Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)5-534

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - виявлення статусу та специфіки історико-філософського складника у філософському вченні Ж. Дельоза та відображення цих статусу та специфіки у його інтерпретаціях ляйбніціянства. Наведено підставу для пошуку особливої історико- філософської концепції в ученні Ж. Дельоза. Відкрито концепцію реактивації як складник вчення Ж. Дельоза. Доведено, що вона є повноцінним історико-філософським методом, а також, що тлумачення філософії Ляйбніца у творах французького філософа є одним зі способів її застосування. Показано, що інтерпретація філософії Ляйбніца є лише одним із численних прикладів застосування методу реактивації Ж. Дельозом. Виокремлено найістотніші риси реактиваційної методології й усі наявні у творах Ж. Дельоза її різновиди. Виявлено, що результатом застосування історико-філософського методу реактивації у творах Ж. Дельоза є перетворення деяких концептів, термінів і понять ляйбніціянства на інтегральні частини власного Дельозового вчення.

Есе Жиля Дельоза "Література і життя" було опубліковане у 1993 р. у збірнику "Критика і клініка". Твір перекладений українською мовою вперше. В есе французький філософ експонує власне тлумачення літератури та літературного процесу. Текст насичений концептами та ідеями, розробленими та запропонованими Дельозом у попередніх творах. Насамперед у таких, як "Пруст та знаки", "Логіка сенсу", "Золя і тріщина", "Анти-Едіп", "Кафка, за меншу літературу", "Тисяча плато", "Діалоги". Тексти Дельоза переповнені концептами та різними концептуальними іграми. Надзвичайно важливо для перекладача точно це відтворити. Адже на цьому зведена вся філософія Дельоза. Концепція українського перекладу есею "Література і життя" полягає якраз у максимально точному (за можливості) відтворенні не лише концептів, але й концептних відтінків і різноманітних, спричинених ними, трансформацій.

Еволюційна концепція А. Бергсона асоціюється здебільшого з поняттям elan vital (життєве поривання). Однак, за Бергсоном, одна з головних функцій філософії повинна полягати у творенні концептів. Світ є надзвичайно розмаїтим, і якщо філософія прагне осягнути це розмаїття, вона повинна створити релевантну мережу концептів. В еволюційній частині філософії Бергсона це втілено чи не наймасштабніше. Втім, сучасні історико-філософські дослідження цей масштаб не відтворюють. Мета роботи - відтворити цей масштаб за допомогою текстологічного аналізу концептивної системи un elan (поривання) в контексті еволюційної теорії Бергсона. Досліджено різноманітні концепти, які забезпечують функціонування цієї системи, наприклад, certain elan (певне поривання), elan commun (спільне поривання), elan originel (первісне поривання), elan initial de la vie (початкове поривання життя). Концептуалізовано слова repliquer (реплікувати), se lancer (кидатися) і s'elancer (пориватися) для відтворення еволюції концептивної системи un elan. Вказано на безпосередній зв'язок елементів цієї системи з концептами, які не стосуються проблеми життя, наприклад, матеріальна маса, реплікувати, імпульсація. Ці аргументи надали змогу зробити висновок, що роль концепту elan vital в еволюційному вченні Бергсона безпідставно перебільшена.

Зазначено, що збірка містить ключові тексти сучасних французьких істориків філософії, присвячені новим підходам до осмислення славетних "Медитацій про першу філософію" Рене Декарта. Написані протягом 70-х - 90-х pp. XX ст., ці тексти стосуються найрізноманітнішої тематики (онтологія та метод, проблема суб'єкта, ego та субстанція, інтелектуальні чуття, аналіза підходів Гайдегера та Гусерля до картезіанства, онто-тео-логія Декарта тощо) і визначають напрям декартознавчих дискусій останнього десятиліття. Видання включає аналітичну статтю та довідково-бібліографічні матеріали, присвячені світовим досягненням в історико-філософському дослідженні "Медитацій", а також експериментальну трилінгвічну публікацію цього класичного твору. Зауважено, що зазначені тексти не лише дають змогу ознайомитися з теперішнім станом декартознавчих досліджень у Франції та інших зарубіжних країнах, але й усувають застарілі стереотипи сприйняття філософії Декарта вітчизняною науковою спільнотою.

Це важливе для розуміння творчої еволюції М. Фуко інтерв'ю було реалізовано американською дослідницею Г. Дандес у 2017 р. Українською мовою перекладено вперше. Викладач Вищої Школи К. С. Вейд і його друг, музикант М. Стоунмен у червні 1975 р. запросили Фуко взяти участь у мандрівці до Долини Смерті. Філософ погодився. Вони провели там два дні й одну ніч. Фуко називав цей досвід одним із найважливіших у його житті.