Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.51-31

Рубрики:

Чеська мова

Шифр НБУВ: Ж60238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано чеські прагматичні кліше міжрівневих одиниць, функції та значення яких сформовано мовною та мовленнєвою системами. На теоретичних засадах семантики та прагматики, а також на підставі функціонально-семантичних критеріїв та актомовленнєвих (ілокутивних) функцій розглянуто референційну, емоційну та функціонально-смислову інформацію. З урахуванням інтердисциплінарних досліджень (соціо-, психо-, прагма-, паралінгвістики, а також культурології) визначено функціонально-смислові типи прагматичних кліше, зокрема, звернення, знайомства, вітання, прощання та системно описано в комунікативному контексті. Охарактеризовано лексичні, граматичні та лексико-граматичні індикатори функціональних смислів.

Проанализированы чешские прагматические клише межуровневых единиц, функции и значения которых сформированы языковой и речевой системами. На теоретических основах семантики и прагматики, а также с использованием функционально-семантических критериев и акторечевых (илокутивных) функций рассмотрены референционная, эмоциональная и функционально-смысловая информация. С учетом интердисциплинарных исследований (социо-, психо-, прагма-, паралингвистики и культурологии) определены функционально-смысловые типы прагматических клише, в частности, обращения, знакомства, приветствия, прощания, и системно описаны в комуникативном контексте. Охарактеризованы лексические, грамматические и лексико-грамматические индикаторы функциональных смыслов.

Зроблено функціонально-прагматичний аналіз значення чеських прагматичних кліше (ПК) - міжрівневих одиниць, значення та призначення яких сформовано мовою та мовленнєвою системами. Запропоновано сприймати значення ПК як відносно стабільно організовану референційну, емоційну та функціонально-смислову інформацію, одержану на перетині семантики та прагматики, зумовлену контекстуальністю та призначенням впливати на емоції, інтелект і поведінку комунікантів. Відзначено, що комунікативно-прагматична типологія ПК грунтується на функціонально-семантичних критеріях, насамперед на актомовленнєвих (ілокутивних) функціях. На цій підставі виділено ПК звертання, знайомства, вітання, прощання, ритуального та неритуального запиту інформації, привертання уваги, метатекстові оператори, прохання, пропозиції, запрошення, поради, похвали, компліменту, подяки, вибачення, згоди, незгоди, у межах яких виявлено додаткові ілокутивні підтипи. На базі спорідненості функціональних ознак утворено метакомунікативні, спонукальні, оцінні, співпереживання та негопозитивні ПК. Зроблено висновок, що кожен смисловий різновид грунтується не тільки на притаманних йому типізованих семантичних елементах пресупозиції вживання та функціях, а й на мовних і немовних індикаторах функцій, а також синтагматичних і парадигматичних зв'язках з іншими ПК.

Розглянуто пейзаж як чинник розгортання конфлікту в романі О. Гончара "Собор". Досліджено префіскально-прийменникову кореляцію як просторовий параметр у художньому світобаченні О. Гончара. Викладено особливості розкриття громадянської позиції письменника в публіцистиці та "Щоденниках" О. Гончара. Проаналізовано вплив комунікативної ситуації на мовленнєву поведінку українців і формування ситуативних комунікативних табу (на матеріалі роману О. Гончара "Собор"). Розкрито лінгвокультурні одиниці як засіб творення образності в романі О. Гончара "Тронка". Подано інформацію про функційно-семантичне поле порівняння в контексті художнього тексту автора.

Досліджено історію та сьогодення кафедри української мови Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Розглянуто питання конотаційного потенціалу фонетичних одиниць. Висвітлено питання семантичної інтерпретації речень із префіксально-прийменниковою кореляцією транзитивного характеру. Викладено семантико-функціональні особливості символів у конфесійному тексті (на матеріалі українських православних проповідей).

Проаналізовано внесок М. А. Жовтобрюха в дослідження української преси з ХIХ ст. до початку ХХ ст. Зокрема, йдеться про висвітлення ученим дискусій навколо статусу української мови, мовної орієнтації видань, правопису, мовних особливостей друків та їх ролі в розвитку публіцистичного стилю.

Об'єктом вивчення є популярна польсько-українська пісня "Hej, sokoly!" ("Гей, соколи!"), яка існує у двох варіантах - польському та українському - і вважається однією з найулюбленіших у Польщі та Україні. Розглянуто природу пісні як соціокультурний дискурсивний процес, є складною взаємодією позамовних і мовних чинників і розглядається в історичній ретроспективі, а також з погляду кореляцій індивідуального та соціального. Використання методів соціокультурної інтерпретації та декодування смислів репрезентує об'єкт як багатовимірне явище, пов'язане з контекстами створення, комунікативними інтенціями автора, прагматичною зумовленістю сказаного. Використані у творі мовні засоби актуалізують складну конфігурацію смислів, насамперед любові до рідної землі, її славетного минулого та туги за втраченим. Омовлення смислових домінант відбувається на основі стереотипних образів, які сприяють надзвичайній проникливості почуттів і зростанню популярності. У центр концептуального простору твору входять лексеми на позначення людини, природи, матеріальної культури та хронотопу. Водночас все це обарвлюється драматизмом прощання з рідною землею, коханою дівчиною та сумним передчуттям невідворотності подій. Показано широку палітру комунікативної поведінки героя, у якій представлено різні комунікативні акти, що виражають такі прикметні риси українського козацтва, як щирість почуттів, відвага, любов до батьківщини. Аналіз підтверджує гіпотезу про те, що пісня "Hej, sokoly!" - це культурний феномен, своєрідний документ доби, який виконує пізнавально-просвітницьку функцію в різних ракурсах прояву - історичному, світоглядному, етичному, художньо-естетичному.

Показано специфіку формування медіаобразу Томаша Падури, польсько-українського поета й композитора, представника польського романтичного українофільства першої половини XIX ст., і перетворення його на символ польсько-українського єднання. Будучи апологетом ідеї зближення польського й українського народів, Т. Падура гармонійно вписується в сучасні політичні та культурні контексти, його українофільський образ культивується в різних соціальних інституціях, проростає новими смислами, пізнання яких стало необхідною умовою цієї розвідки. Емпіричної базою аналізу слугували 24 публікації в українських Інтернет-виданнях у 2016 - 2019 рр. Основним методом інтерпретації постаті Т. Падури слугував контент-аналіз публікацій, прямо чи опосередковано пов'язаних із поетом, що надав змогу установити змістові акценти та тональність поданої інформації, а також компаративний метод, який посприяв експлікації основних тенденцій формування образу як символу. У результаті доведено, що в заголовках і змісті матеріалів прослідковується стратегія увиразнення позитивного боку історії польсько-українських відносин, зокрема українофільства польської шляхти, здобутків "української школи" в польській літературі і зв'язків з нею Т. Падури. Увагу українських Інтернет-видань зосереджено на найбільш вагомих і яскравих фактах життя й творчості поета, що представляють кілька інформаційних блоків: вузько біографічного порядку, ідейноподвижницького, творчого, меморіального й футуристичного. Змістовно кожен з інформаційних блоків спрямований на меліорацію образу Т. Падури як поляка-українофіла. Процес символізації образу виконує кілька соціальних функцій: історико-типологічну, яка надає змогу простежити основні етапи еволюції образу; методологічну, яка підкреслює його значущість для сучасників; комунікативну, що забезпечує безперервне утримання уваги на поетові, і маркетингову, що просуває ім'я Т. Падури як бренд з погляду комерційної успішності.

Досліджено актуальні теми сучасної слов'янської філології та висвітлено питання сутності мови та слова. Представлено медіаобраз Томаша Падури як символа українсько-польського єднання. Висвітлено деякі історичні та типологічні паралелі в розвитку румунської та української літературних мов. Увагу приділено функціонально-прагматичним аспектам чеських трансформованих фразем. Охарактеризовано сучасний поетичний дискус прагматики асоціативного епітета.

Досліджено актуальні проблеми документознавчої теорії та практики моделювання системи функціонування вітчизняних архівних установ. Розглянуто шляхи оптимізації конфіденційного діловодства в органах державної міграційної служби України. Висвітлено вплив соціальних мереж на цифровізацію сучасних міст. Увагу приділено факторам виникнення комунікативних бар'єрів та шляхи їх подолання. Досліджено вплив маніпулятивних технологій на суспільну думку за допомогою PR-інструментарію. Репрезентовано шляхи розробки комплексної професіограми сучасного інформаційного аналітика як учасника процесу прийняття управлінських рішень. Висвітлено теоретичні та практичні аспекти особистісно орієнтованого навчання при вивченні іноземних мов. Розглянуто медіакультуру як міждисциплінарний феномен.