Обгрунтовано необхідність орієнтування на оптимальні часові параметри спортивно-прикладних стрілецьких вправ.

Обоснована необходимость ориентирования на оптимальные характеристики темпо-ритмовой структуры спортивно-прикладных стрелковых упражнений.

In this article the necessity of optimization of characteristic from the time for sporting-applied firing.

Науково обгрунтовано методику визначення основних чинників розсіювання куль та їх роль у стрільбі зі службових пістолетів. У стрільбі з пістолетів Макарова на відстані 25 м найбільш вагомими є конструкційні, техніко-тактичні та балістичні чинники розсіювання куль.

Научно обоснована методика выявления основных причин рассеивания пуль и их значимости в стрельбе из служебных пистолетов. Наиболее значимыми причинами рассеивания являются конструкционные, технико-тактические и баллистические.

Is it scientifically motivated methods of the revealing the main reasons of the diffusing pool and their value in shooting from official gun. The most significant reason of the diffusing is designs, technician-tactical and ballistic.

Обгрунтовано оптимальні часові параметри виконання провідними стрілками України швидкісних спортивно-прикладних стрілецьких вправ ПМ-4, ПМ-5, ПМ-6. Запропоновано методику діагностування типових помилок у техніці виконання влучного пострілу та нові способи позитивного перенесення рухових умінь і навичок. Розроблено методи відбору службових пістолетів для використання у спортивній діяльності, експериментально встановлено їх ефективність. Обгрунтовано методику встановлення значимості основних чинників розсіювання куль. Наведено методичні рекомендації щодо диференціації даних факторів у спортивно-прикладній стрільбі з пістолета.

Розкрито поняття, предмет, систему та принципи тактико-спеціальної підготовки співробітників ОВС України. Розглянуто типові та нетипові дії під час несення служби з охорони громадського порядку, пов'язані з реальною або можливою загрозою життю та здоровью громадян і співробітників ОВС. Висвітлено правові основи застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів і засобів фізичного впливу під час припинення злочинів і правопорушень, затримання правопорушників. Подано інформацію про види нарядів патрульної служби, порядок звернення міліціонера до грамадян, тактику перевірки документів у громадян, які знаходяться у транспортному засобі. Розглянуто заходи забезпечення безпеки від час проведення операцій з ліквідації групових порушень громадського порядку (масових заворушень). Увагу приділено відповідальності працівників міліції за необгрунтоване застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї або за перевищення меж такого застосування.

Досліджено поняття та характерні ознаки функцій інституту омбудсмана. Вперше комплексно розглянуто поняття функцій омбудсмана. Проаналізовано історію їх становлення та розвитку у різні періоди часу в різних правових системах. Досліджено співвідношення функцій омбудсманів і функцій інших правозахисних інститутів. Визначено місце функцій омбудсмана у системі функцій інших правозахисних органів та організацій. Досліджено критерії класифікації функцій омбудсманів і запропоновано їх класифікація. Проведено систематизацію функцій омбудсманів. Проаналізовано механізм здійснення функцій омбудсмана, визначені основні засоби, способи, методи та принципи їх здійснення. Проаналізовано особливості закріплення функцій Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Визначено основні напрями їх розвитку та вдосконалення у контексті зарубіжного досвіду.

Вивчено питання правового регулювання захисту прав споживачів фінансових послуг. Визначено роль і місце банківського сектору за умов формування вдалої економічної системи. Розглянуто особливості надання кредитних послуг банками України реального сектору економіки. Проаналізовано ризики інформаційного середовища діяльності банків на ринку фінансових послуг. Охарактеризовано методи залучення банками роздрібних клієнтів та особливості взаємодії з ними. Досліджено тіньові схеми страхових компаній в Україні. З'ясовано шляхи підвищення фінансової стійкості страхових компаній в Україні за умов економічної нестабільності. Приділено увагу конфлікту інтересів як загрозі ефективного податкового консультування в Україні. Обгрунтовано можливості використання гібридних форм універсальних акцизів за умов фіскальної стабілізації.

Викладено теоретичний матеріал щодо дотримання заходів особистої безпеки працівниками ОВС під час виконання службових обов'язків. Окреслено правове підгрунтя застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів і засобів фізичного впливу під час припинення злочинів і правопорушень, затримання та доставлення правопорушників.

Метою даної роботи є розгляд деяких основних принципів функціонування інституту омбудсмана, котрі визначають найбільш суттєві риси й ознаки його діяльності і на основі котрих здійснюється регламентація правового статусу омбудсмана. У статті аналізуються основні загальні принципи реалізації покладених на омбудсмана функцій, незалежно від способу закріплення правового статусу омбудсмана та сфери його компетенції. Розглядаються такі принципи, як незалежність, законність, принцип політичної нейтральностівідкритості та публічності, безперервності його функціонування та деякі інші. Зроблено висновки про те, що усі принципи реалізації функцій омбудсмана можуть діяти лише у взаємодії один з одним. Їх можна вважати загальними для всіх омбудсманів незалежно від способу призначення і функціональних обов’язків. Дотримання зазначених принципів має велике теоретичне й практичне значення для функціонування інституту омбудсмана і сприяє результативності й ефективності його діяльності у сфері забезпечення та захисту прав людини і громадянина та, у кінцевому результаті, побудові демократичної правової держави і громадянського суспільства.

Целью данной работы является рассмотрение некоторых основных принципов функционирования института омбудсмена, которые определяют наиболее существенные черты и признаки его деятельности и на основе которых осуществляется регламентация правового статусаомбудсмена. В статье анализируются основные общие принципы реализации возложенных на омбудсмена функций, независимо от способа закрепления правового статуса омбудсмена и сферы его компетенции. Рассматриваются такие принципы, как независимость, законностьпринцип политической нейтральности, открытости и публичности, непрерывности его функционирования и некоторые другие. Сделаны выводы о том, что все принципы реализации функций омбудсмена могут действовать во взаимодействии друг с другом. Их можно считатьобщими для всех омбудсменов независимо от способа назначения и функциональных обязанностей. Соблюдение указанных принципов имеет большое теоретическое и практическое значение для функционирования института омбудсмена и способствует результативности и эффективности его деятельности в сфере обеспечения и защиты прав человека и гражданина и, в конечном итоге, построении демократического правового государства и гражданского общества.

Aim and vision is: to provide an independent, high quality complaint handling service that rights individual wrongs, drives improvements in public service and informs public policy. Independence: In the exercise of her/his duties, an ombudsman is independent in structure and function. Ombudsman are open, honest and straightforward in all our dealings, and use time, money and resources effectively: he are consistent and transparent in our actions and decisions; he take responsibility for our actions and hold ourselves accountable for all that we do; he treat people fairly. Ombudsman Principles: Neutrality and Impartiality: An ombudsman is a designated neutral and does not take the side of any party in a conflict. An ombudsman does not make decisions,create or change policies or mandate actions. An ombudsman reviews each situation objectively and treats all parties equally. Confidentiality: An ombudsman does not keep records for any party. She/he does not disclose information about individual cases or visits from employees without permission from the employee and cannot be compelled to testify about concerns brought to her/his attention. (The only exceptions, at the sole discretion of an ombudsman, are when there is imminent threat of serious harm.)_ Informality: An ombudsman, as an informal resource, does not participate in any formal adjudicative or administrative procedure relating to concerns brought to his/her attention.

Здійснено скринінг низки штамів мікроскопічних грибів на здатність до синтезу практично важливих оксидаз (галактозооксидази, гліцеролоксидази, метиламіноксидази та пероксидази). Відібрано ефективні штами роду Botrytis як потенційні продуценти гліцеролоксидази (ГО) та галактозооксидази (ГалО). Досліджено вплив різних джерел вуглецю й інших умов культивування на ефективність позаклітинного та внутрішньоклітинного нагромадження ГО і ГалО. Розроблено оптимальну схему виділення й очищення ГО із клітин B. allii, яка включає колонкову хроматографію безклітинного екстракту на іонообмінному сорбенті DEAE-Toyopearl 650M. Одержано препарат ГО з активністю 0,4 Од./мг білка (фактор очищення 16,6, вихід 65 %). Продемонстровано можливість конструювання амперометричного мікробного біосенсора на гліцерол за використання пермеабілізованих клітин штаму B. аllii як біоселективного елемента. Максимальний відгук біосенсора на гліцерол 217 нА, константа Міхаеліса-Ментен 20 мМ. Виділений фермент і клітинний сенсор можуть бути перспективними для аналізу гліцеролу в реальних зразках.

Наведено класифікацію, розглянуто бойові можливості та перспективи розвитку стрілецької зброї. Увагу приділено заходам безпеки під час поводження зі зброєю, а також правовим підставам її застосування. Розглянуто типи та різновиди патронів. Подано інформацію про призначення, принцип роботи та бойові властивості автомата Калашникова, автоматичної зброї нового покоління, снайперської гвинтівки Драгунова, сучасної снайперської зброї, пістолетів Макарова, "Форт" і Стєчкіна, а також ручних гранат. Викладено основи стрільб із вогнепальної зброї. Наведено методичні рекомендації щодо проведення практичних стрільб із пістолета та штурмової гвинтівки.

Досліджено поняття та характерні ознаки функцій інституту омбудсмана. Комплексно розглянуто поняття функцій омбудсмана. Проаналізовано історію їх становлення та розвитку у різні періоди часу в різних правових системах. Досліджено співвідношення функцій омбудсманів і функцій інших правозахисних інститутів. Визначено місце функцій омбудсмана у системі функцій інших правозахисних органів та організацій. Досліджено критерії класифікації функцій омбудсманів і запропоновано їх класифікацію. Проведено систематизацію функцій омбудсманів. Проаналізовано механізм здійснення функцій омбудсмана, визначено основні засоби, способи, методи та принципи їх здійснення. Проаналізовано особливості закріплення функцій Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Визначено основні напрями їх розвитку та вдосконалення у контексті зарубіжного досвіду.

Розглянуто структуру та принципи діяльності кримінального провадження, практичні аспекти виконання для набуття певних професійних навичок. Подано інформацію про завдання, історичні форми, стадії та систему кримінального процесу. Увагу приділено кримінально-процесуальним гарантіям, елементам кримінально-процесуальної норми, видам норм, джерелам кримінально-процесуального права України.

Висвітлено правові основи здійснення адвокатської діяльності в Україні. Подано інформацію про основні документи, ухвалені Міжнародною асоціацією юристів (МАЮ) у сфері міжнародного регулювання адвокатської діяльності. Розкрито особливості наднаціонального регулювання питань допуску до здійснення адвокатської діяльності в межах спільного ринку ЄС. Викладено правові основи здійснення адвокатської діяльності в Україні. Розкрито переваги та недоліки монополії адвокатури на здійснення представництва в суді. Висвітлено питання залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням. Увагу приділено використанню адвокатом спеціальних знань у процесі доказування, регламентації спеціальних знань і досвіду їх використання у країнах ЄС.

Мета роботи - визначити місце прокуратури в сучасній системі органів публічної влади і правоохоронних органів. Методи дослідження - аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, конкретизація, узагальнення. Авторські висновки про місце прокуратури в сучасній системі органів публічної влади і правоохоронних органів. З'ясовано загальнотеоретичні підходи щодо розуміння місця прокуратури в сучасній системі органів публічної влади і правоохоронних органів України.

Досліджено історію правоохоронних органів (ПОО) в системі юридичних наук. Охарактеризовано етапи формування ПОО у державах Стародавнього світу. Наведено загальні характеристики середньовічної держави і її права. Розглянуто процес створення і діяльність органів прокуратури. Проаналізовано характерні риси розвитку ПОО країн Європи та США кінця XVII - XX ст. Увагу приділено створенню і генезі правоохоронних органів у системі урядуючих установ Руси-України, Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського та Речі Посполитої (кінець IX - середина XVII ст.). Досліджено функціонування ПОО Української козацької держави, Російської та Австро-Угорської імперій. Розглянуто становлення та розбудову системи ПОО за доби відродження Української держави, радянської України та незалежної України.

Наведено сучасне комплексне дослідження та продовження наукової розробки питань адміністративно-правового забезпечення функціонування органів прокуратури України в умовах реформування. Проаналізовано теоретико-методологічні засади функціонування органів прокуратури в системі органів кримінальної юстиції та публічної адміністрації. Досліджено міжнародні стандарти та зарубіжний досвід організації органів прокуратури. Окреслено правове забезпечення публічного адміністрування в органах прокуратури України. Висвітлено адміністративно-правові засади формування та функціонування системи роботи з персоналом в органах прокуратури України. Проаналізовано інформаційно-правове забезпечення органів прокуратури України. Охарактеризовано сучасний стан, проблеми та перспективи реформи прокуратури.

Викладено теоретичний матеріал щодо дотримання заходів особистої безпеки працівниками правоохоронних структур під час виконання службових обов'язків. Визначено правове підґрунтя застосування ними вогнепальної зброї, спеціальних засобів та засобів фізичного впливу в процесі забезпечення публічної безпеки і порядку, припинення кримінального правопорушення. Розглянуто зміст поняття "особиста безпека працівників правоохоронних органів, залучених до патрулювання" та важливість реалізації відповідних заходів. Досліджено головні критерії особистої безпеки працівників правоохоронних органів, залучених до патрулювання, під час вирішення проблемних питань, пов'язаних із ризиком. Охарактеризовано формування психологічної готовності працівників правоохоронних органів, залучених до патрулювання, до дій у типових та екстремальних ситуаціях. Увагу приділено особистій безпеці працівників правоохоронних органів, залучених до патрулювання, у випадках застосування фізичної сили, спеціальних засобів та вогнепальної зброї. Проаналізовано діяльність спрямовану на особисту безпеку працівників правоохоронних органів, залучених до патрулювання, у випадку надзвичайної ситуації техногенного або природного походження.

Висвітлено питання адміністративно-правового забезпечення функціонування органів прокуратури України в умовах реформування. Зазначено, що наукова новизна зумовлена формуванням, доведенням та здобуттям нових знань за тематикою роботи, предмет якої є актуальним і важливим напрямом наукового пізнання. Сформовано й обґрунтовано низку нових, удосконалено наявні важливі положення теорії адміністративного права та практики публічного адміністрування в органах прокуратури України.

Висвітлено основні етапи життя, науково-дослідної, педагогічної, трудової, службової і громадської діяльності М. В. Кравчука - відомого українського правознавця, кандидата юридичних наук, доктора права Українського вільного університету, доцента, завідувача кафедри теорії та історії держави і права Західноукраїнського національного університету, адвоката Тернопільської обласної колегії адвокатів, члена Ради адвокатів Тернопільської області, Заслуженого юриста України. Подано список опублікованих праць (навчальні та навчально-методичні посібники, програми навчальних дисциплін, методичні рекомендації до вивчення навчальних курсів тощо; монографії, наукові статті, виступи, доповіді, тези доповідей виголошених на конференціях, круглих столах, рецензії), у яких викладено основні проблеми правового життя, ключові напрямки науково-дослідної роботи в сфері теорії та історії держави і права, захисту прав людини, створення та розбудови Збройних Сил України.