Розкрито причини зростання у найближчі роки обсягів пільгових пасажирських перевезень у метрополітені. Запропоновано нову організаційно-виробничу структуру, яка дозволить цьому виду транспорту адаптуватися до ринкових умов і стабілізувати його фінансовий стан.

Надано аналіз сучасного механізму побудови тарифу на приміські перевезення пасажирів залізничним транспортом. Обгрунтовано його невідповідність умовам розвитку ринкових відносин. Запропоновано концептуально нову систему встановлення вартості проїзду у приміському сполученні залежно від дальності поїздки та умов перевезень.

Представлено аналіз діяльності підприємств промислового залізничного транспорту і відповідності її монопольному положенню на ринку транспортних послуг.

Запропоновано аналіз причин надання приміським перевезенням пасажирів залізницею статусу соціально значущих. Зазначено, що за ринкових умов приміські залізничні пасажирські перевезення втрачають свою соціальну значущість.

Запропоновано нетрадиційний для залізничного транспорту підхід щодо калькулювання собівартості робіт. Надано результати розрахунків собівартості перевезення приміських пасажирів.

Доведено об'єктивну необхідність реформування системи залізничного транспорту України, розглянуто можливі варіанти її розвитку. Обгрунтовано доцільність використання системного підходу до реформ залізничної галузі. Запропоновано використання госпрозрахунку для підвищення ефективності функціонування структурних підрозділів зокрема та залізничного транспорту загалом, першоумовою чого є проведення аналізу для оптимізації співвідношення значущості функцій та витрат на їх виконання.

Запропоновано основні етапи горизонтальної диверсифікації залізничного транспорту в Україні на підставі участі в регіональних транспортно-логістичних кластерах.

Досліджено теоретичні та методичні підходи щодо покращення економічного стану приміського пасажирського залізничного транспорту України з урахуванням факторів ринку. Висвітлено вітчизняний і закордонний досвід функціонування приміських залізничних перевезень, визначено пріоритетні напрямки покращення їх економічного стану. Розроблено пропозиції щодо діяльності меж дії приміських залізничних тарифів (організаційно-економічний аспект), обгрунтовано доцільність розширення соціальної бази платних перевезень (соціально-економічний аспект). Розроблено теоретичні та методичні підходи до визначення собівартості та тарифів приміського залізничного транспорту (фінансово-економічний аспект).

В теперішній час діалектичний перехід процесу оптимізацїї матеріальних потоків в новий якісний стан проявляється в кластеризації логістичних систем. Для забезпечення конкурентних переваг на світовому ринку необхідно використовувати закордонний досвіт щодо формування транспортно-виробничих кластерів. Виникає потреба в організації підготовки власних фахівців у галузі логістичної кластеризації. Розглянуто досвід УкрДУЗТ в розробці поетапної програми створення регіональних транспортно-логістичних кластерів.

Виконано дослідження щодо удосконалення методів визначення оптимального з економічної точки зору складу маршрутного поїзда, яке враховує особливості кожного окремого маршруту. Концепція дослідження щодо визначення оптимального складу маршрутних поїздів базується на методі економічних компромісів. Обгрунтовано концептуальний підхід до визначення критерію оптимальної кількості вагонів в маршрутному поїзді. Розроблено економіко-математичну модель визначення оптимальної кількості вагонів на основі офіційних статистичних даних роботи АТ "Укрзалізниця". Запропоновану модель застосовано під час визначення оптимальної кількості вагонів у поїзді для окремого маршрутного перевезення з використанням фактичних даних. Здійснено дослідження впливу окремих факторів на оптимальну кількість вагонів в маршрутному поїзді, зокрема довжина маршруту слідування поїзда, середньодобового пробігу локомотива, середньої технічної швидкості поїзда, особливостей залізничної інфраструктури. Обгрунтованість запропонованого методу й адекватність одержаної моделі підтверджено відповідним розрахунком оптимального складу вантажного поїзда.

Виконано дослідження щодо удосконалення методів визначення оптимального з економічної точки зору складу маршрутного поїзда, яке враховує особливості кожного окремого маршруту. Концепція дослідження щодо визначення оптимального складу маршрутних поїздів базується на методі економічних компромісів. Обгрунтовано концептуальний підхід до визначення критерію оптимальної кількості вагонів в маршрутному поїзді. Розроблено економіко-математичну модель визначення оптимальної кількості вагонів на основі офіційних статистичних даних роботи АТ "Укрзалізниця". Запропоновану модель застосовано під час визначення оптимальної кількості вагонів у поїзді для окремого маршрутного перевезення з використанням фактичних даних. Здійснено дослідження впливу окремих факторів на оптимальну кількість вагонів в маршрутному поїзді, зокрема довжина маршруту слідування поїзда, середньодобового пробігу локомотива, середньої технічної швидкості поїзда, особливостей залізничної інфраструктури. Обгрунтованість запропонованого методу й адекватність одержаної моделі підтверджено відповідним розрахунком оптимального складу вантажного поїзда.

Виконано дослідження щодо оптимізації складу маршрутних поїздів з економічної точки зору, яка враховує особливості кожного окремого маршруту в умовах запровадження приватної локомотивної тяги. Принципова відмінність запропонованого підходу полягає у визначенні оптимального складу маршрутних поїздів в системі "вантажовласник - залізниця" з використанням методу економічних компромісів. Обгрунтовано онцептуальний підхід до визначення критерію оптимальної кількості вагонів в маршрутному поїзді у сучасних умовах суттєвого зносу рухомого складу та необхідності забезпечення рівноправного доступу до залізничної інфраструктури. Виконано дослідження закономірності існування та форм прояву протиріч в системі "вантажовласник - залізниця" та обгрунтовано економіко-атематичну моделі визначення оптимального складу маршрутного поїзда на основі економічного компромісу між вантажовласником і залізницею. Проведено визначення оптимального складу маршрутного поїзда для окремого перевезення з використанням офіційних даних роботи АТ "Укрзалізниця" в умовах стійкого впливу окремих факторів на оптимальну кількість вагонів в маршрутному поїзді та питому величину витрат на перевезення і зберігання товару. Запропонована модель застосовано при визначенні оптимальної кількості вагонів в поїзді для окремого маршрутного перевезення з використанням фактичних даних.