Розглянуто актуальну проблему - нормативне закріплення та практичне застосування правового моніторингу в Україні. Мета дослідження - аналіз моніторингової діяльності, яка сприяє підвищенню ефективності нормотворчого процесу та слугує подоланню ряду недоліків державного управління. В роботі було використано загальнонаукові методи дослідження, як-то: аналіз, синтез для вивчення правового моніторингу нормативно-правових актів. Автором проаналізовано законопроєкт "Про правотворчу діяльність", який спрямований на визначення засад та порядку здійснення правотворчої діяльності в Україні. Ряд статей цього законопроєкту регулює здійснення правового моніторингу нормативно-правових актів. Зокрема, в законопроєкті визначено поняття правового моніторингу, суб'єкти його здійснення, які представлені комітетами Верховної Ради України, суб'єктами правотворчої діяльності або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а також Верховним Судом. Законопроєктом передбачено шляхи здійснення правового моніторингу, як-то: здійснення аналітичних узагальнень, проведення опитувань громадської думки, аналізу судових рішень тощо. Поки закон не прийнято, здійснення правового моніторингу в окремих сферах регулюється підзаконними нормативно-правовими актами. Зокрема, автором проаналізовано Порядок моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів у сферах правового регулювання банкрутства, виконання судових рішень - рішень інших органів (посадових осіб), судово-експертної діяльності, судоустрою та судочинства, кримінальної юстиції, адвокатури та адвокатської діяльності, безоплатної правової допомоги. На підставі цього порядку Директоратом правосуддя та кримінальної юстиції було здійснено колосальну моніторингову роботу, яка включала збір інформації про стан правового регулювання; проведення анкетування, узагальнення, обробки та аналізу інформації; підготовку пропозицій та концепцій законів та підготовку звіту. Правовий моніторинг зарекомендував себе як досить дієвий та ефективний інструмент, що здатен надавати вражаючі результати.

Наукову працю присвячено комплексному дослідженню правового моніторингу як однієї з функцій державного управління, визначено місце функції правового моніторингу серед інших функцій державного управління. У роботі розкрито поняття державного управління в широкому і вузькому значенні та його співвідношення з публічним адмініструванням; поняття та види функцій державного управління; співвідношення термінів "контроль", "нагляд", "моніторинг"; визначено правовий моніторинг в якості невід’ємної функції державного управління. Проаналізовано: поняття, цілі та завдання правового моніторингу в публічному адмініструванні; суб’єкти та об’єкти правового моніторингу; класифікацію правового моніторингу; основні принципи діяльності суб’єктів правового моніторингу; техніку здійснення правового моніторингу в публічному адмініструванні; використання моніторингової діяльності для вдосконалення адміністративного законодавства та державного управління; поняття правозастосовної практики; організацію та проведення моніторингу правозастосовної практики. Розроблено наукові положення та отримані результати, які в сукупності вирішують актуальне наукове завдання щодо розкриття сутності правового моніторингу як функції державного управління та його використання для вдосконалення адміністративного законодавства.