Викладено базові проблеми та питання філософії права. Розкрито можливості раціонально-практичного обгрунтування права, його легітимаційні ресурси та відношення з владою, зокрема, державною. Висвітлено сутність концепції прав людини. Право розглянуто як важливу складову європейської культури, один з головних чинників її ідентичності. Зазначено, що ідеї вільної особистості, людської гідності та відповідальності виражають суть правової традиції Заходу.

Изложены базовые проблемы и вопросы философии права. Раскрыты возможности рационально-практического обоснования права, его легитимационные ресурсы и отношения с властью, в частности, государственной. Освещена сущность концепции прав человека. Право рассмотрено как важная составляющая европейской культуры, один из главных факторов ее идентичности. Указано, что идеи свободной личности, человеческого достоинства и ответственности выражают сущность правовой традиции Запада.

Досліджено проблему обгрунтування фундаментального значення поняття першопринципу в томістській метафізиці. Приділено значну увагу розгляду основних положень метафізики у класичній філософській традиції, специфіці метафізичної методології у зв'язку з особливістю метафізичної проблематики. Визначено місце та роль метафізики як дисципліни у сучасній філософії, окреслено проблемне коло метафізичного дискурсу, доведено провідну роль поняття першопринципу у межах окресленого кола.

Висвітлено базові проблеми філософії права (ФП) як важливого чинника європейської культури та головного чинника європейської ідентичності. Увагу приділено ФП в контексті правознавства, правової догматики, теорії права. Описано форми існування права та умови існування ФП як науки. Розкрито основи учення про право, відмінності моралі та права за І. Кантом, основні форми правового позитивізму (ПП) Дж. Остіна, моральні засади права Августина, зокрема, проти ПП та переходу до природного права. Розглянуто питання класичного формулювання природного права в Арістотеля, Цицерона, Августина, Т. Аквінського. Висвітлено теоретичні й культурно-історичні умови розвитку доктрини природного права в епоху модерну, особливості його відродження у другій половині ХХ ст. Проаналізовано особливості здійснення права в сучасному суспільстві, філософські проблеми конституційного права, ідейні джерела концепції прав людини у контексті легітимації модерного права.

Розглянуто предмет і загальні засади практичної філософії. Розкрито інституційний аспект соціальної дії, поняття соціального інституту та прагматичні засади інституціональної дії. Увагу приділено питанням, що стосуються політичної філософії та філософії права, досліджено передумови, понятійний апарат і проблемне поле філософії господарства. Проаналізовано процес формування інформаційного суспільства, його концепції.

Увагу приділено проблемі метафізичного реалізму і постановки питання про благо. Обгрунтовано головні тези Вітгенштайнової програми. Висвітлено питання про буття та перспективи блага. Проаналізовано універсалістичну версію практичної філософії: переваги й недоліки трансцендентальної прагматики. Розглянуто благо в світлі онтологічних засад.

Вперше виявлено актуальність онтологічної тематики для вирішення сучасних проблем практичної філософії. Експліковано внутрішній зв'язок між концептуальними схемами онтології та практичної філософії: структури людських практик завжди внутрішнім чином пов'язані з тим чи іншим образом буття, з певною картиною реальності. Окреслено методологічні засади онтологічної теорії блага. Провідним методологічним підходом дослідження визначено трансцендентальний метод, якому підпорядковані герменевтичний метод і методи концептуального та термінологічного аналізу. Уточнено зміст ключових термінів і понять онтологічного та практично-філософського дискурсу: "практичний нормативізм", "проект реабілітації блага", "онтологічний реалізм" та "онтологічний конструктивізм". Визначено інтелектуальний контекст, в якому дослідження практичної нормативності поступово втрачає своє онтологічне підгрунтя, а питання про значущість практичних норм починає розглядатися незалежно від питання про буттєві засади людських практик. З'ясовано головні характеристики сучасних неопрагматистських тенденцій. Вперше сформульовано головні концептуальні відмінності між класичним прагматизмом Пірса і Джеймса та сучасним неопрагматизмом. Виявлено внутрішні апорії так званої Вітгенштайнової перспективи (концептуальної стратегії, запропонованої пізнім Вітгенштайном у його "Філософських дослідженнях" і розвиненої представниками сучасного неопрагматизму). Показано, що проекти іманентного обгрунтування практик, запропоновані неопрагматистами на підставі ідей пізнього Вітгенштайна, є різноманітними версіями практично-філософського редукціонізму. Вдосконалено концептуальний підхід у дослідженні Гайдегерової фундаментальної онтології. Запропоновано цілісну онтологічну теорію блага та сформульовано основні переваги проекту реабілітації блага у порівнянні з проектом практичного нормативізму.

Зазначено, що збірка містить ключові тексти сучасних французьких істориків філософії, присвячені новим підходам до осмислення славетних "Медитацій про першу філософію" Рене Декарта. Написані протягом 70-х - 90-х pp. XX ст., ці тексти стосуються найрізноманітнішої тематики (онтологія та метод, проблема суб'єкта, ego та субстанція, інтелектуальні чуття, аналіза підходів Гайдегера та Гусерля до картезіанства, онто-тео-логія Декарта тощо) і визначають напрям декартознавчих дискусій останнього десятиліття. Видання включає аналітичну статтю та довідково-бібліографічні матеріали, присвячені світовим досягненням в історико-філософському дослідженні "Медитацій", а також експериментальну трилінгвічну публікацію цього класичного твору. Зауважено, що зазначені тексти не лише дають змогу ознайомитися з теперішнім станом декартознавчих досліджень у Франції та інших зарубіжних країнах, але й усувають застарілі стереотипи сприйняття філософії Декарта вітчизняною науковою спільнотою.