Здійснено науково-практичне дослідження теоретичних і практичних проблем, взаємопов'язаних з процесуальним статусом обвинуваченого. Проаналізовано зміст його прав і обов'язків з урахуванням засад судочинства, історії юриспруденції, філософії та сучасної практики формування нового кримінально-процесуального законодавства України. Розглянуто теоретичний і практичний аспект щодо моменту пред'явлення обвинувачення, його зміни та доповнення. Визначено суть, форми, значення проведення окремих слідчих дій (допиту) з особою обвинуваченого. Висвітлено повноваження державних органів і посадових осіб щодо дотримання прав та інтересів обвинуваченого у взаємозв'язку з правами, свободами людини та громадянина. Сформульовано конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України з метою максимального захисту прав і охоронюваних законом інтересів обвинуваченого у кримінальному судочинстві.

Проаналізовано та розкрито норми законодавства України, судово-слідчу практику, погляди провідних науковців щодо основних засобів виправлення та ресоціалізації неповнолітніх осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Запропоновано розширити в нормах чинного законодавства перелік засобів виправлення та ресоціалізації неповнолітніх осіб.

Розглянуто загальні положення криміналістичної методики, розкрито її основні поняття та структуру. Детально описано методику розслідування зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою та зараження венеричною хворобою, а також розслідування статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості, та розбещення неповнолітніх. Висвітлено методику розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва, незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виготовлення. Увагу приділено методиці розслідування незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів. Викладено методику розслідування протидії законній господарській діяльності, розслідування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Акцентовано на методиці розслідування щахрайства з фінансовими ресурсами, виготовлення, збуту та використання підроблених недержавних цінних паперів та розслідуванні інших видів зочинів.

Висвітлено питання реформування інституту слідчих дій на сучасному етапі, розкрито проблеми законодавчої регламентації поняття слідчої дії. Розглянуто проект Кримінально-процесуального кодексу (КПК) як важливий крок до вступу України в Європейське співтовариство, проаналізовано принципи кримінального процесу за цим проектом. Окреслено напрями удосконалення окремих слідчих дій як засобів формування доказів. Наведено загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії, визначені проектом КПК. Увагу приділено питанням захисту прав потерпілого в кримінальному процесі, забезппеченню права на захист від підозри та обвинувачення. Викладено особливості порушення кримінальної справи у випадку вчинення сексуального вбивства. Розглянуто питання відновлення честі та гідності незаконно засуджених осіб. Акцентовано на забезпеченні принципу гласності за проектом КПК.

Обговорено актуальні теоретичні проблеми судової експертизи, застосування спеціальних знань у протидії злочинності, участь спеціалістів під час проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, призначення та проведення досліджень і судових експертиз. Розкрито правові та організаційно-тактичні особливості використання спеціальних знань у розслідуванні кримінальних справ, порушених за ст. 172 КК України (грубе порушення законодавства про працю). Проаналізовано законодавство дального зарубіжжя про відповідальність за незаконне відтворення та розповсюдження комп'ютерних програм і баз даних. Розглянуто питання застосування невербальних комунікацій у тактиці допиту. Викладено особливості застосування моделі спеціальних знань в розслідуванні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Увагу приділено використанню спеціальних знань під час розслідування злочинів проти довкілля.

Досліджено розуміння механізму соціальної адаптації звільнених від відбування покарання неповнолітніх злочинців.

Досліджено проблеми визначення причин злочинності в місцях позбавлення волі, проаналізовано питання діяльності установ виконання покарань. Вивчено та розглянуто основні детермінанти злочинності, поширені в місцях позбавлення волі. Зроблено висновок про те, що працівники УВП самі повинні бути досвідченими конфліктологами, мати необхідні знання, уміти згладжувати, локалізовувати конфлікти, які виникли й можуть призводити до вчинення злочинів.

Розкрито теоретичні аспекти та надано практичні рекомендації, обгрунтовано статистичні відомості за останні 3 роки щодо стану злочинності в пенітенціарних закладах. Проведено дослідження криміналістичного забезпечення розслідування злочинів із погляду поняття, структури, змісту та завдань. Зроблено висновок, що зміст поняття "криміналістичного забезпечення" має прояв у розробці й упровадженні в практику розслідування злочинів відповідних криміналістичних рекомендацій, які оптимізують діяльність і підвищують її ефективність.

Розкрито погляди провідних вчених-криміналістів та даних судово-слідчої практики щодо особливостей використання спеціальних знань під час проведення допиту в процесі розслідування злочинів, вчинених в пенітенціарних установах. Охарактеризовано сучасні можливості використання науково технічних засобів, зокрема можливостей експертного дослідження матеріалів звукозапису та аудіозапису, фонетичної експертиза за фонограмами мови людини, яка допомагає встановити психічний стан того, хто говорить, визначає ступінь його емоційної напруженості під час відповіді на емоційний подразник або під час усного пояснення у ході безпосереднього спостереження. На цій основі запропоновано шлях удосконалення положень криміналістичної тактики провадження допиту як специфічної слідчої дії за особливих умов, що притаманні пенітенціарним установам.

Обгрунтовано ряд нових концептуальних положень, висновків і рекомендацій, що мають важливе теоретичне та практичне значення. Визначено сучасний стан і тенденції розвитку злочинів та правопорушень, що вчиняють під час відбування покарання жінки, засуджені до позбавлення волі в Україні. Встановлено детермінанти злочинів, що вчиняє зазначена категорія засуджених до позбавлення волі в Україні. Сформульовано кримінологічний портрет особи жінки, яка вчиняє злочини під час відбування покарання у виді позбавлення волі в Україні. Надано загальноюридичну характеристику злочинів, що вчиняють засуджені жінки у виправних колоніях України, та сформульовано поняття цих злочинів.

Робота містить положення, в яких визначено поняття "спеціальні знання" що застосовуються при розслідування злочинів вчинених в пенітенціарних установах; характеризує форми спеціальних знань, що застосовуються при розслідування злочинів в пенітенціарних установах та пропонує шляхи удосконалення тактики їх застосування у формі провадження окремих криміналістичних експертиз. Зроблено висновок, що поняття "спеціальні знання" у даний час носить дискусійний характер. На думку автора, при розкритті та розслідуванні злочинів, вчинених у пенітенціарних установах, спеціальні знання використовуються у двох формах: процесуальній і непроцесуальній. Основна мета застосування як процесуальної, так і непроцесуальних форм спеціальних знань у пенітенціарній установі полягає у своєчасному одержанні слідчим від експерта криміналістично значимої інформації, що дозволяє правильно обрати порядок, час і місце проведення гласних і негласних слідчих (розшукових) дій, підібрати склад учасників, науково-технічні засоби, обрати тактичні прийоми і правильно зорієнтуватися в обстановці, що склалася.

Досліджено природу криміналістики та визначено тенденції її розвитку. Наведено техніко-криміналістичне забезпечення розкриття та розслідування злочинів. Розглянуто поняття нетрадиційних методів і засобів одержання і використання криміналістично значимої інформації. Визначено можливості експертиз та попередніх досліджень найбільш поширених речовин та матеріалів.

Подано 831 криміналістичний термін з криміналістичної техніки, криміналістичної тактики, криміналістичної методики та різних видів криміналістичних експертиз. Довідник базується на досягненнях вітчизняної і світової криміналістики. Терміни трактуються відповідно до норм чинного кримінального і кримінально-процесуального законодавства України, інших нормативних актів.

Розкрито актуальні питання теорії та практики суб'єктів суспільно-політичних відносин. Висвітлено проблеми становлення політичних інститутів і процесів, демократичної трансформації, розвитку громадянського суспільства, діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, міжнародних відносин та національної безпеки України. Увагу приділено політичним елітам як суб'єктам політики, типам політичних систем, базовим засадам демократії, її формам, принципам і цінностям.