Запропоновано новий підхід щодо підвищення основного капіталу підприємства за допомогою інтелектуального капіталу. Запропоновано використовувати графоаналітичний метод стосовно процесів формування, розвитку й управління інтелектуальним капіталом підприємства.

Предложен новый подход, касающийся повышения основного капитала предприятия. Предложено использовать графоаналитический метод относительно процессов формирования, развития и управления интеллектуальным капиталом предприятия.

Розглянуто новий підхід до ефективного використання інтелектуального капіталу суспільства для виходу України з економічної кризи. Визначено головну його роль в процесі становлення й розвитку нанотехнологій, а також інтелектуального та науково-технічного розвитку: впровадження інновацій і мегафункціональних ноу-хау.

Досліджено підходи до управління інтелектуальним капіталом суспільства. Проаналізовано головні чинники формування інтегрованої концепції такого управління. Розкрито її значення для національного господарства. Визначено основні процеси формування цієї концепції та заходи щодо забезпечення життєдіяльності національного господарства України за підвищення його конкурентоспроможності.

Обгрунтовано новий підхід щодо визначення змісту понять "зміна" та "управління організаційними змінами". Розроблено загальну методику управління організаційними змінами для виведення підприємства з кризового стану та підвищення його конкурентоспроможності на ринку. Вперше запропоновано математичну модель управління організаційними змінами на підприємстві. Доведено, що одним з основних факторів в управлінні організаційними змінами є інтелектуальний потенціал підприємства, визначено засоби його формування та управління ним. Розроблено методичний підхід щодо розвитку інтелектуального потенціалу підприємства, який грунтується на використанні теорії рішення винахідницьких задач. Удосконалено перспективні методи активізації інтелектуального потенціалу підприємства для управління організаційними змінами у разі їх комплексного використання.

Розкрито проблеми реалізації державної політики у сфері формування та становлення інтелектуального капіталу (ІК) для активізації процесів модернізації національного господарства (НГ). Наведено визначення категорій "державна політика" та "інтелектуальний капітал". Розроблено базові положення теорії стратегічного управління ІК НГ в контексті його модернізації. Визначено проблеми реалізації сучасної державної економічної політики, а також функції її підсистем і основні компоненти. Запропоновано методологію формування ІК НГ за єдиним критерієм оцінки, а також методики на основі агрегованих показників-індикаторів. Проаналізовано структурно-динамічні характеристики розвиненості ІК, а також визначено детермінанти процесу формування ІК за умов суспільно-політичних трансформацій. Запроваджено новий кваліметричний інструментарій дослідження дієвості державної політики формування ІК НГ. Побудовано архітектуру цільового програмного забезпечення для оцінювання/прогнозування ІК НГ з розробкою стратегії модернізації останнього на засадах реалізації авторської інтегрованої концепції.

Розглянуто стратегічні можливості трансформації національної економічної системи на підставі реалізації циклічно-експоненціальної парадигми, оригінальної інтегрованої концепції формування інтелектуального капіталу національного господарства та його ідентифікації. Проведено макроекономічний і економетричний аналіз соціально-політичних, методологічних і концептуальних засад щодо забезпечення достатніх темпів економічного зростання України. Розвинуто теорію формування, нарощення та раціонального використання інтелектуального капіталу національного господарства, у межах якої визначено загальнонаукові принципи формування стратегії нагромадження інтелектуального потенціалу. Увагу приділено системам державного регулювання економіки в Україні та формуванню її стратегічного потенціалу в контексті забезпечення збалансованого функціонування за умов ресурсного обмеження. Надано довгостроковий прогноз ключових параметрів економічної динаміки в Україні, очікуваних у разі реалізації базових положень інтегрованої концепції.

Досліджено підходи впровадження методологічних положень теорії стратегічного управління інтелектуальним капіталом на базі авторської інтегрованої концепції, що дозволяє сформувати адаптивні механізми і системоутворюючі регулятори.

Розглянуто основні складові державної політики, її природу, визначено її завдання. Проведено аналіз існуючої державної політики, окреслено основні напрямки її модернізації щодо формування та розвитку інтелектуального капіталу національного господарства. Запропоновано підхід до забезпечення ефективності реалізації державної політики формування інтелектуального капіталу в процесі взаємодії й складових елементів.

Розглянуто складові процесу інноваційного розвитку економіки України, визначено основні детермінанти. Проведено аналіз та побудовано прогнозно-аналітичні моделі розвитку інтелектуального потенціалу України. Визначено рівень інноваційної здатності, технологічної конкурентоспроможності реального сектору економіки України.

Розглянуто концептуальні підходи до визначення категорії "інтелектуальний капітал", доведено її значущість в економічній теорії. Розкрито економічну сутність категорії "інтелектуальний капітал", вдосконалено її структуру. Запропоновано групування інтелектуального капіталу за специфічними ознаками.

Визначено підхід до адаптивного управління розвитком потенціалів системно-універсального функціонування. Для реалізації цього управління враховано вагомості впливу на нарощення інноваційного ресурсу та інтелектуального капіталу національного господарства. Визначено місце та цільове спрямування інноваційного потенціалу економіки України, деталізовано його стратегічні завдання у напрямі мобілізації резервів для нарощення інтелектуального капіталу.

Досліджено підходи до розроблення дієвого організаційно-економічного механізму реалізації державної економічної політики формування інтелектуального капіталу, до складу якого включено системоутворюючі регулятори та стимулятори процесів загальноекономічного розвитку для модернізації національного господарства.

Проаналізовано структурно-інформаційний підхід до визначення природи і змісту державної політики щодо формування інтелектуального капіталу національного господарства для ініціювання процесів його модернізації. Визначено, що цей процес забезпечується ефективною координацією саморганізаційних та організаційних факторів цієї політики, впорядкованою взаємодією її складових елементів.

Проаналізовано стан і умови інноваційної діяльності підприємств в Україні. Досліджено проблеми неефективності державної політики в економічній сфері щодо розвитку інноваційності промислових підприємств. Розроблено пропозиції з удосконалення структури і напрямів діяльності державної політики щодо розвитку інноваційності промислових підприємств у ході активізації інтелектуального капіталу суспільства.