Розглянуто показники якості об'єднання інформації первинного радіолокатора та системи радіолокаційного опізнавання під час автоматичного виявлення та вимірювання координат цілей.

Наведено аналіз завадостійкості та скритності запитувальних радіотехнічних систем.

Наведено два методи підвищення завадозахищеності запитувальних радіотехнічних систем, заснованих на єдиному координатному забезпеченні, та їх аналіз.

З урахуванням утворювання хибних тривог (ХТ) першого роду наведено порівняльний аналіз методів обробки сигналів з пасивною паузою. Одержані результати дозволяють зробити висновок про те, що збільшення значності інтервально-часових кодів (ІЧК) суттєвим чином зменшує імовірність ХТ першого роду. Серед наведених виразів для розрахунку середньої тривалості і середнього числа ХТ вибрано найбільш доцільний спосіб обробки ІЧК.

Запропоновано беззапитний режим роботи системи радіолокаційного впізнавання з'єднань і частин Повітряних сил з метою збереження їх ресурсу та підвищення завадозахищеності.

Розглянуто підхід щодо визначення найбільш переважних параметрів, що впливають на вибір методу наведення винищувача на повітряну ціль, на підставі постановки експертизи та обробки експертних даних. Одержані за результатами обробки значення компонентів функції приналежності множині параметрів, що впливають на визначення доцільного методу наведення винищувача на повітряну ціль, дозволяють упорядкувати її елементи за рівнями їх недомінування.

Розглянуто загальні принципи використання технології візуалізації навчання, а також можливості її використання в навчальному процесі на курсах підвищення кваліфікації офіцерського складу радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних сил України.

Запропоновано систему радіолокаційного опізнавання з адресною відповіддю зі складним сигналом з псевдохаотичною послідовністю в якості сигналу відповіді та досліджено її завадостійкість.

Вирішено наукове завдання підвищення завадозахищеності систем радіолокаційного впізнавання (РЛВ). Розроблено адресні методи радіолокаційного впізнавання на основі кодування просторових координат повітряних об'єктів сигналами запиту та відповіді. Метод радіолокаційного впізнавання на базі кодування просторових координат повітряних об'єктів сигналами запиту та відповіді. Метод радіолокаційного впізнавання з адресним запитом і адресною відповіддю полягає у кодуванні складними сигналами відповіді - їх уточнення за даними бортової навігаційної апаратури. Суттю методу радіолокаційного впізнавання з адресною відповіддю є одночасне обслуговування відповідачем усіх прийнятих за час аналізу сигналів запиту з кодуванням складним сигналом відповіді координат повітряного об'єкта. Прихованість адресних систем РЛВ забезпечується кодуванням сигналів відповіді складними псевдохаотичними сигналами, завадостійкість - зменшенням інтенсивності потоку сигналів відповіді.

Висвітлено основи статистичної теорії радіоелектронних систем (РЕС). Наведено основні положення оптимального виявлення сигналів. Розглянуто принципи побудови РЕС різного призначення (радіолокаційних, радіонавігації, передавання інформації, керування, оптичних й акустичних систем), наведено їх структури, проаналізовано методи побудови та визначено перспективи розвитку.

Показано, что известные устройства защиты РЭА, основанные на создании условий короткого замыкания, не могут в полной мере обеспечить защиту РЭА от воздействия мощных электромагнитных излучений. Решение задачи повышения степени защиты РЭА от импульсных помех невозможно без создания защитных устройств, основанных на использовании ВТСП. Разработаны основные тактико-технические требования к защитным устройствам РЭА.

Внаслідок розвитку системи радіолокаційної розвідки радіотехнічних військ в мультирадарну систему з'являються нові можливості, насамперед у веденні радіолокаційної розвідки та здобуванні інформації про повітряну обстановку. Проведено аналіз існуючих показників оцінювання якості радіолокаційної інформації, обгрунтовано необхідність визначення показника (показників) для оцінювання якості радіолокаційної інформації мультирадарної системи радіолокаційної розвідки та запропоновано показник для оцінки мультирадарної системи радіотехнічних військ.

Вивчено метод синхронізації системи приймачів ADS-B з використанням технології MLAT. Мета статті - розробка методу синхронізації приймачів автоматичного залежного спостереження ADS-B при веденні радіолокаційного контролю з використанням технології MLAT. Проаналізовано фактори, що впливають на точність визначення координат повітряних об'єктів, стислий аналіз можливостей технології ADS-B, розробка методу синхронізації приймачів ADS-B з використанням технології MLAT. Використано методи радіолокації, методи теорії прийому та обробки сигналів, визначення координат повітряних об'єктів. Визначено фактори, що впливають на точність визначення координат повітряних об'єктів. Встановлено можливість застосування технології автоматичного залежного спостереження та технології мультилатерації для підвищення точності визначення координат повітряних об'єктів. Встановлено, що для більш якісного визначення координат повітряних об'єктів необхідно забезпечити точність синхронізації приймачів менше 1 мкс. Розроблено метод синхронізації приймачів ADS-B при веденні радіолокаційного контролю повітряної обстановки з використанням технології MLAT, що забезпечує необхідну точність синхронізації. Запропоновано алгоритм, що реалізує метод синхронізації системи приймачів ADS-B з використанням технології мультилатерації. Висновки: наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному. Встановлено, що перевагами використання запропонованого методу синхронізації приймачів ADS-B є простота процесу синхронізації, можливість використання в якості контрольних об'єктів випадкові повітряні об'єкти, що оснащені транспондерами ADS-B та знаходяться в зоні дії системи приймачів ADS-B. В подальших дослідженнях пропонується використання запропонованого методу синхронізації системи приймачів ADS-B та його практичного використання при веденні радіолокаційного контролю повітряної обстановки.

Вивчено метод синхронізації системи приймачів ADS-B з використанням технології MLAT. Мета статті - розробка методу синхронізації приймачів автоматичного залежного спостереження ADS-B при веденні радіолокаційного контролю з використанням технології MLAT. Проаналізовано фактори, що впливають на точність визначення координат повітряних об'єктів, стислий аналіз можливостей технології ADS-B, розробка методу синхронізації приймачів ADS-B з використанням технології MLAT. Використано методи радіолокації, методи теорії прийому та обробки сигналів, визначення координат повітряних об'єктів. Визначено фактори, що впливають на точність визначення координат повітряних об'єктів. Встановлено можливість застосування технології автоматичного залежного спостереження та технології мультилатерації для підвищення точності визначення координат повітряних об'єктів. Встановлено, що для більш якісного визначення координат повітряних об'єктів необхідно забезпечити точність синхронізації приймачів менше 1 мкс. Розроблено метод синхронізації приймачів ADS-B при веденні радіолокаційного контролю повітряної обстановки з використанням технології MLAT, що забезпечує необхідну точність синхронізації. Запропоновано алгоритм, що реалізує метод синхронізації системи приймачів ADS-B з використанням технології мультилатерації. Висновки: наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному. Встановлено, що перевагами використання запропонованого методу синхронізації приймачів ADS-B є простота процесу синхронізації, можливість використання в якості контрольних об'єктів випадкові повітряні об'єкти, що оснащені транспондерами ADS-B та знаходяться в зоні дії системи приймачів ADS-B. В подальших дослідженнях пропонується використання запропонованого методу синхронізації системи приймачів ADS-B та його практичного використання при веденні радіолокаційного контролю повітряної обстановки.

Визначено моделі розрахунку часу готовності окремого радіотехнічного підрозділу на призначені позиції. Існуюча модель розрахунку часу готовності підрозділу не враховує зміни організаційно-штатної структури радіотехнічного підрозділу та всі можливі часові затрати виконання заходів підготовкий виконання поставлених завдань. Існуюча методика розрахунку часу на передислокацію визначає лише порядок розрахунку передислокації окремих підрозділів і частин, але не може враховувати всі особливості підготовки та передислокації саме радіотехнічних підрозділів. Проведений аналіз етапів злагодження радіотехнічного підрозділу показав увесь перелік заходів, що виконуються, та які часові показники можуть бути враховані при розрахунку часу готовності. Розглянуто зміни в організаційно-штатні структурі радіотехнічного підрозділу надають можливість змінити та визначити модель розрахунку часу не тільки здійснення маршу, а в цілому часу готовності радіотехнічного підрозділу до виконання завдання на визначені позиції. Зміни організаційно-штатної структури привели до збільшення чисельності підрозділу, що надало можливість окремі заходи виконувати одночасно. Визначено модель порядку розрахунку часу готовності радіотехнічного підрозділу до виконання завдання надасть можливість набуття єдиного підходу до проведення розрахунків та врахування всіх можливих часових затрат виходячи з досвіду останніх років.

Удосконалено порядок підготовки та здійснення передислокації окремого радіолокаційного взводу (ОРЛВ) на призначену позицію. Існуючі Методичні рекомендації щодо підготовки та застосування ОРЛВ до виконання завдань по прикриттю важливих державних об'єктів (в подальшому - Методичні рекомендації), які видані у 2006 році, не враховують ні зміни, які відбулися в організаційно-штатній структурі, ні особливості бойового застосування ОРЛВ в зоні антитерористичної операції та операції Об'єднаних сил. Методика тактичних розрахунків, як етапу підготовки до бойового застосування орлв, Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних Сил України визначає лише порядок розрахунку передислокації підрозділів і частин Сухопутних військ Збройних Сил України, тим більше не може враховувати всі особливості підготовки та передислокації підрозділів РТВ. Проведений аналіз етапів бойового злагодження орлв показав, що не увесь перелік заходів, що виконуються, врахований при підготовці до передислокації та безпосередньо здійснення передислокації взводу. Розглянуті зміни в організаційно-штатній структурі орлв дають можливість зробити висновок, що визначена штатна чисельність особового складу орлв та штатна чисельність озброєння і військової техніки, враховуючи її можливості щодо перевезення особового складу, стверджують про те, що виконати завдання даним складом практично неможливо, а тому потребують удосконалення та змін. При цьому особливе значення має послідовність проведення операцій як на етапі переведення в похідне положення, так і на етапі розгортання в бойовий порядок. Зміни організаційно-штатної структури дають можливість окремі заходи виконувати одночасно. Визначені пропозиції удосконалення підготовки та здійснення передислокації ОРЛВ нададуть можливість командирам радіотехнічних частин та підрозділів врахувати досвід ведення антитерористичної операції та операції Об'єднаних сил і, в цілому, покращити ефективність бойового застосування окремих радіолокаційних взводів.

Роботу присвячено підвищенню оперативності оцінки повітряної обстановки та прийняття по ній рішення в радіотехнічній частині (підрозділі) з урахуванням досвіду операції Об'єднаних сил. Існуючий порядок оцінки повітряного противника в ході підготовки радіотехнічних підрозділів до виконання бойового завдання та радіотехнічної частини до бойового застосування в цілому, здійснюється заздалегідь, ще на етапі підготовки до бойового застосування. При цьому, не враховуються ні зміни, які можуть статися в бойовому складі повітряного противника, ні особливості його бойового застосування на даному напрямку та в конкретний момент часу, в тому числі і виходячи з досвіду операції Об'єднаних сил. Проведений аналіз порядку оцінки повітряного противника чи повітряної обстановки в цілому показав, що окремі елементи оцінки повітряної обстановки можливо оцінити заздалегідь, а найбільш важливі елементи оцінки обстановки доцільно оцінювати оперативно, безпосередньо в ході бойового застосування. При цьому особливе значення має оцінка підлітного часу, рубежів виявлення засобів повітряного нападу та часу перебування цілі в зоні радіолокаційної інформації (ЗРІ) чи радіолокаційному полі (РЛП) підрозділу. Визначені пропозиції оцінки підлітного часу, рубежів виявлення та часу перебування цілі в зоні інформації чи радіолокаційному полі підрозділу нададуть можливість командирам радіотехнічних частин і підрозділів своєчасно визначити спосіб ведення радіолокаційної розвідки, напрямок зосередження зусиль та забезпечити своєчасне виявлення повітряного противника і видачу радіолокаційної інформації, в тому числі, враховуючи досвід ведення антитерористичної операції та операції Об'єднаних сил і в цілому покрищити ефективність інформації, в тому числі, враховуючи досвід ведення антитерористичної операції та операції Об'єднаних сил і, в цілому, покращити ефективність бойового застосування радіотехнічних військ.