Скачати повний текст

Розкрито сутність, наведено основні характеристики організаційної культури (ОК). Розглянуто типи ОК у контексті сучасних соціальних змін. Описано ключові фактори і механізми формування та функціонування ОК. Висвітлено особливості управління людськими ресурсами в міжнародних компаніях. Досліджено вплив ОК міжнародних компаній на практики управління людськими ресурсами.

Здійснено соціологічний аналіз феномену організаційної культури міжнародних компаній: його сутності, структури, функцій, типів та методологічних підходів до аналізу. Приділено увагу питанням формування та функціонування організаційної культури. Особливий акцент зроблено на механізмах розвитку організаційної культури, серед яких запропоновано розглядати організаційну ідентифікацію та організаційну пам'ять. Продемонстровано, що система управління людськими ресурсами посідає одне з ключових місць в управлінні міжнародною компанією, а управлінські рішення в цій сфері в таких компаніях мають свою специфіку, в тому числі під впливом організаційної культури. Надано авторське визначення організаційної культури міжнародної компанії. Обгрунтовано використання специфічної сукупності континуумів для виміру організаційної культури міжнародних компаній. Здійснено емпіричний вимір факторів формування організаційної культури сучасних міжнародних організацій та їх сучасних особливостей. Наведено результати аналізу ключових технологій управління персоналом (формування персоналу, оцінка персоналу, мотивація персоналу, розвиток персоналу) в контексті рис організаційної культури.

Досліджено особливості міграційних процесів, які відбулися у зв'язку з повномасштабним вторгненням на територію України. Зокрема, було встановлено, що значна кількість мігрантів, які осіли в країнах Європи, вже сьогодні працюють і сплачують податки саме в цих країнах. Водночас дослідження показало, що вимушена міграція спричинила зменшення в Україні окремих професійних груп, які складають переважно жінки. Крім того, встановлено, що ринок праці в Україні виявив гнучкість та адаптивність до викликів війни. Безумовно, економічна криза завдала значного удару по ринку праці, проте, незважаючи на очікування сусіда-агресора, не знищила його. Окрему оцінку надано внутрішній вимушеній міграції населення та визначено регіони України, які зазнали найбільшого навантаження у зв'язку з нею. Розглянуто проблеми на ринку праці, які були спровоковані масовим неконтрольованим переміщенням громадян. Оцінено рівень безробіття за результатами 2022 р., який, за офіційними даними, став меншим, ніж на момент початку війни. Зазначимо, що таку інформацію слід сприймати критично, адже не всі особи працездатного віку стають на облік як безробітні. Водночас завдяки аналітико-прогностичному аспекту дослідження було встановлено, що майбутнє України - за новітніми освітніми програмами, інноваціями та інвестиціями, що в результаті дасть змогу поліпшити мікроклімат і на ринку праці. Проте реалізації цих амбітних планів мають передувати дієві державні рішення та вироблення реальних механізмів змін, а також, безумовно, зменшення тиску на бізнес, зокрема шляхом викорінення корупції в органах державної влади. Системний аналіз, проведений у ході дослідження, привів до однозначного висновку: економічну відбудову та, відповідно, стабілізацію на ринку праці треба починати вже сьогодні в тих регіонах, які не знаходяться в зоні бойових дій. Це дасть змогу виявити і дослідити слабкі місця та випробувати систему на гнучкість до зовнішніх чинників. Після закінчення війни ці регіони стануть надійним економічним тилом для тих територій, які потребуватимуть відбудови та налагодження ринку праці.