Проанализировано географическое распределение повторяемости блокирующих антициклонов в Атлантико-Европейском секторе в различные сезоны; выделены области максимальной повторяемости. Получена статистика аномалий температуры воздуха при различной локализации блокинга. Исследованы временные вариации характеристик блокирования и сопутствующие изменения повторяемости экстремумов температуры в западных регионах Российской Федерации в последние десятилетия XX в. Использован метод идентификации блокинга, основанный на интуитивно понятном определении: последовательные положения блокирующего антициклона (или гребня) должны в течение достаточно длительного времени накрывать общую географическую область.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д247.66

Рубрики:

Кліматичні аномалії

Шифр НБУВ: Ж14253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

По данным реанализа NCEP за 1952 - 2000 гг. рассчитаны параметры циклонов и антициклонов в Черноморском регионе и оценены статистические характеристики их изменчивости в каждый из сезонов. Показано, что повторяемость циклонов уменьшалась во все сезоны (за исключением лета) в результате интенсификации Североатлантического колебания между 60-ми и 90-ми гг. XX в. и смещения преобладающих траекторий синоптических возмущений к северу. Для антициклонов выявлена противоположная тенденция. Параметры циклонов и антициклонов характеризуются квазипериодической изменчивостью субдекадного масштаба, также обусловленной Североатлантическим колебанием.

Проанализированы экстремумы внутри календарных сезонов. В качестве показателей экстремальности рассмотрены экстремальные, т.е. соответствующие близким к 0 или 1 вероятностям, процентили сезонных выборок суточных средней, минимальной и максимальной температуры и суточных сумм атмосферных осадков, и рассмотрены временные изменения этих процентилей.

У дисертації, сфокусувавшись на християнстві, досліджено трансформацію апокаліптичних ідей та сюжетів у сучасних наративах як відповідь на виклики глобалізованого світу. Застосовано методології дослідження апокаліптичних наративів на основі історичних, соціологічних, філософських, літературознавчих і релігієзнавчих розвідок, де особливу увагу приділено міждисциплінарному підходу. У межах християнської наративної традиції на підставі дослідження конфесійної, художньої та біблієзнавчої літератури з апокаліптичної тематики класифіковано ядро наративу - позачасову актуальність новозавітнього апокаліптичного пророцтва ("Об'явлення Івана Богослова"), а також периферійні (маргінальні) структури - доля останніх днів, Тисячолітнє Царство, символічні образи. Обґрунтовано поліваріантність християнської есхатології та досліджено конфесійну специфіку апокаліптичних уявлень у світлі сучасних проблем. Визначено, що серед головних факторів ризику планетарно-цивілізаційного масштабу, до яких найчастіше звертаються богослови, є такі проблеми: війни, хвороби, проблеми навколишнього середовища. Розглянуто сучасні вітчизняні та зарубіжні біблійні дослідження з проблеми інтерпретації Апокаліпсису, в яких зосереджено увагу на інтерпретаційних підходах розуміння Апокаліпсису (футуристичний, претеристичний, історичний, символічний). Доведено, що трансформація апокаліптичних ідей та сюжетів у сучасних наративах зумовлена реакцією на виклики сучасності, з одного боку, та апокаліптичною свідомістю та постмодерністською тенденцією - з іншого. Констатовано, що конверсія апокаліптичних мотивів у постмодерній, глобалізованій маскультурі, виводить Апокаліпсис поза дослідницькі принципи, притаманні герменевтиці, екзегетиці, за межі філософських, релігієзнавчих підходів і відходить навіть від сфери духовності, перетворюючи на бренд, зрештою закладаючи основу для експлуатації природніх людських емоцій і страхів. Доведено, що сучасна християнська свідомість відійшла від первісного розуміння кінця світу, у свою чергу, сучасні кінцесвітні інтерпретації все більше віртуалізуються та модернізуються, тим самим впливаючи на соціум.