На основі третинних спиртів і пероксиду водню синтезовано арилалкільні гідропероксиди з гідропероксидними групами в beta- та gamma-положенні до бензольного ядра. Вивчено процес модифікації цими гідропероксидами, гідропероксидом трет-бутилу та ізопропілбензолу епоксидної смоли в присутності четвертинних амонійних солей і гідроксиду калію, визначено ефективні константи розвитку реакції. На основі названих гідропероксидів і смоли ЕД-22 отримано пероксидвмісні олігомери для використання їх як активних модифікаторів при отриманні композиційних матеріалів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.13

Рубрики:

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методів ІЧ- та ПМР-спектроскопії підтверджено структуру синтезованих на основі різних за природою епоксидних смол пероксидних олігомерів за присутності каталітичної системи, що складається з четвертинної солі амонію та гідроксиду калію.

З використанням методу комплексного термічного аналізу досліджено встановлення термічної стабільності пероксидних похідних епоксидних смол. Розраховано основні кінетичні параметри розкладу пероксидних олігомерів. Установлено, що стабільність пероксидних похідних епоксидних смол залежить від будови вихідної смоли та від природи пероксидного фрагмента.

Запропоновано схему перебігу реакції між епоксидною смолою ЕД-22 й аліфатичними або ароматичними гідропероксидами в присутності різних за природою четвертинних солей амонію та виведено кінетичне рівняння цього процесу.

Встановлено закономірності одержання та синтезу на основі діанових епоксидних смол марок ЕД-20 та ЕД-22, полігліциділфенолоформальдегідної смоли, ациклічної смоли УП-632 та N,N,N',N' - тетрагліциділметилендіаніліну пероксидних похідних за присутності четвертинних солей амонію (ЧСА). Модифікаторами епоксидних смол визначено гідропероксид третбутилу, гідропероксид ізопропілбензолу, 1,1-диметил-2-фенілметилгідропероксид та 1,1,3-триметил-3-фенілпропілгідропероксид. Використано бензилтриетиламоній хлористий,тетрабутиламоній бромистий, тетрабутиламоній йодистий, цетилтриетиламоній бромистий та тетраметиламоній йодистий як ЧСА. Доведено, що реакція між епоксидною смолою та гідропероксидом відбувається з достатньою швидкістю за температури 323 К у середовищі толуолу та кількості гідропероксиду 1 моль його в розрахунку на 1 г-екв. епоксидної групи смоли та вмісті ЧСА 15,0 і гідроксиду калію (КОН) - 12,5 % моль. Запропоновано схему реакції одержання пероксидних олігомерів і виведено кінетичне рівняння процесу. Структуру синтезованих сполук підтверджено хімічними та спектральними методами аналізу. З використанням методу комплексного термічного аналізу встановлено основні закономірності розкладу синтезованих олігомерів. Пероксидні похідні епоксидних смол вивчено в процесах структурування полімерних композицій на базі нафтополімерних смол та низькомолекулярного полібутадієнового каучуку "Krasol-LB".

Індекс рубрикатора НБУВ: Г247.315

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.13

Рубрики:

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.615.5

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

The possibility of synthesis of aliphatic azodinitrile compounds containing the peroxy and, at the same time, hydroperoxy groups in their structure has been studied. Synthesized compounds can be used as initiators of radical polymerization of monomers with the aim to obtain polymers with thermoreactive groups, which can be able to form block-copolymers and 3D polymeric systems.

The reaction between alicyclic epoxy resin UP-632 and hydroperoxides of tert-butyle or izopropylbenzene in the presence of quaternary ammonium salts (benzyltriethylammonium chloride) as a catalyst and potassium hydroxide as a co-catalyst has been studied. The effective rate constants and activation energy for this reaction are calculated. The possibility of the use of synthesized peroxy derivatives of alicyclic epoxy resin UP-632 in the crosslinking process with oligobutadiene "KRASOL-LB" is shown.

На основі порівняльного аналізу літературних даних виявлено кореляційні залежності між оптичними характеристиками водних золів сферичних наночастинок срібла та їх діаметром, в результаті якого встановлено емпіричні залежності між значеннями квадрату частоти хвилі у максимумі поглинання поверхневого плазмонного резонансу та середнім діаметром наночастинок, а також між значеннями ширини смуги поглинання на половині її висоти та розподілом наночастинок срібла за розміром. Запропоновані залежності описуються лінійними рівняннями з коефіцієнтами кореляції 0,97 та 0,83 відповідно.

За реакцією відновлення нітрату срібла гідразином у лужному середовищі за наявності натрій цитрату одержано сферичні наночастинки срібла. Досліджено кінетичні закономірності стадії утворення зародків наночастинок срібла залежно від початкових концентрацій іонів срібла, гідроксид іонів та гідразину. Визначено порядки реакції зародження наночастинок срібла за всіма реагентами та розраховано ефективну константу швидкості зазначеного процесу.

Досліджено кінетику формування наночастинок срібла за реакцією відновлення аргентум нітрату гідразином у лужному середовищі з використанням методу прямої потенціометрії. Доведено, що кінетична крива відновлення йонів аргентуму є S-подібною, що свідчить про автокаталітичний характер процесу; причому початкова тривала ділянка кінетичної кривої відповідає стадії гомогенного зародження наночастинок срібла, а подальше різке зменшення концентрації йонів аргентуму - стадії їхнього каталітичного гетерогенного росту. Вивчено вплив початкових концентрацій реагентів на швидкість росту наночастинок срібла. На підставі аналізу швидкої ділянки кінетичної кривої з'ясовано, що каталізатором гетерогенного процесу росту наночастинок є атоми аргентуму на поверхні частинок срібла, концентрація яких залежить від загальної площі поверхні розділення фаз. За методом спектроскопії в УФ - видимому діапазоні досліджено спектри поглинання отриманих золів. Виявлено, що всі вони мають однин інтенсивний пік з максимумом поглинання в інтервалі 390-430 нм, що свідчить про кулеподібну форму отриманих наночастинок срібла. За значеннями довжини хвилі в максимумі поглинання та ширини піка на половині його висоти розраховано середній розмір, полідисперсність та концентрацію наночастинок срібла в золі. На підставі отриманих даних запропоновано модель автокаталітичного росту наночастинок срібла, а також розраховано константи швидкостей елементарних реакцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г712.71

Рубрики:

Хімічні властивості полімерів

Шифр НБУВ: Ж28852/х. Пошук видання у каталогах НБУВ