Досліджено роль валеології у духовному оздоровленні нації, вплив особливостей організму на результат прояву загальної фізичної працездатності. Розглянуто структурні компоненти здорового способу життя старшокласників та показники білкового обміну в динаміці екстремального фізичного навантаження. Детально проаналізовано особливості адаптації серцево-судинної системи гімнастів до окремих видів гімнастичного багатоборства.

Вивчено історико-культурний аспект формування ментальності та особливості функціональної еволюції танцю у молодіжній культурі. Наведено результати впровадження теоретичних знань з фізичної культури у процесі фізичного виховання учнів основної школи, а також взаємозв'язок фізичної підготовленості та сенсомоторної функції центральної нервової системи. Детально розглянуто особливості адаптації серцево-судинної системи гімнастів до окремих видів гімнастичного багатоборства, а також вплив фізичних вправ різної спрямованості на тілобудову жінок молодого віку.

З використанням концептуального підходу до категорії граничних основ як до загальних універсалій розглянуто різноманітні феномени української культури. На підставі узагальнення матеріалів з літературознавства й етнографії, а також аналізу філософських, літературно-художніх, епічних, поетичних, релігійних і міфологічних текстів української та світової культури розкрито загальнолюдські світоглядні константи, які визначають антропологічну та культурну єдність усього людства.

С использованием концептуального подхода к категориям предельных оснований как к универсалиям культуры рассмотрены разнообразные феномены украинской культуры. На основе обобщения материалов по литературоведению и этнографии, а также анализа философских, литературно-художественных, эпических, поэтических, религиозных и мифологических текстов украинской и мировой культуры выявлены общечеловеческие мировоззренческие константы, определяющие антропологическое и культурное единство человечества.

Визначено сутність культури як продукту людської діяльності, висвітлено історію її розвитку з найдавніших часів до сучасного періоду. Розглянуто основні етапи розвитку та механізми функціонування первісної культури, описано найдавніші форми мистецтва. Наведено відомості про розвиток культури Стародавнього Сходу, античного світу, середньовічної Європи, Київської Русі, епохи Відродження, періодів бароко, класицизму (XVII ст.) і Просвітництва. Проаналізовано особливості становлення української культури XVIII ст. Розглянуто культурну ситуацію першої половини XIX ст., розвиток європейської культури другої половини XIX - початку XX ст. Досліджено зміну культурної парадигми та системи цінностей у XX ст. Висвітлено взаємозв'язок культури з наукою, індустрією та філософією, проведено огляд розвитку мистецтва XX ст.

Определена сущность культуры как продукта человеческой деятельности, освещена история ее развития с древнейших времен до современного периода. Рассмотрены основные этапы развития и механизмы функционирования первобытной культуры, описаны древнейшие формы искусства. Изложены сведения о развитии культуры Древнего Востока, антического мира, средневековой Европы, Киевской Руси, эпохи Возрождения, периодов барокко, классицизма (XVII ст.) и Просвещения. Проанализированы особенности становления украинской культуры XVIII ст. Рассмотрена культурная ситуация первой половины XIX ст. Исследовано изменение культурной парадигмы и система ценностей в XX ст. Показана взаимосвязь культуры с наукой, индустрией и философией, проведен обзор развития искусства XX ст.

Наведено основні форми первісних вірувань, теми буддизму як культурно-історичного феномену, іудаїзму. Охарактеризовано походження християнства, становлення церковних догматів, основні напрями у християнстві, питання ісламу: його історію та сучасність. Визначено сучасні нетрадиційні релігії або релігії "нового століття", релігійну ситуацію в Україні.

Изложены основные формы первобытных верований, темы буддизма как культурно-исторического феномена, иудаизма. Охарактеризованы происхождения христианства, становление церковных догматов, основные направления в христианстве, вопрос ислама: его историю и современность. Определены современные нетрадиционные религии или религии "нового века", религиозную ситуацию в Украине.

Наведено тлумачення театральних і театрознавчих термінів, які виникли та введені у науковий обіг переважно у XX ст.

Раскрыта сущность театральных и театроведческих терминов, которые возникли и были введены в научный оборот преимущественно в XX в.

Вперше в українському театрознавстві дослідження зосереджено виключно на базовому сегменті сценічного процесу - на виставі, яка, на думку авторів, є альфою та омегою будь-якого історичного періоду розвитку театру. Антологія є зібранням театрознавчитх "портретів" спектаклів театрів України XX - XXI ст., емблематичних для окремої стадії творчого руху. Кожна з розглянутих вистав вміщена у відповідний контекст, який ознайомлює з історією написання її драматургічного базису, його перекладами, якщо йдеться про іншомовну п'єсу, з його сценічними першопрочитаннями, з драматургами, постановниками, художниками, композиторами та з трупою, що репрезентує аналізовану версію спектаклю. Матеріал в антології розміщено за певними історичними періодами в розвитку українського театру: 1900-ті рр. - оновлення парадигми "психологічного реалізму" (п'єси "Наталка Полтавка" І. Котляревського, "Сава Чалий" І. Карпенка-Карого, "Ревізор" М. Гоголя, "Брехня" В. Винниченка та ін.); 1910 - 1930 рр. - від інтенцій модерну до утвердження "соціалістичного реалізму" ("Чорна Пантера і Білий Медвідь" В. Винниченка, "Едіп-цар" Софокла, "Гайдамаки" Т. Шевченка та ін.); 1940 - 1980 рр. - від утвердження до кризи "соціалістичного реалізму" ("Тріумф прокурора Дальського" К. Гупала, "Фронт" О. Корнійчука, "Гамлет" В. Шекспіра та ін.); 1990 - 2000-ті рр. - період пошуків сучасної моделі національної культури ("Археологія" О. Шипенка, "Біла ворона" Ю. Рибчинського, "Берестечко" Л. Костенко та ін. Переважна кількість статей антології споряджена бібліографією, що надає можливість читачеві доступитись до інших дописів про кожен зі спектаклів.

Фундаментально проаналізовано специфіку національного сценічного мистецтва. Вперше окремим предметом вивчення у вітчизняному театрознавстві обрано творчий шлях інонаціональних (тобто неукраїнських) сценічних угруповань, які набули професійного статусу або стаціонувалися на питомих теренах України на межі ХІХ—ХХ ст. Проведено комплексне дослідження інонаціонального театрального руху в Україні зазначеного часового періоду, яке грунтоване на архівних, мемуарних, ілюстративних матеріалах і на театральній періодиці широкого спектру. Ретельно враховано думку українських і зарубіжних театрознавців, які у різний час зверталися до історії окремих сценічних колективів.