Індекс рубрикатора НБУВ: Ю4в010

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено 3 модуси концепції репресивного бачення (теорію дисциплінарного нагляду у суспільстві Паноптікона; концепцію клінічного погляду та концепцію догляду за безумцями). Описано дію насильницького погляду, що перетворює людей і речі на відчужені об'єкти. Створена М. Фуко філософська концепція репресивного погляду одержала подальший розвиток у феноменології погляду Ж.-П. Сартра, в якій досліджується стан людини, що опинилася під наглядом, - людини, за якою стежать.

Розроблено концептуальні основи соціокультурної візуалістики, метою якої є теоретичний аналіз і практично-прикладне вивчення візуального медіа-контенту. Досліджено дві форми медіа-візуальності: соціокультурна медіа-образність, яка є предметом соціокультурної іконографії, та кібервізуальність. Соціокультурна візуалістика вивчає не тільки сучасні форми соціокультурного візуального, але й ті модуси візуального світосприйняття, які характерні для античності, середньовіччя, відродження, модерну й постмодерну. Проаналізовано становлення візуальної парадигми у соціокультурному напрямі. Виявлено антропологічні особливості візуального світосприйняття людини у різних історико-культурних контекстах. Розроблено філософсько-культурні основи соціокультурної іконографії, предметом якої є соціокультурний медіа-образ. Виявлено такі його особливості, як масмедійність, техно-опосередкованість, модельність, сконструйованість, сугестивність, ідолатрізм, поза-рефлексивність, масштабованість, (а)дистанцьованість, стерилізованість. Розвинуто концептуальні основи кібервізуалістики - підрозділу соціокультурної візуалістики, у якому кібервізуальність вивчається з використанням феноменологічного, герменевтичного, етнометодологічного та візуально-семіотичного підходів. Розроблено концептуальні основи соціокультурної герменевтики on-line, у якій досліджено умови розуміння соціокультурних дій, що маніфестуються у текстовому режимі та здійснюються у реальному часі.

Досліджено візуалізовані цінності у соціальних практиках користувачів української соціальної мережі "Інстаграм". Проаналізовано специфіку постсеміологічного та соціально-драматургічного підходів до вивчення візуального контенту соціальних мереж. Наведено теоретичне обгрунтування доцільності вивчення цінностей засобом аналізу візуального контенту. Дослідження візуалізованих цінностей у соціальних практиках користувачів української соціальної мережі "Інстаграм" проведено з використанням теорії постмодернізації цінностей Р. Інглхарта, в якій описані три ціннісні патерни - традиційний, модерністський і постмодерністський. Мета дослідження - з'ясування, які візуалізовані цінності домінують в українській соціальній мережі "Інстаграм", та проведення порівняльного аналізу чоловічих і жіночих ціннісних преференцій у візуальному полі соціальної мережі "Інстаграм". Наведено результати кількісного контент-аналізу 2657 фотографій користувачів української соціальної мережі "Інстаграм". Зокрема, зазначено, що найчастіше в соціальних практиках користувачів української соціальної мережі "Інстаграм" візуалізуються модерністські та постмодерністські цінності (38,8 % і 41,8 % відповідно); найпоширенішими в жіночих акаунтах є візуалізовані цінності гламуру, екологізму та естетичного сприйняття життя, а в чоловічих - візуалізовані цінності дружби, професійного саморозвитку, кар'єри та досягнень. Зроблено припущення, що у візуальному полі української соціальної мережі "Інстаграм" представлені ціннісні преференції соціальних акторів, які можуть бути як усвідомленими, так і неусвідомленими. Підкреслено, що вони можуть випереджати ціннісні зміни в реальному житті та латентно впливати на формування нових ціннісних патернів. Сформульовано висновок, що візуалізовані цінності в соціальних практиках користувачів соціальної мережі "Інстаграм" можуть виступати в ролі предикторів подальших ціннісних трансформацій у реальному соціальному житті.

Розглянуто копінг-стратегії, які використовують дружини українських військовослужбовців-комбатантів у період участі чоловіків у бойових діях, у поєднанні з різними формами соціального капіталу. Використано методологію дослідження копінг-стратегій Р. Лазаруса та С. Фолкман, а також теорію соціального капіталу П. Бурдьє, Р. Патнема та Д. Коулмана. Емпірична частина статті грунтується на результатах дослідження, яке було проведено у січні - лютому 2023 р. методом глибинного напівструктурованого інтерв'ю з десятьма дружинами українських військовослужбовців-комбатантів. Більшість дружин українських військовослужбовців-комбатантів наголосили на значущості соціальної підтримки з боку членів сім'ї (особливо дітей) і близьких друзів, яка співвідноситься з формою зв'язуючого соціального капіталу. Усі учасниці дослідження повідомили про відсутність інституціоналізованої соціальної підтримки з боку будь-яких організацій (яка співвідноситься з контактною формою соціального капіталу). Виявлено, що однією з найважливіших копінг-стратегій, яка дійсно допомагає дружинам українських військовослужбовців-комбатантів подолати тривогу, є волонтерська діяльність. Важливими для учасниць дослідження є такі копінг-стратегії: "комунікація з чоловіком"; "прийняття проблеми" та позитивний рефреймінг того факту, що чоловік перебуває на фронті; "пошук інформації про війну"; "постійна зайнятість"; "намагання стати сильніше"; "транслювання своїх переживань близьким людям з метою зняття напруженості"; "мрійливість"; "присвячення часу собі". Іноді дружини українських військовослужбовців-комбатантів використовують стратегію "релігійність" і "самозвинувачення".