано структурну схему системи. Акцентовано увагу на створенні комплексної системи захисту інформації, визначенні рівнів прав доступу до інформації, ідентифікації та аутентифікації в системі користувачів цієї інформації. Обгрунтовано необхідність забезпечення можливості взаємодії системи, що розробляється, з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами.

Уперше досліджено та проаналізовано чинники управління персоналом фармацевтичного промислового підприємства за умов перехідного періоду економіки держави та впровадження міжнародних вимог GMP ЄС та стандартів ISO. Вивчено й обгрунтовано взаємозв'язок між основними показниками діяльності промислового підприємства, а також тенденціями їх розвитку та якісними змінами кадрового складу взагалі та за окремими контингентами працюючих зокрема. Уперше запропоновано уніфіковану методику анкетування працівників промислового підприємства для динамічного комп'ютерного аналізу чинників управління персоналом. Наведено науково-методичні рекомендації для подальшої розробки теорії мотивації трудової діяльності, підвищення ефективності праці шляхом регулювання мотиваційного механізму на різних рівнях народного господарства. Запропоновано концепцію інформатизації ринку лікарських засобів та фармацевтичних послуг з урахуванням принципів інтеграції в єдину міжнародну комп'ютерну мережу та здійснено її технологічну реалізацію.

Розглянуто засади нової єдиної інформаційної системи охорони здоров'я (ЄІСОЗ). У системі, на відміну від існуючих аналогів, розглянуто комплексне відображення всіх факторів, які впливають на стан здоров'я, в тому числі навколишнє середовище, фармацевтичне навантаження тощо. Виділено принципи створення ЄІСОЗ, серед яких найважливішим вважають обов'язкову реалізацію дуальності (наявності стаціонарної та мобільної - медичного електронного паспорта громадянина - частин).

Розроблено концептуальні основи підвищення ефективності управління ринком лікарських засобів та фармацевтичних послуг за рахунок процесів інформатизації з урахуванням принципів інтеграції в єдину міжнародну комп'ютерну мережу. Доведено значення нових інформаційних технологій для ефективного використання фармацевтичної інформації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281 с13

Рубрики:

Фармакологія

Шифр НБУВ: Ж25988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні принципи побудови медичного електронного паспорта. Запропоновано для зберігання медичної інформації на портативних носіях використовувати багаторівневий доступ до даних. Досліджено можливість використання оптичних носіїв та флеш-накопичувачів для зберігання медичної інформації. На базі флеш пам'яті та відповідного мікроконтролера побудовано носій медичного електронного паспорта. Розроблено внутрішнє програмне забезпечення мікроконтролера, що реалізує багаторівневий доступ до медичних даних та унеможливлює їх редагування або видалення.

Запропоновано основні принципи інформаційного моніторингу та регулювання фармацевтичного ринку шляхом автоматизації процесів управління забезпеченості лікарськими засобами. До основи цих процесів покладено інформаційні технології. Розглянуто автоматизацію забезпечення медичних організацій і населення країни лікарськими засобами. Запропоновано об'єднання існуючих баз даних і тих, що розробляються, в інтегровану систему баз даних на основі єдиних державних і галузевих класифікаторів.

Розглянуто питання виявлення корисних і нових знань із інформації, яка постійно накопичується в медичних інформаційних системах. Проаналізовано підходи до виявлення нового знання в сховищах медичних даних. Підкреслюється думка про необхідність мінімізації втручання людини й аналізування даних по можливості більше автоматично. Описано методи кластеризації даних.

Концепцією визначено загальні засади інформатизації охорони здоров'я, її мету, принципи, загальну архітектуру, основні етапи та програму, а також логіку створення та структуру єдиної інформаційної системи охорони здоров'я. Представлено питання управління, ресурсного забезпечення та супроводу єдиної інформаційної системи охорони здоров'я, регулювання фармацевтичного ринку, очікуваний соціально-економічний ефект від її впровадження.

Розглянуто питання концептуального узагальнення перспектив розвитку реабілітології у сучасній медицині на основі широкого використання інформаційних технологій. Представлено нову концепцію реабілітації. Її основні відмінності складаються з трьох концептів: програму реабілітації слід розглядати починаючи зі стаціонарного періоду лікування пацієнта; моніторинг ризиків патологічного процесу є ланкою, що пов'язує та об'єднує стратегію лікарського нагляду та впливу на організм пацієнта; необхідність виділення, аналізу та стандартизації варіантів перебігу реабілітаційного періоду на основі принципів медичної онтології. У новій системі, що створюється, стає актуальним питання не етіології та патогенезу захворювання, а механізмів переходу організму від стану захворювання до стану здоров'я.

Розглянуто дискусійні питання інформатизації фармацевтичного ринку. Запропоновано основні принципи та нормативно-правові засади управління процесами забезпечення населення лікарськими засобами на основі широкого використання інформаційних технологій. Розглянуто логіку та концептуальні засади автоматизації забезпечення закладів охорони здоров'я та населення відповідною інформацією в межах чинного законодавства.

Проведено аналітичне дослідження методик інтегрального аналізу фармацевтичного ринку. Запропоновано як додатковий індикатор стану фармацевтичного ринку використовувати тренд показників захворюваності на соціально значущі хвороби. Високу інформативність має також динамічна крива розподілу вірогідності виникнення ризиків завдання шкоди здоров'ю хворих. Новий підхід до аналізу фармацевтичного ринку на основі трендових характеристик може стати головним базисом для прийняття рішень.

Государственную систему информационного мониторинга фармацевтического рынка предлагается создавать на основе автоматизации процессов управления обеспечения лекарственными средствами за счет использования информационных технологий. Предлагается объединение существующих баз данных и разрабатываемых в интегрированную систему баз данных на основе единых государственных и отраслевых классификаторов.

Здійснено обгрунтування інфраструктури інформаційних систем фармацевтичного сектору для ефективного функціонування фармацевтичного ринку на засадах комплементарності, структурування знань і сучасної підготовки кадрів. Вперше запропоновано створення в єдиному медичному інформаційному просторі двох інформаційних систем - єдиної системи охорони здоров'я та єдиної інформаційної системи управління обігом лікарських засобів, що мають працювати за принципом комплементарності. Запропоновано узагальнювальні та технологічні коефіцієнти функціонування цих систем. Розроблено методику зіставлення фармакологічної дії генериків та оригінальних лікарських засобів. Доведено, що наукова, медична й економічна доцільність фармакогенетичних розробок на сучасному етапі не викликає сумнівів, оскільки їх підсумком є підвищення ефективності фармакотерапії з виключенням побічних дій. Показано важливість занесення валідних досліджень у цьому напряму до предметної онтології. Запропоновано й апробовано процеси створення нової організаційної структури системи післядипломної медичної (фармацевтичної) освіти. Зазначено, що саме такий підхід дозволить покращити якість надання фармацевтичних послуг і підвищити загальний рівень охорони здоров'я в Україні. Доведено, що організація навчального процесу з використанням комп'ютерних технологій навчання потребує формування системи медичної та фармацевтичної освіти нового типу, взаємодія компонентів якої відбувається в межах єдиного освітнього простору за допомогою віртуальних технологій.

Проаналізовано питання застосування методу "Дельфі" для кількісного оцінювання близькості ефекту впливу оригінального лікарського засобу та генерика. Запропоновано групу коригуючих коефіцієнтів для наближення методики експертного оцінювання дії лікарських засобів до особливостей складного, але вельми необхідного для практично охорони здоров'я процесу їх вибору.

Розглянуто питання узагальнення понять онтології для медико-біологічних досліджень. Підкреслено, що темпи впровадження онтотехнологій залишаються повільними. Для забезпечення їх широкого впровадження запропоновано будувати онтосистеми з використанням 3-х основних принципів: підтримки модульності, колективної роботи, версій і системи погоджень; середовища відкритої мови роботи з онтологіями; формування внутрішнього представлення онтології.