Розглянуто доцільність промислової експлуатації вітчизняних родовищ фосфоритів і апатитів на підставі аналізу кількості та якості кожної копалини та гірничо-геологічних умов їх залягання, які визначають ефективність капіталовкладень і ризики інвестора у процесі промислової експлуатації родовищ.

Рассмотрена целесообразность промышленной эксплуатации отечественных месторождений фосфоритов и апатитов на основании анализа количества и качества каждого ископаемого и горно-геологических условий их залегания, которые определяют эффективность капиталовложений и риски инвестора в процессе промышленной эксплуатации месторождений.

Проаналізовано підходи до підвищення продуктивності праці на фосфоритних кар'єрах. Запропоновано стратегії мікроперебудови гірничого підприємства. Розроблено нову систему оплати праці, що активно стимулює підвищення продуктивності. Здійснено аналіз використання нової системи заробітної плати щодо умов розроблення родовищ фосфоритів Рівненської області.

Одержано нове рішення комплексного завдання щодо підвищення ефективності процесів поїздоутворення шляхом вибору черговості розпуску составів (ВЧРС) на сортувальних станціях, в якому ураховується багатоетапність переробки вагонопотоків на залізничних мережах. Завдання ВЧРС для мережі станцій розглянуте комбінаторними оптимізаційними моделями планування у детермінованих і стохастичних постановках, з урахуванням одного та двох критеріїв якості. Сформульовано нове завдання та розроблено математичні моделі для планування поїздоутворення на сортувальних станціях транспортної мережі, що дозволяє підвищити їх ефективність за рахунок використання додаткової системної інформації про вагонопотоки. Сформульовано критерій ефективності черговості розпуску составів на основі показника якості структури поїздів свого формування. Така структура оцінюється середньою довжиною відчепу у сформованому составі. Використання критерію дозволить зменшити експлуатаційні витрати на наступних технічних станціях. Запропоновано лексикографічне відношення критеріїв ефективності черговості розпуску составів і виконано постановку задачі визначення черговості розпуску составів для транспортної мережі. Вперше завдання ВЧРС подано у стохастичній постановці та запропоновано метод її вирішення на основі двоетапної моделі стохастичного програмування. Модель ураховує стохастичну природу прогнозу прибуття поїздів на сортувальну станцію та дозволяє зменшити обсяги розрахунків ВЧРС. Для скорочення перебору варіантів уперше для ВЧРС також уведено поняття ідеальних послідовностей розпуску, запропоновано дві форми ідеал

ьної послідовності Ч по парку прийому, яка відповідає максимально можливому темпу накопичення составів, та по парку відправлення, яка відповідає мінімально допустимому темпу нагромадження.

Розглянуто завдання вибору черговості розпуску составів як один із засобів попереднього сортування вагонопотоків. Наведено удосконалений критерій вибору черговості розпуску составів на сортувальних гірках. Новий критерій засновано на показнику якості структури поїздів свого формування та враховує багатоетапну процедуру переробки вагонопотоків на сортувальних станціях, за рахунок чого з'являється можливість виконувати поступове укрупнення відчепів на станціях їх переформування.

Мета дослідження - за умов жорсткої ринкової конкуренції між різними видами транспорту, особливо актуальним є завдання підвищення конкурентоспроможності залізничних перевезень, чого не можна досягти без зниження собівартості продукції, скорочення експлуатаційних витрат і підвищення ефективності оперативного керування. Основним завданням оперативного керування на сортувальних станціях є планування поїздоутворення. Керування черговістю розформування поїздів на сортувальних станціях є одним з важелів впливу на процеси поїздоутворення. Мета керування - скорочення загальних експлуатаційних витрат сортувальної станції. Двома необхідними умовами застосування на практиці завдань вибору черговості розформування поїздів є покладання цієї функції на автоматизовані системи керування та забезпечення цих систем надійним і точним прогнозом прибуття поїздів. Мета роботи - дослідження впливу точності прогнозу прибуття поїздів на ефективність керування черговістю їх розформування на сортувальних станціях. Дослідження проведені з використанням імітаційної моделі роботи непарної системи сортувальної станції Нижньодніпровськ-Вузол за різних розмірів вагонопотоків з переробкою. Модель вибору черговості розформування поїздів формалізована у вигляді задачі стохастичного програмування. Одержано залежність, яка описує вплив середньоквадратичного відхилення помилки прогнозування руху на скорочення експлуатаційних витрат сортувальної станції за умов керування черговістю розформування поїздів. Вперше досліджено економічну ефективність моделі керування черговістю розформування поїздів, сформованої на основі задачі стохастичного програмування, за умов надходження прогнозу прибуття поїздів визначеної точності. Досліджено зв'язки двох важливих задач оперативного керування - прогнозування руху поїздів та керування черговістю їх розформування. Одержані результати надають уявлення про те, яким вимогам повинен відповідати прогноз прибуття поїздів для можливості його використання в задачах оперативного керування, зокрема - при керуванні черговістю розформування поїздів на сортувальних станціях.

Мета роботи - вдосконалення нейромережевої моделі вибору колії приймання поїзда на сортувальну станцію за врахування прогнозу розвитку поїзної ситуації та вибору раціональних параметрів архітектури нейронної мережі. Як модель вибору колії приймання поїзда обрано штучну нейронну мережу. Формування вектора вхідних параметрів запропоновано виконувати на основі даних АСК ВП УЗ-Є. З метою врахування прогнозу розвитку поїзної ситуації на станції та на підходах до станції запропоновано виконати декомпозицію нейронної мережі із виділенням блоку прогнозування руху та блоку безпосереднього вибору колії приймання. Розроблена комплексна нейромережева модель надає змогу, враховуючи прогноз прибуття поїздів та прогноз розвитку ситуації в парку приймання, визначати раціональні колії для приймання поїздів. При цьому прогноз прибуття поїздів представляється в явному вигляді, а прогноз розвитку ситуації в парку - в неявному вигляді (шляхом врахування моментів та послідовності прибуття поїздів в парк). Наукова новизна роботи полягає в удосконаленні нейромережевої моделі вибору колії приймання поїзда на сортувальну станцію, що досягається за рахунок формування комплексної нейронної мережі, яка враховує прогноз прибуття поїздів на станцію та прогноз розвитку поїзної ситуації в парку, а також за рахунок встановлення раціональних параметрів архітектури, кількості нейронів у вихідному шарі нейронної мережі та способу представлення результатів моделі. Практична значимість одержаних результатів полягає в тому, що представлена модель може бути використана під час створення системи підтримки прийняття рішень ДСП парку приймання під час виконання поїзної та маневрової роботи.

Мета роботи - удосконалення нейромережевої моделі вибору колії приймання поїзда на сортувальну станцію за рахунок декомпозиції нейронної мережі на сукупність взаємопов'язаних блоків, кожен із яких вирішує окреме елементарне завдання. Модель вибору колії приймання поїзда сформовано на основі штучної нейронної мережі. Формування вектора вхідних параметрів пропонується виконувати на основі даних АСК ВП УЗ-Є. З метою спрощення процедури навчання нейромережевої моделі пропонується виконати декомпозицію нейронної мережі із виділенням блоку прогнозування руху, блоку прогнозування звільнення колій парку приймання та блоку визначення ступенів пріоритетності колій приймання. Представлена удосконалена нейромережева модель дозволяє враховуючи прогноз прибуття поїздів та прогноз розвитку ситуації в парку приймання, визначати раціональні колії для приймання поїздів. За рахунок виділення окремих елементарних завдань, що вирішуються нейромережевою моделлю, був виконаний поділ суцільної нейронної мережі на окремі блоки, кожен із яких відповідальний за окреме завдання. Наукова новизна роботи полягає в спрощенні процедури навчання нейромережевої моделі вибору колії приймання поїзда на сортувальну станцію, що досягається за рахунок декомпозиції нейронної мережі на окремі блоки, кожен із яких вирішує окреме елементарне завдання. Практична значимість отриманих результатів полягає в тому, що представлена модель може бути використана при створенні системи підтримки прийняття рішень ДСП парку приймання при виконанні поїзної та маневрової роботи.

Мета роботи - удосконалення нейромережевої моделі вибору колії приймання поїзда на сортувальну станцію за рахунок декомпозиції нейронної мережі на сукупність взаємопов'язаних блоків, кожен із яких вирішує окреме елементарне завдання. Модель вибору колії приймання поїзда сформовано на основі штучної нейронної мережі. Формування вектора вхідних параметрів пропонується виконувати на основі даних АСК ВП УЗ-Є. З метою спрощення процедури навчання нейромережевої моделі пропонується виконати декомпозицію нейронної мережі із виділенням блоку прогнозування руху, блоку прогнозування звільнення колій парку приймання та блоку визначення ступенів пріоритетності колій приймання. Представлена удосконалена нейромережева модель дозволяє враховуючи прогноз прибуття поїздів та прогноз розвитку ситуації в парку приймання, визначати раціональні колії для приймання поїздів. За рахунок виділення окремих елементарних завдань, що вирішуються нейромережевою моделлю, був виконаний поділ суцільної нейронної мережі на окремі блоки, кожен із яких відповідальний за окреме завдання. Наукова новизна роботи полягає в спрощенні процедури навчання нейромережевої моделі вибору колії приймання поїзда на сортувальну станцію, що досягається за рахунок декомпозиції нейронної мережі на окремі блоки, кожен із яких вирішує окреме елементарне завдання. Практична значимість отриманих результатів полягає в тому, що представлена модель може бути використана при створенні системи підтримки прийняття рішень ДСП парку приймання при виконанні поїзної та маневрової роботи.