Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4ВЕЛ)-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто творчість сучасного письменника та літературознавця, професора англійської літератури Д.Лоджа - представника англійського університетського роману 70 - 80-х рр. ХХ ст. У ході дослідження простежено розвиток університетського тексту в англійській літературі та вплив постмодернізму на сучасну літературу Великобританії. Літературно-критичні монографії письменника розглянуто у контексті літературознавства другої половини ХХ ст., зокрема, структуралізму, постструктуралізму, наратології. Доведено, що у романах письменника поєднано риси реалістичного та постмодерністського типів роману.

Досліджено методологічні напрацювання Н. Копистянської. Розкрито поняття "жанр" у його сталості та змінності. Викладено історіографічні аспекти дослідження поетики художнього часопростору. Досліджено вплив містичної релігійної традиції на часопростір роману С. Хілл "Напровесні". Описано візит австро-угорського цісаря Франца Йосифа І до Борислава у творчості І. Франка. Розглянуто відгук на монографію Н. Х. Копистянської "Жанр, жанрова система у просторі літературознавства". Запропоновано новий погляд на чеську та російську подорожню літературу у праці Д. Кшіцової "Подорожі до Святої землі".

Досліджено інтерпретаційний потенціал концептів "цивілізація", "культура", "Новий час". Показано, що семантичні поля термінів "цивілізація" і "культура" перетинаються - накладаються один на одного таким чином, що їх слід усвідомлювати як невід'ємний аспект чи, навіть, внутрішню якість кожного з них. Полісемантичність цих понять рефлектує на інші рівні культурологічних узагальнень і пояснює взаємопов'язаність понять "Новий час", "сучасність", "модернізм". Визначено необхідність дослідження естетичного Модерну і модернізму в літературі у контексті вивчення історії цивілізації та культури.

Зосереджено увагу на антропологічному вимірі англійського модерністського роману. Подано концептуальну версію літературного модернізму з погляду його формування в широкому контексті доби модерну та реалізації естетичного ресурсу в XX ст. Застосовано методологічний потенціал міждисциплінарної синергетичної дослідницької програми та літературознавчої антропології з метою аналізу проблематики тілесності та ідентичності людини. В контексті цивілізаційних процесів початку XX ст. розглянуто взаємозв'язок художніх практик модернізму та розвитку технологій, продемонстровано інтермедійні стратегії англійського модерністського роману.

Увагу приділено вивченню феномена людини в англійському модерністському романі, його художнім реалізаціям у творчості В. Вулф, О. Гакслі, Д. Г. Лоуренса, Дж. Джойса. Два особливо значущих для сучасної філософської та художньої думки проблемних комплекси обрано як вектори дослідження: це тілесність та антропологія техніки. Представлено концептуальну версію літературного модернізму з погляду його формування в контексті доби Модерн і реалізації естетичного ресурсу в XX ст. Застосовано методологічний потенціал міждисциплінарної синергетичної дослідницької програми та літературознавчої антропології з метою інтерпретації людини, її біосоціальної сутності й особистісної унікальності індивідуума в параметрах синергетичного аналізу - динамічної цілісності, самоорганізації, самоідентифікації, креативності, нестійкості та відкритості. В контексті цивілізаційних процесів початку XX ст. розглянуто взаємозв'язок художніх практик модернізму та розвитку технологій, розкрито інтермедійні стратегії англійського модерністського роману.

Простежено оновлення проблемного поля аналітики людини у філософському знанні доби Модерн. Показано, що сучасне розуміння людини бере початок у філософії Р. Декарта, І. Канта, у фундаментальних антропологічних концепціях С. Кієркеіора, Ф. Ніцше, М. Шелера та ін. Узагальнено, що проблематизація меж людського буття, включаючи тілесні техніки й духовні практики, соціальне та культурне життя, зумовлюють і обгрунтовують концепцію антропологічного повороту, який є ознакою сучасної наукової думки та художньої літератури.