Розглянуто математичний підхід для досягнення оптимального щодо швидкодії регулювання збудження автономного синхронного генератора. Зменшення амплітуди провалів та всплесків напруги, які є наслідком раптового підключення та відключення навантаження та скорочення їх тривалості дозволило одержати максимально можливі показники якості електроенергії, що генеруються. З використанням принципу максимума Л. Понтрягіна розроблено автоматичний регулятор збудження.

Розглянуто проблеми відновлення напруги в автономних енергосистемах і зменшення втрат електроенергії у перехідних режимах, які найбільш ефективно можна вирішити у класі систем регулювання, оптимальних за швидкодією.

Індекс рубрикатора НБУВ: З27-01

Рубрики:

Електричні (енергетичні) системи

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено коефіцієнти інтенсивності напружень у вузлі з'єднання колектора з корпусом парогенератора з дефектом у вигляді каверни з тріщиною. Проаналізовано вплив історії термосилового навантаження на коефіцієнт інтенсивності напружень у вершині тріщини. Проведено порівняльний аналіз коефіцієнтів інтенсивності напружень для тріщини та каверни з тріщиною.

Представлено результати розрахунків напруженого стану полого циліндра з дефектом у вигляді тріщини, яка знаходиться в вершині каверни. Проаналізовано вплив геометричних параметрів каверни і тріщини на результати обчислень коефіцієнтів інтенсивності напружень та розкриття у вершині тріщини. Результати розрахунків порівнювали з відомими числовими розв'язками про розтяг полого циліндра з тріщиною.

Представлено результати розрахунків в пружно-пластичній постановці опору руйнуванню полого циліндра з дефектом у вигляді тріщини, яка знаходиться в вершині каверни. Одержані дані порівняно з результатами розв'язку в пружній постановці задачі про розтяг полого циліндра з дефектом у вигляді тріщини, яка знаходиться в вершині каверни, а також з результатами розв'язку для циліндра з тріщиною.

Наведено результати багаторічних досліджень Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (далі - ДНТЦ ЯРБ) з безпеки атомних електростанцій (далі – АЕС), переважно прикладних, які знайшли своє застосування завдяки синергії наукової діяльності й експлуатаційної практики, зокрема під час переходу до довгострокової експлуатації енергоблоків АЕС України. Зазначено, що над цим працює багато досвідчених фахівців та науковців з різних технічних напрямів: нейтронно-фізичних, теплогідравлічних, аналізу міцності тощо. Обґрунтовано міцність, довговічність і працездатність елементів і конструкцій, важливих для безпеки АЕС. Наведено окремі результати розрахунків міцності (наприклад: корпусу реактора, парогенератора, компенсатоар тиску тощо), із застосуванням сучасних розрахункових методів аналізу напружено-деформованого стану та сучасних програмних засобів, зокрема ANSYS, ЛИРА-САПР. Зроблено висновки, що довгострокова експлуатація енергоблоків АЕС є можливою завдяки втіленню заходів з управління старінням, застосуванню уточнених розрахункових методів і сучасних підходів до оцінки технічного стану.