Досліджено проблему виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу за умов загальноосвітньої школи. Здійснено аналіз філософських, психологічних і педагогічних досліджень, присвячених окремим аспектам даного процесу. Відзначено важливу роль моральних почуттів у формуванні сучасної особистості. Для діагностики вихованості моральних почуттів молодших школярів виділено 4 критерії: понятійний, емоційно-оцінний, емоційно-регулятивний, поведінковий, до кожного з них критеріїв розроблено показники. За результатами констатуючого експерименту визначено вихідні рівні вихованості моральних почуттів молодших школярів: високий, середній та низький. Кожний рівень характеризувався певними якісними ознаками, виявленими на підставі кількісних результатів. Науково обгрунтовано та практично апробовано педагогічну модель виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу. Педагогічну модель розроблено на основі визначених педагогічних умов: створення фону оптимізму, виявлення морального імпульсу казки й осмислення його динаміки, забезпечення рольового перевтілення школярів у казкових героїв. Розроблено дефініції понять "фон оптимізму", "моральний імпульс" і "ситуація ролі". Розкрито методи та прийоми реалізації виявлених педагогічних умов.

Присвячено теоретичному узагальненню й новому вирішенню наукового завдання, що полягає у розкритті особливостей судового розгляду та вирішення публічно-правових земельних спорів, визначенні процесуальних прогалин діяльності суду щодо їх розгляду та виокремленню напрямів удосконалення чинного законодавства в досліджуваній сфері. З’ясовано сутність земельних правовідносин, як передумови виникнення публічно-правового спору. Виокремлено критерії визначення судової юрисдикції щодо розгляду публічно-правових земельних спорів, до яких віднесено: суб’єктний склад учасників судочинства та наявність публічного чи приватного інтересу у спорі, однак доведено, що вони не є вичерпними і остаточними, адже визначення юрисдикції залежить також від особливостей формування підстав, предмета, сутності земельного спору та чітко сформульованих позовних вимог. Надано авторське визначення "публічно-правового земельного спору", як заснованого на публічному праві спору між двома чи більше учасниками правовідносин, у яких хоча б однією зі сторін є суб’єкт владних повноважень, предметом якого є: рішення (дія) суб’єкта владних повноважень, спрямовані на передавання права володіння, користування та розпорядження земельними ділянками державної або комунальної власності у власність чи користування, або бездіяльність (пасивне перешкоджання такому передаванню); рішення (дії) суб’єкта владних повноважень, спрямовані на повернення в державну або комунальну власність раніше переданої у власність або користування земельної ділянки; виокремлено його ознаки. Здійснено класифікацію публічно-правових земельних спорів за предметом спірних відносин: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, пов’язаних з використанням та розпорядженням землями публічної власності; 2) спори міжсуб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їх компетенції у сфері використання та розпорядження землями публічної власності; 3) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів, предметом яких є делегування повноважень щодо використання та розпорядження землями публічної власності; 4) спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках неможливості використання та розпорядження землями публічної власності, що перебувають в їх оперативному управлінні. На підставі вивчення моделей побудови та функціонування системи адміністративних суддів провідних країн світу, з огляду на розгляд публічних земельно-правових спорів, зроблено висновок про правильний вибір Україною континентальної моделі адміністративної юстиції, тобто запровадження системи спеціалізованих адміністративних судів, розвиток якої має призвести до виокремлення внутрішньосистемної градації компетенції щодо розгляду окремих категорій адміністративних справ, зокрема справ, що виникають на підставі публічно-правових земельних спорів. Розкрито процесуальний статус учасників судового розгляду публічно-правового земельного спору. З’ясовано особливості загальної процедури судового розгляду та вирішення публічно-правових земельних спорів; виокремлено особливості судового розгляду справ про примусове відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Визначено особливості перегляду судових рішень у справах про вирішення публічно-правових земельних спорів. Вироблено низку пропозицій щодо внесення законодавчих змін з метою поліпшення процесуальних засад діяльності судів з розгляду публічно-правових земельних спорів, зокрема запропоновано: визначити категорії публічно-правових земельних спорів в КАС України, а приватно-правових земельних спорів в Цивільному процесуальному кодексі України та Господарському процесуальному кодексі України, а також - визначити чіткі критерії підсудності земельних справ в узагальненні Верховного Суду.