Розглянуто гунгаризми в староукраїнських пам'ятках XIV - XVII ст., зафіксовані в словнику староукраїнської мови XIV - XV ст. та словнику української мови XVI - першої половини XVII ст. Указано на те, що частина гунгаризмів потрапила до української мови безпосередньо, а частина - посередництвом польської мови, а саме старопольських говорів. Загальновідомо, що територія сучасної Закарпатської області (колишньої Підкарпатської Русі) довгий час входила до складу Угорського Королівства, пізніше Австро-Угорської монархії. Тому лексика пам'ятки XVI ст. "Нягівські повчання на Євангелія", написаної на території сучасного Закарпаття, містить значну кількість слів-гунгаризмів. Невідомий автор "Нягівських повчань" узяв за основу тогочасну розмовну мову. Частина гунгаризмів не вийшла з ужитку і до сьогодні, вона належить до активного прошарку лексики мешканців регіону, які перебувають у безпосередніх контактах з представниками угорської національності.

Висвітлено проблеми давніх українсько-угорських міжмовних і діалектних контактів. Розкрито теоретичні та практичні питання перекладознавства, дво- та багатомовності. Розглянуто методи викладання української та угорської мов як іноземних, висвітлено проблеми українсько-угорських літературних відносин. Досліджено динаміку вивчення українського мовознавства й угорсько-українських мовних контактів в Угорщині. Проаналізовано відображення впливу радянської епохи на лексичний склад угорської мови Закарпаття. Вивчено мотивації батьків під час вибору мови навчання в дошкільних закладах м. Берегово. Увагу приділено угорським запозиченням у весільній лексиці бойківських говірок. Розглянуто українсько-угорську інтерференцію в сфері карпатоукраїнського зоонімікону.

Висвітлено питання угорсько-українських зв’язків, а саме: мовної інтерференції і мовознавчих контактів, зокрема етимології гунгаризмів, поширених у західноукраїнських говорах, пам’ятках староукраїнської мови, лексикографічних працях, творах художньої літератури. Охарактеризовано історію українського мовознавства в Угорщині, подано бібліографію праць з українського мовознавства окремих авторів, проаналізовано українсько-угорські та угорсько-українські словники. Дослідження такого роду виконане в угорському та українському мовознавстві вперше. Монографія адресована для мовознавців - науковців, викладачів, студентів, а також для широкого кола філологів.