Приведены результаты исследований процессов распространения вредных примесей в верхних слоях атмосферы Земли. Обсуждена возможность математического моделирования рассеивания загрязняющих веществ с установлением пространственно-временных параметров этого процесса.

Розширено та деталізовано ієрархічну структуру екологічної небезпеки стосовно видів і підвидів її техногенної складової. Визначено місце чинників пилового забруднення атмосферного повітря у даній структурі. Запропоновано диференціацію джерел екологічної небезпеки з виділенням первинного та вторинного пилового забруднення атмосферного повітря стосовно основного технологічного процесу промислового виробництва. За результатами моніторингу раніше неврахованих джерел вторинного техногенного пилового забруднення атмосферного повітря визначено реальні умови формування екологічної небезпеки конкретного підвиду в індустріально розвиненому регіоні. Втановлено підсилення впливу проявів екологічної небезпеки на стан захворюваності населення щодо певних нозологічних форм у зонах безпосередньої дії джерел вторинного пилового забруднення атмосферного повітря. Обгрунтовано загальні принципи техніко-технологічного управління екологічною безпекою за умов техногенного пилового забруднення. Розроблено систему технічних рішень щодо досягнення прийнятного рівня еконебезпеки, сформованої чинниками вторинного пилового забруднення атмосферного повітря, яка на відміну від існуючих систем, враховує профілізацію регіонів і позиційність джерел небезпеки.

Рассмотрены результаты исследований влияния промышленных выбросов на интенсивность плодоношения древесных растений с целью выявления биоиндикатора, который можно применить как тест-объект при диагностике экологического состояния СЗЗ промышленных предприятий в центральной части Украины.

Рассмотрен вопрос утилизации тонкодисперсных пылеобразных отходов производства гранитного щебня в качестве основы для получения чистяще-моющих композиций технического назначения. Получены базовые рецептуры порошкообразных и пастообразных чистяще-моющих композиций. Разработана принципиальная схема использования пылеобразных отходов.

Определена система индексных показателей, характеризующих источники экологической опасности, сейсмоподверженные объекты, а также их опасные сочетания. Предложена методика оценивания уровня экологической опасности региона, формируемой факторами техногенной сейсмичности. Выявлены особенности оценки опасности, формируемой прямым и косвенным путями.

Проведено дослідження складу та потенційних запасів вторинної сировини в твердих побутових відходах міста Житомир. У ході дослідження визначено такі види вторинної сировини: макулатура, склотара, пластмаса; чорні та кольорові метали. В експерименті брали участь родини учнів восьмих класів усіх шкіл м. Житомир, таким чином, було охоплено всі верстви населення. У дослідженні взяли активну участь 617 родин міста. У результаті проведеного експерименту було уточнено та одержано достовірну інформацію щодо вмісту вторинної сировини в твердих побутових відходах міста Житомир: папір - 17,1 %, скло - 12,5 %, полімерна упаковка - 13,5 %, метал - 3,2 %. Як свідчать результати досліджень, за умов м. Житомир можна досягти повторного використання для 30 - 40 % усіх твердих побутових відходів.

Обгрунтовано математичний апарат для розрахунку ефективності зниження рівня аеродинамічного шуму газового потоку перфорованої пластиною - конструктивним елементом глушника шуму. В основу розрахунків покладена формула Ньютона, що дозволяє визначити силу тертя між шарами газу. З використанням реальних параметрів джерела виробничого шуму і глушника зроблений вибір розмірів отворів перфорованої пластини. Зроблено перевірочний розрахунок, в результаті якого зафіксовано зниження рівня аеродинамічного шуму газового потоку стисненого до 5,5 атм на 17 дБ. В цьому разі розрахункова ефективність зниження рівня шуму не враховує зниження рівня шуму в самому глушнику.

Проаналізовано існуючі способи побудови експертних систем екологічного моніторингу. Обговорено багатокритеріальні системи, принципи оптимізації, ієрархічні структури і нечіткий логічний підхід стосовно експертних систем екологічного моніторингу. Наведено основні пріоритетні рішення, від яких безпосередньо залежить якість структури експертних систем і пов'язана з ним ефективність їх використання. Встановлено необхідність дослідження питань організації обробки інформації та управління із застосуванням експертних систем і створенням архітектури, що дозволяє в найкоротший термін адаптувати систему до програмного забезпечення моніторингу. Визначено, що нечіткий логічний підхід здатний поліпшити наявні можливості щодо динамічних систем в плані екологічного моніторингу.

На основі аналізу змін забудови населених міст на прикладі центральної частини м. Кременчук показано, що розташування в зонах житлової забудови нових об'єктів (новобудов) може підвищити рівень екологічної небезпеки, пов'язаної зі станом забруднення атмосферного повітря. Запропоновано загальний алгоритм проведення екологічних досліджень за умов змін сучасної забудови. Проведено низку експериментальних досліджень щодо врахування внеску близько розташованих новобудов, що використовують газові системи опалення, у загальний рівень забруднення атмосферного повітря. Шляхом розрахунку значень приземних концентрацій забруднюючих речовин доведено реальне підвищення рівня екологічної небезпеки, сформованої внаслідок забруднення атмосферного повітря на території зон житлової забудови.

Встановлено необхідність розробки елементів системи управління екологічною безпекою у сфері поводження усіма відходами електронного та електричного устаткування, до яких належить неякісна (застаріла) продукція, продукція, що частково або повністю втратила свої властивості (пошкоджене та зруйноване устаткування), відходи комплектуючих електронного та електричного устаткування та ін. Розроблено основу Технічного регламенту щодо впровадження системи збирання, утилізації, видалення відходів електронного та електричного обладнання та відновлення вживаного обладнання з метою запобігання негативному впливу на довкілля, здоров'я людини або суттєвого зменшення такого впливу.

Проведено дослідження можливості використання енергії повітряного потоку в глушниках шуму відцентрових вентиляторів. На прикладі відцентрового вентилятора N 5 експериментально показано можливість одержання електроенергії шляхом влаштування вітрогенератора потужністю 0,55 кВт і кількістю обертів 750 об/хв, що дозволяє знизити рівні шумового забруднення та екологічної небезпеки відповідно.

Исследована эффективность методов снижения воздействия транспортных источников сейсмичности на здания и сооружения, основанные на регулировании процессов генерирования сейсмотехноволн и их распространения в геологической среде. Доказана целесообразность их применения в условиях населенных пунктов.

Визначено рівень екологічної небезпеки, яку несе в собі процес обробки та зберігання зерна. Досліджено процеси які відбуваються в апаратах для очистки повітря від зернового пилу та обгрунтовано доцільність удосконалення конструкції методом застосування жалюзійного відокремлювача з певним розташуванням жалюзі для підвищення їх ефективності і зменшення гідравлічного опору, використання відбиваючих елементів для зниження негативного впливу вторинного вихоря та встановлення проникної перегородки перед відокремлювачем. Запропоновані нові види пиловловлюючих апаратів та наведені експериментальні дані в процесі їх конструювання. Впровадження результатів роботи дало змогу підвищити ефективність процесу очищення повітря від зернового пилу та довести концентрацію аерозолю до норм гранично-допустимих концентрацій.

Екологічну безпеку розглянуто як форму взаємодії суспільства та природи. Рівень безпеки визначено ймовірністю проявів небезпеки, значну увагу приділено визначенню умов і з'ясуванню закономірностей формування екологічної небезпеки. Викладено основні поняття, принципи та завдання, нормативи екологічної небезпеки, висвітлено питання формування умов надзвичайних ситуацій, у виробничо-господарській діяльності, на регіональному рівні. Акцентовано увагу на правах громадян на екологічно безпечні умови життєдіяльності. Розглянуто весь комплекс складових екологічної безпеки, сформовано підходи до управління екологічною безпекою адміністративно-територіальних одиниць.

Проаналізовано сучасний стан охорони та раціонального використання водних ресурсів у м. Кременчук. Досліджено екологічні наслідки експлуатації земель, стан атмосферного повітря. Розкрито проблеми поводження з відходами. Розглянуто ефективність використання ресурсів тваринного та рослинного світу в межах міст. Запропоновано шляхи оптимізації мережі об'єктів природно-заповідного фонду. Розроблено комплекс природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення раціонального природокористування й екологічну безпеку у м. Кременчук.

Розроблено рекомендації щодо організації екологічно безпечного розміщення місць паркування автотранспорту з урахуванням фактору шуму. Розглянуті питання, пов'язані з класифікацією житлових груп, призначення мікрорайонних проїздів, визначено шумові характеристики автостоянки відносно кількості транспортних засобів, їх звукової потужності та коефіцієнту використання самої автостоянки, наведено приклади розміщення транспортних засобів на території мікрорайонів та мікрорайонних проїздів з урахуванням площі на одне місто під авто та віддаленості місць паркування від вікон житлових будинків. На основі дослідження шумових характеристик у розрізі рівнів звукової потужності легкових автомобілів, які пересуваються з малими швидкостями по внутрішньо квартальних проїздах і автостоянкам для тимчасового збереження транспортних засобів у межах житлових територій розроблено метод визначення шумової характеристики автостоянок з урахуванням їх акустичної активності, застосування якого надає можливість прогнозувати шумовий режим зон житлової забудови, де розташовані автомобільні стоянки.

Розглянуто питання можливості утилізації твердих відходів виробництва титан(IV) оксиду пігментного для одержання титан(IV) оксиду як наповнювача. Досліджено вплив технологічних параметрів на процес вилучення сполук титану зі шламу за допомогою сульфатнокислотної переробки, а саме: присутності домішок-модифікаторів процесу, концентрації сульфатної кислоти, температури, тривалості процесу. Визначено значення енергії активації процесу гідролізу розчинів титан оксосульфату, що дозволило більш повно вилучати у вигляді наповнювача титан(IV) оксид із вмістом 96,7 % рутилу. Розроблені технічні рішення щодо нейтралізації залишкової сульфатної кислоти у "вторинній" мінеральній сировині із залученням золи теплових електростанцій дозволяють використовувати одержаний продукт при виробництві керамічних виробів. Розроблено функціональну та принципову технологічну схеми переробки відходів виробництва титан(IV) оксиду пігментного за сульфатнокислотною технологією із застосуванням у якості модифікатора процесу амонію сульфату.

Обгрунтовано доцільність для всіх видів антропогенної діяльності визначати екологічні сертифікати їх кінцевої продукції, як питомого показника інтегрального екологічного впливу (глобального екологічного сліду) виробництва на навколишнє середовище. Складовими сертифікату, окрім впливу, визначеного за даними нормативного розділу проекту з оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) проектованої діяльності, є екологічні показники попередніх виробництв всіх інших компонентів (сировина, матеріали, енергоресурси, теплова енергія тощо), необхідних для її здійснення - впровадження та експлуатації. Таким чином, окрім традиційного економічного, антропогенна діяльність отримує і екологічний орієнтир, проектна мінімізація і виробниче дотримання якого спонукають до прийняття доцільних проектно-конструкторських та експлуатаційних рішень. На прикладі порівняння електроспоживання класичної та біосорбційно-фільтраційної технологій очистки побутових стічних вод показано доцільність визначення глобального екологічного сліду такого інтегрального показника та ефективність його використання для підвищення рівня екологічної безпеки зазначених очисних споруд.

Проаналізовано результати наукових досліджень українських учених в галузі екологічної безпеки щодо проблем моніторингу довкілля, екологічного моніторингу починаючи з 2005 р. і до сьогодні. Встановлено основні напрямки проведення досліджень з удосконалення як систем моніторингу в цілому так і окремих їх складових. На цій основі визначено, що з точи зору реалізації переважної більшості пропонованих методів удосконалення систем спостереження за станом довкілля основною передумовою є технічне переоснащення спостережних систем як мобільного так і стаціонарного видів із застосування швидких цифрових аналітичних датчиків здатних автоматично надавати інформацію щодо якості компонента довкілля у будь-який період часу. Зазначено, що існуючій системі моніторингу атмосферного повітря притаманна інерційність у прийнятті управлінських рішень, яка зумовлена необхідністю імплементації нової регламентної документації, створеної з урахуванням вимог директив Європейської співдружності. В цілому, за результатами проведеного аналізу доведено те, що існуючий теоретичний базис реалізації систем екологічного моніторингу потребує удосконалення у частині формування єдиного концептуального антропоцентричного підходу до вирішення проблем як ефективного оцінювання якості компонентів довкілля так і повноцінного інформування громадськості про їх стан.

Розроблено проект програми і схеми режимних (системних), оперативних та епізодичних спостережень за якістю атмосферного повітря із застосуванням пересувної муніципальної екологічної лабораторії (ПМЕЛ) в місті Кременчуці. Сформовано зведені вимоги до організації та проведення вимірювань із застосуванням ПМЕЛ з диференціацію постів спостережень на "фонові", "транспортні" та звичайні мережеві, а також, із урахуванням технічної можливості здійснення замірів концентрацій забруднювачів за допомогою автомобілю ПМЕЛ. Визначено, що основою для організації оперативних спостережень є звернення громадян міста на муніципальні "гарячі" лінії з повідомленнями про можливе наднормове забруднення атмосферного повітря. Обгрунтовано додаткові умови для вибору місця розташування маршрутних точок оперативних спостережень під час здійснення контрольних замірів у мікромасштабі. Встановлено особливості організації та проведення спостережень за фізичними чинниками забруднення атмосферного повітря за допомогою ПМЕЛ.