Рассмотрены проблемы и перспективы создания экологической сети трех уровней - европейского, национального и регионального (на примере Левобережного Приднепровья). Экологическая сеть, представляющая собой структурный комплекс объединенных природных территорий способствует сохранению экосистемной целостности, ценотической полноценности, биомной репрезентативности. Ее основные компоненты: природные ядра или биоцентры (заповедники, региональные ландшафтные парки, заказники, урочища), экологические коридоры (объединяют ядра, обеспечивая миграцию и расселение видов) и буферные зоны (защищают все компоненты от антропогенного давления). Предложенный проект экологической сети региона включает четыре экологические коридора (Ворсклянский, Псельский, Сульский, Приполесский) с системой биоцентров, которые пересекаются с Днепровским и Галицко-Слобожанским (лесостепным) экокоридорами украинской сети. Показано значение региональной экологической сети Левобережного Приднепровья в системе национальной сети Украины.

Рассмотрены мотивы выделения ценофлор (ЦФ) как типизированных единиц, их определение разными исследователями и соотношение с парциальными флорами. Автор выделяет ценофлоры для изучения флористической дифференциации растительного покрова. Основной принцип выделения ЦФ - флористическое сходство синтаксонов растительности, установленных методом Браун-Бланке. Для Левобережного Приднепровья Украины приводится 7 типов ЦФ, включающих 20 ЦФ.

Висвітлено досвід створення та функціонування природних національних і регіональних ландшафтних парків України. Проаналізовано особливості мікологічної екскурсії на території проектованого регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський", наведено еколого-систематичний огляд його малакофауни. Розглянуто освітньо-виховну роль заповідних територій.

Освещен опыт создания и функционирования природных национальных и региональных ландшафтных парков Украины. Проанализированы особенности микологической экскурсии по территории спроектированного регионального ландшафтного парка "Нижневорсклянский", приведен эколого-систематический обзор его малакофауны. Рассмотрена образовательно-воспитательная роль заповедных территорий.

Викладено основні розділи сучасної біології, розкрито молекулярні, клітинні, організменні та популяційні аспекти функціонування живих систем, описано основні групи живих організмів. Наведено інформацію про будову, властивості та класифікацію ферментів, механізми самовідтворення та зберігання генетичної інформації, функції внутрішніх мембранних структур клітини, будову клітинного ядра, форми розмноження організмів. Висвітлено закони класичної генетики, хромосомну теорію спадковості, методи медичної генетики, теоретичні засади анатомії та фізіології людини, мікробіології, мікології, ботаніки, зоології.

Изложены основные разделы современной биологии, раскрыты молекулярные, клеточные, организменные и популяционные аспекты функционирования живых систем, описаны основные группы живых организмов. Приведена информация о строении, свойствах и классификации ферментов, механизмах самовоспроизводства и сохранения генетической информации, функциях внутренних мембранных структур клетки, строении клеточного ядра, формах размножения организмов. Освещены законы классической генетики, хромосомная теория наследственности, методы медицинской генетики, теоретические основы анатомии и физиологии человека, микробиологии, микологии, ботаники, зоологии.

Розглянуто питання сільськогосподарського районування Полтавщини. Наведено результати ботаніко-зоологічних досліджень існуючих і перспективних заповідних територій Пирятинського району (ПР). Описано птахів водно-болотних угідь деяких заповідних територій ПР. Викладено відомості про стан водних і окремих наземних екосистем р. Удай. Розкрито роль гідрологічних досліджень у формуванні екологічної культури та свідомості учнівської молоді.

Рассмотрены вопросы сельскохозяйственного районирования Полтавской области. Приведены результаты ботанико-зоологических исследований существующих и перспективных заповедных территорий Пирятинского района (ПР). Описаны птицы водно-болотных угодий заповедных территорий ПР. Изложены сведения о состоянии водных и некоторых наземных экосистем р. Удай. Раскрыта роль гидрологических исследований в формировании экологической культуры и сознания учащейся молодежи.

Розглянуто історію створення та вивчення дендрофлори 48-ми парків Полтавщини. Проаналізовано таксономічний склад культивованої дендрофлори, описано екологічні, біоморфологічні властивості 492-х видів різного географічного походження, 127-ми форм, 30-ти гібридів, 1-го різновиду. Охарактеризовано сучасний стан дендрофлори парків, які охороняються в природно-заповідній мережі області: дендропарк (1), парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (10), ботанічні та комплексні пам'ятки природи (4), а також перспективні для охорони парки (3). Наведено відомості про рідкісні види дендрофлори - екзоти (24), вікові дерева (26), рослини, занесені до Червоної книги України (5) та регіонально рідкісні (6). Висвітлено проблеми збереження та розвитку парків. Розкрито соціально-екологічну роль парків. Уперше вміщено конспект дендрофлори парків краю.

Рассмотрена история создания и изучения дендрофлоры 48-ми парков Полтавской области. Проанализирован таксономический состав культивированной дендрофлоры, описаны экологические, биоморфологические свойства 492-х видов разного географического происхождения, 127-ми форм, 30-ти гибридов, 1-й разновидности. Охарактеризовано современное состояние дендрофлоры парков, которые охраняются в природно-заповедной сети области: дендропарк (1), парки-памятки садово-паркового искусства (10), ботанические и комплексные памятки природы (4), а также перспективные для охраны парки (3). Приведены сведения о редкостных видах дендрофлоры - экзотах (24), вековых деревьях (26), растениях, занесенных в Красную книгу Украины (5) и регионально редкостных (6). Освещены проблемы сохранения и развития парков. Раскрыта социально-экологическая роль парков. Впервые предложен конспект дендрофлоры парков края.

Висвітлено історію природоохоронного руху на Полтавщині. Зокрема, досліджено діяльність В. Устимовича, С. Іллічевського, Д. Івашина, О. Стасілюнас. Розглянуто стан проектування та реалізації концепції екомережі регіону, вивчено різноманітні форми природоохоронної роботи у середній школі.

Освещена история природоохранного движения на Полтавщине. В частности, исследована деятельность В. Устимовича, С. Илличевского, Д. Ивашина, О. Стасилюнас. Рассмотрено состояние проектирования и реализации концепции экосети региона, изучены разнообразные формы природоохранной работы в средней школе.

Представлены результаты лихеноиндикационного исследования загрязнения воздуха в Кременчуге и анализ картирования на основании индекса атмосферной чистоты. Выделены четыре изотоксические лишайниковые зоны, которые совпадают с областями распространения групп видов со сходной чувствительностью к атмосферному загрязнению. Установлена связь указанных зон с очагами промышленного загрязнения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*88(4УКР-4ПОЛ)

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: ВА637781 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обоснована схема флористического районирования Левобережного Приднепровья, согласно которой Левобережно-приднепровский флористический округ включает два района - Днепровский и Полтавский (с тремя подрайонами: Удайским, Пселским, Ворсклянским). Хорионы выделены на основании индикаторных ценофлор, а также с учетом погранично-ареальных и субэндемичных видов в их составе.

Представлены современные данные о роли инсулинорезистентности в патогенезе синдрома поликистозных яичников (СПКЯ). Инсулинорезистентность обуславливает обменно-эндокринные нарушения у больных с СПКЯ, играет решающую роль в возникновении хронической ановуляции, нарушений менструального цикла, бесплодия. Проведена комплексная терапия 10 больных с эндокринным бесплодием (СПКЯ) с использованием метформина - препарата, повышающего чувствительность инсулиновых рецепторов, гиполипидемических (аторвастатин) и гипотензивных средств (ингибиторы АПФ), диетотерапии (увеличение физической активности). По данным оценки клинико-биохимических и гормональных показателей положительные результаты лечения получены у всех больных: снижение массы тела, улучшение метаболизма глюкозы и показателей липидограммы, улучшение менструальной функции. У семи пациенток наступила спонтанная овуляция, в т.ч. у 3-х наступила беременность. Таким образом, при бесплодии на фоне СПКЯ, который протекает с инсулинорезистентностью, целесообразно проводить комплексное лечение по предложенной схеме.

Висвітлено особливості природоохоронного режиму дендропарків України. Розглянуто питання пошуку та відбір нових спонтанних декоративних форм деревних і кущових рослин у лісових розсадниках і насадженнях. Подано оцінку успішності інтродукції видів і культиварів роду. Досліджено проблеми створення та функціонування Хорольського ботанічного саду. Описано особливості використання рідкісних видів ефемероїдів у композиціях старого парку Кременецького ботанічного саду. Запропоновано сучасні підходи до оптимізації паркових територій Поліського регіону на прикладі Чернігова. Обгрунтовано сучасні підходи до формування лісів зелених зон.

Висвітлено етапи розбудови та проаналізовано особливості дендрофлори двох парків-пам'яток садово-паркового мистецтва - Криворудського та Придніпровського (Полтавська обл.), яким у 2010 р. виповнилося 50 років.

Наведено созологічну оцінку рідкісних видів рослин зональних екосистем на території басейну р. Ворскла. Подано розподіл 121 виду рослин за фітосозологічними категоріями. Проаналізовано структуру природно-заповідного фонду досліджуваної території. Для кожного об'єкта природно-заповідного фонду наведено созологічну характеристику.

Розглянуто стан радіаційного забруднення атмосферного повітря. Досліджено вплив забруднювальних речовин на здоров'я людини та біорізноманіття. Охарактеризовано тенденції зміни клімату. Акцентовано увагу на збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття, формуванні національної екологічної мережі. Висвітлено структуру та використання земельних ресурсів. Розглянуто основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. Подано інформацію про тенденції розвитку сільського господарства. Висвітлено структуру та обсяги промислового виробництва.

За результатами наукової експедиції, яка відбулася під час Всеукраїнського науково-практичного семінару на тему "Соціально-екологічна роль заповідних дендропарків України" (липень 2015 р.), наведено оцінку стану дендрофлори та відповідність заповідному статусу 4-х дендропарків загальнодержавного значення: "Хоростківський", "Гермаківський" (Тернопільська обл.), "Високогірний" і "Дружба" (Івано-Франківська обл.). З'ясовано, що всі досліджені дендропарки, закладені у другій половині XX ст. як колекції дендрофлори місцевих та інтродукованих видів і культиварів з метою їх випробування за різних умов рівнини та гірської місцевості, відрізняються за видовим складом рослин, принципами ландшафтного будівництва, підпорядкуванням, площею, етапами розвитку, станом насаджень і функціонуванням розсадників. За складом дендрофлори досліджено об'єкти, що утворюють такий ряд у бік збільшення: "Хоростківський" - 187 видів і культиварів, "Дружба" - 204, "Високогірний" - 213, "Гермаківський" - 282 таксони. За результатами анкетування учасників семінару найвищий рейтинговий бал з рахуванням низки показників одержав дендропарк "Високогірний". Установлено негативні тенденції розвитку дендропарків, зокрема таксономічну та ландшафтну деградацію ("Хоростківський", "Гермаківський"). Запропоновано заходи з оптимізації насаджень та покращання системи догляду за ними. Доведено, що за структурою, діяльністю, значенням досліджені об'єкти відповідають статусу дендрологічного парку загальнодержавного значення як науково-дослідної природоохоронної установи, а їх стан у цілому є задовільним.

Наведено еколого-ценотичну характеристику рідкісних видів рослин широколистяних лісів (56 видів) та лучних степів (78 видів) на території басейну р. Ворскла. Лісові види приурочені до угруповань 5 асоціацій 4 союзів класу Carpino-Fagetea, степові - 18 асоціацій 5 союзів класу Fesluco-Brometea. Встановлено, що більшість рідкісних лісових видів ростуть у ценозах союзів Scillo sibericae-Quercion roboris (26 видів, ac. Stellario holosteae-Aceretum platanoidis) і Carpinion beluli (22 види, ac. Galeobdolono lutei-Carpinetum), які характеризуються оптимальними едафічними умовами. Серед степових ценозів найвищу созологічну цінність мають асоціації союзів Festucion valesiacae (40 видів) і Fragario viridis-Trifolion montani (37 видів), які формуються в ксерофітніших екотопах з високим вмістом карбонатів. Серед рідкісних видів рослин угруповань союзу Astragalo-Stipion відмічено значну участь погранично-ареальних видів (12 із 32 видів). Проаналізовано показники амплітуд едафічних і кліматичних факторів фітоценозів. Визначено лімітуючі фактори поширення рідкісних лісових і степових видів рослин.