Висвітлено сутність, систему, завдання, методологію, а також сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняної криміналістики. Описано науково-технічні прийоми та методи виявлення, фіксації, вилучення та дослідження доказів з метою розкриття, розслідування та запобігання злочинам. Розглянуто питання криміналістичних фотографії, відеозапису, габітоскопії, трасології, балістики, судового почерко- й авторознавства, техніко-криміналістичного дослідження документів, криміналістичних обліків. Увагу приділено тактиці слідчого огляду, допиту, очної ставки, обшуку, виїмки, відтворення обставин події. Наведено рекомендації щодо проведення розслідування окремих видів злочину, зокрема, вбивств, згвалтувань, торгівлі людьми, хуліганств, порушень правил безпеки дорожнього руху.

Освещены сущность, система, задачи, методология, а также современное состояние и перспективы развития отечественной криминалистики. Описаны научно-технические приемы и методы выявления, фиксации, изъятия и исследования доказательств з целью раскрытия, расследования и предупреждения преступлений. Рассмотрены вопросы криминалистических фотографии, видеозаписи, габитоскопии, трасологии, баллистики, судебного почерко- и автороведения, технико-криминалистического исследования документов, криминалистических учетов. Уделено внимание тактике следственного осмотра, допроса, очной ставки, обыска, выемки, воспроизведения обстоятельств события. Даны рекомендации по проведению расследования отдельных видов преступлений, в частности, убийств, изнасилований, торговли людьми, хулиганства, нарушений правил дорожного движения.

Наведено рекомендації щодо кваліфікації винного протиправного заподіяння смерті іншій людині. Розглянуто проблеми розслідування злочинів проти життя та здоров'я особи, питання організації розслідування умисних вбивств, особливості планування, розслідування та запобігання убивствам на замовлення. Описано методику встановлення факту незаконного носіння та застосування вогнепальної зброї за її слідами на тілі підозрюваної особи. Увагу приділено судовим експертизам, які призначаються у справах про злочини проти життя та здоров'я особи.

Даны рекомендации по квалификации виновного противоправного причинения смерти другому человеку. Рассмотрены проблемы расследования преступлений против жизни и здоровья личности, вопросы организации расследования умышленных убийств, особенности планирования, расследования и предупреждения заказных убийств. Описана методика установления факта незаконного ношения и применения огнестрельного оружия по его следам на теле подозреваемой личности. Уделено внимание судебным экспертизам, назначаемым в делах о преступлениях против жизни и здоровья личности.

Висвітлено загальні положення судових експертиз, описано їх види та порядок призначення, наведено класифікацію. Розглянуто трасологічну експертизу, а також судову балістичну, матеріалів та речовин, почерко- та авторознавчу, фоноскопічну, судово-медичну, судово-психіатричну, судово-психологічну експертизи. Подано нормативно-правові джерела та бібліографію судової експертології.

Освещены общие положения судебных экспертиз, описаны их виды и порядок назначения, дана классификация. Рассмотрены трассологическая экспертиза, а также судебная баллистическая, материалов и веществ, почерко- и автороведческая, фоноскопическая, судебно-медицинская, судебно-психиатрическая, судебно-психологическая экспертизы. Даны нормативно-правовые источники и библиография судебной экспертологии.

Висвітлено предмет, систему, завдання, методи та методологію криміналістики. Охарактеризовано механізм учинення злочину та виникнення криміналістичної (доказової) інформації. Описано науково-технічні способи та методи виявлення, фіксації, вилучення та дослідження доказів з метою розслідування та розкриття злочинів. Розглянуто питання криміналістичої фотографії, відеозапису, габітоскопії, трасології, балістики, судових почерко- й авторазнавства, техніко-криміналістичного дослідження документів, криміналістичних обліків. Наведено практичні рекомендації щодо організації проведення слідчих дій та визначення оптимальної поведінки осіб, які здійснюють розслідування. Розкрито особливості тактики слідчого огляду, допиту, очної ставки, пред'явлення для впізнання, обшуку, виїмки, відтворення обстановки й обставин події, використання спеціальних знань. Увагу приділено організації та проведенню розслідування окремих видів злочинів, зокрема, вбивств на замовлення, заподіяння тілесних ушкоджень, згвалтувань, торгівлі людьми, крадіжок, грабежів, розбоїв і вимагань, хабарництва, порушення правил безпеки дорожнього руху.

Розглянуто проблемні питання підготовки судових експертів у вищих навчальних закладах України. Проаналізовано законодавство України у сфері судово-експертної діяльності та розглянуто практику підготовки експертних кадрів у деяких зарубіжних країнах.

Розглянуто питання щодо участі спеціалістів з різних галузей знань в освідуванні підозрюваного у незаконному поводженні з вогнепальною зброєю та вибуховими пристроями, що сприятиме повнішому та всебічнішому одержанню доказової інформації під час розслідування злочинів. Чинне кримінально-процесуальне законодавство визначає участь в освідуванні судово-медичного експерта або лікаря.

Розглянуто питання нормативно-правового регулювання та особливості організації та тактики взаємодії слідчого з експертом. Розглянуто принципи та елементи взаємодії та визначено її етапи. Проаналізовано законодавство України у сфері судово-експертної діяльності щодо взаємодії слідчого з експертом.

Розглянуто теоретичні проблеми використання поліграфа у кримінальному судочинстві України. Проаналізовано чинне кримінальне процесуальне законодавство щодо можливості поліграфного дослідження у кримінальному провадженні.

На підставі аналізу законодавства, теорії та практики судової експертизи досліджено зміст поняття "об'єкт експертизи", розглянуто питання щодо допустимості збирання експертом об'єктів експертизи. Висловлено пропозиції щодо допустимості збирання експертом об'єктів експертизи під час проведення дослідження, їх подальшого теоретичного розроблення, закріплення на рівні закону через внесення змін і доповнень до законодавчих актів і впровадження у практичну діяльність з метою забезпечення повноти й якості збирання доказової інформації.

Проведено порівняльний аналіз Закону України "Про судову експертизу" та проекту Закону України "Про судово-експертну діяльність" щодо забезпечення принципу незалежності судового експерта.

На прикладі з експертної практики розглянуто методику експертного дослідження мікрочастинок платини. Виявлення та відокремлення мікрочастинок платини від механічної суміші інших металічних мікрочастинок проведено з використанням методів оптичної мікроскопії, магнітної сепарації та хімічного розчинення металів. Для вирішення діагностичних та ідентифікаційних питань застосовано метод емісійного спектрального аналізу.

Розглянуто проблемні питання щодо незаконної діяльності суб'єктів, пов'язаної з виробництвом, торгівлею та використанням піротехнічних засобів. Актуальність дослідження цієї проблеми зумовлена збільшенням кількості порушень у сфері виробництва, реалізації, перевезення та використання піротехнічних засобів. За порушення обігу піротехнічних виробів юридичні та фізичні особи несуть адміністративну відповідальність. Суб'єкти, які здійснюють виробничу та торговельну діяльність, повинні дотримуватись ліцензійних умов, що містять перелік кваліфікаційних, організаційних та інших вимог, обов'язкових для виконання суб'єктами господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності. У разі недотримання норм зберігання піротехніки підприємство може бути позбавлене ліцензії. Вирішальна роль у протидії незаконній діяльності суб'єктів, пов'язаної з виробництвом, торгівлею та використанням піротехнічних засобів, належить підрозділам МВС України.

Розглянуто сутність професії судового експерта та природу експертних досліджень відповідно до сучасних вимог судово-слідчої практики. Збільшення кількості судових експертиз, виникнення нових її родів та видів, упровадження в експертну практику технічних новацій потребує постійної уваги до підвищення професійного рівня судових експертів.

Розглянуто сутність професії судового експерта та природу експертних досліджень відповідно до сучасних вимог судово-слідчої практики. Збільшення кількості судових експертиз, виникнення нових її родів і видів, впровадження в експертну практику технічних новацій вимагає постійної уваги до розвитку професійного рівня судових експертів.

На підставі аналізу нормативно-правових актів розглянуто особливості проведення експертного дослідження у кримінальному провадженні. Враховуючи спільність процесу, під експертним дослідженням що проводиться у кримінальному провадженні за ініціативою органу досудового розслідування, слід розуміти судову експертизу.

У цивілізованих демократичних державах невід'ємним фактором правової системи й основним недержавним інститутом захисту особистості, її прав і свобод є адвокатура. Адвокатура, в повному розумінні слова, визначає собою правозаступництво чи правову допомогу, яку правознавці надають особам, які мають в цьому потребу. Адвокатура - надзвичайно важливий інструмент демократії, бо за своєю суттю вона є організацією професійних адвокатів і виконує таку суспільну функцію, як захист основних прав особи. Захист прав людини є головним призначенням адвокатури.

На підставі аналізу нормативно-правових актів розглянуто проблемні питання призначення судової експертизи у кримінальному провадженні. Визначено необхідність внесення відповідних змін до Закону України "Про судову експертизу" з метою узгодження його норм із нормами КПК щодо процедури призначення судових експертиз у кримінальному провадженні.

Належний правовий захист у кримінальному процесі відіграє провідну роль, оскільки є надзвичайно важливим та обов'язковим елементом державного та суспільного розвитку, виступає основою для формування демократичної правової держави та громадянського суспільства. Розбудова правової держави неможлива без дотримання гарантій захисту прав людини, без забезпечення чіткого механізму функціонування такого специфічного демократичного інституту, яким є адвокатура. Значення правових інститутів, як покликані захищати права людини, істотно зростає у теперішніх умовах. Їхня дієвість та суспільна вартість повинна розглядатися через призму їх здатності гарантувати задекларовані та визнані права і свободи кожної людини. Без створення гарантій юридичного захисту побудувати демократичне правове суспільство неможливо. Дуже важливо задля виконання поставленої мети забезпечити механізм діяльності адвокатури як спеціального правозахисного інституту. Від її розвитку великою мірою залежить рівень захисту людини. Всі завдання та функції, які покладені на адвокатуру, вимагають від неї, щоб вона була самостійною та високопрофесійною. Для її успішної діяльності та забезпечення громадян фаховою юридичною допомогою, а у встановлених законом окремих випадках навіть безоплатною, держава зобов'язується створити всі відповідні умови.

Звернено увагу на сучасний стан і методологію дослідження проблем, що стосуються запобігання кримінальним правопорушенням з боку персоналу установ виконання покарань. Здійснено кримінологічну характеристику кримінальних правопорушень, що вчиняються персоналом установ виконання покарань у галузі кримінально-виконавчої діяльності у зв’язку з виконанням службових повноважень, пов’язаних з реалізацією ними своїх функцій. Встановлено детермінанти, які сприяють зазначеній протиправній поведінці винних осіб. Розроблено комплекс науково обгрунтованих заходів, спрямованих на запобігання зазначеним суспільно небезпечним діянням.

Досліджено особливості підготовки до допиту потерпілого від шахрайства, суть криміналістичних аспектів діяльності під час підготовки до допиту потерпілого, залежність змісту цього процесу від виду злочину, слідчої ситуації, що склалася, проміжку часу між прийняттям рішення про проведення допиту та самим допитом. Акцентовано увагу на вивченні матеріалів кримінального провадження, що надає можливість встановити спосіб учинення шахрайства, надає змогу слідчому наочно уявити подію злочину, визначити коло питань, що дозволяють з'ясувати недостатні відомості про механізм вчинення злочинного діяння. Розглянуто питання щодо вибору місця допиту, вибору способу виклику на допит, відбору речових доказів, інших матеріалів та об'єктів, необхідних для допиту, вивчення спеціальних питань, якщо під час допиту необхідні певні знання в науці, мистецтві, техніці та ремеслі, забезпечення майбутнього допиту необхідними технічними засобами та матеріалами фіксації його ходу та результатів. Визначено особливості складання плану допиту, що є завершальною ланкою в підготовці до допиту й у криміналістичному аспекті є плануванням процесу допиту. На цій стадії підготовки окреслюється коло питань, які потребують відповідей, формулюються трактування питань із огляду на інтелект і життєвий досвід допитуваного, визначається вибір лінії поведінки слідчого на підставі отриманої в період підготовки інформації про передбачувану позицію потерпілого на досудовому слідстві, а також визначаються шляхи встановлення психологічного контакту з допитуваним.