Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.42-3 + Р411.301.1

Рубрики:

Рикетсіози

Лімфаденіти

Шифр НБУВ: Ж16691 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено клініко-епідеміологічне вивчення випадків завізної малярії в Криму протягом останніх 10-ти років. Малярію діагностовано у 15-ти пацієнтів, які перебували в інфекційному відділенні лікарні № 7 м. Сімферополь. Найчастіше завозили тропічну малярію. Клінічна картина триденної малярії залишається типовою. Відзначено недоліки лікування і хіміопрофілактики в ендемічному осередку. Використання тільки гематошизотропних засобів є причиною рецидивів триденної та овале-малярії. Терапія та хіміопрофілактика стійкої до хлорохіну малярії неефективні. Найбільший ризик завізної малярії становлять мандрівники, які повертаються з ендемічного регіону.

Проведено клинико-эпидемиологическое изучение ввезенной малярии в Крыму напротяжении последних 10-ти лет. Малярия была диагностирована у 15-ти пациентов, которые находились в инфекционном отделении больницы №7 г. Симферополь. Чаще всего завозили тропическую малярию. Клиническая картина трехдневной малярии остается типичной. Отмечены негативные аспекты лечения и химиопрофилактики эндемического сосредоточения. Использование только гематошизотропных средств является причиной рецидивов трехдневной и овале-малярии. Терапия и химиопрофилактика стойкой к хлорохину малярии неэффективны. Малярию необходимо подозревать у всех туристов, которые возвращаются из эндемического региона.

Запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі - вивчення регіональних особливостей хвороби Лайма на сучасному етапі та покращення серологічної діагностики захворювання. Обстежено 147 хворих з різним перебігом хвороби Лайма. Виявлено особливості клінічного перебігу захворювання в Криму. Досліджено динаміку синтезу протибореліозних антитіл залежно від перебігу хвороби, а також серологічні профілі за проспективного аналізу протягом двох років. Проведено клініко-серологічні паралелі між серологічним профілем та клінічними проявами захворювання. Вивчено рівень імунного прошарку населення та зараженості іксодових кліщів I. ricinus бореліями в Криму. Запропоновано медико-географічне районування території Криму щодо хвороби Лайма.

Наведено науковий аналіз сучасної вітчизняної нормативно-правової бази та описаних у літературі досліджень щодо організації надання медико-соціальної допомоги за ВІЛ-інфекції у дітей перших років життя, рекомендації яких необхідні для використання в практиці сімейного лікаря.

Наведено дані стосовно особливостей перебігу неходжкінських лімфом з інфекційними ускладненнями у порівнянні з хворими без інфекційних ускладнень. Клінічні особливості перебігу та показники периферійної крові надають змогу виділити певні клініко-лабораторні показники для покращання діагностики неходжкінських лімфом на первинній ланці медичної допомоги.

Мета роботи - оцінити вплив знань, отриманих сімейними лікарями після проходження циклу тематичного удосконалення "Ведення пацієнта з ВІЛ-інфекцією/СНІДом сімейним лікарем", на залучення людей, які живуть із ВІЛ, та представників груп підвищеного ризику до програм добровільного консультування та тестування і лікування ВІЛ-інфекції. Використано змішаний дизайн із застосуванням стандартизованих і глибинних інтерв'ю. Участь у стандартизованому опитуванні взяли 111 лікарів, із них 17 - у глибинних інтерв'ю. Результати анкетування оброблено з використанням SPSS. Встановлено, що після проходження циклу тематичного удосконалення зросла кількість сімейних лікарів, чия поведінка при роботі не залежить від ВІЛ-статусу пацієнта (з 65,8 % до 89,2 %). У переважної більшості (94,6 %) курсантів ставлення до ВІЛ-позитивних та інших пацієнтів є однаковим. Сімейні лікарі два рази частіше пропонували усім пацієнтам пройти тестування на ВІЛ (27 % проти 54,1 %) та направляли їх до СНІД-центру та неурядових організацій. Висновки: проведені цикли ТУ "Ведення пацієнта з ВІЛ-інфекцією/СНІДом сімейним лікарем" суттєво вплинули на залучення людей, які живуть із ВІЛ, та представників груп підвищеного ризику до тестування і лікування ВІЛ-інфекції шляхом підвищення рівня обізнаності сімейних лікарів із питань ВІЛ-інфекції, формування лікарями безпечної моделі поведінки у процесі своєї професійної діяльності з ВІЛ-позитивними пацієнтами, налагодження взаємодії з ВІЛ-сервісними організаціями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)285.1 + Р514.0-5

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

ВІЛ-інфекція. СНІД (синдром набутого імунодефіциту)

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зауважено, що українська версія підручника являє собою адаптований європейський варіант підручника з урахуванням всіх особливостей та відмінностей системи первинної ланки медичної допомоги на засадах сімейної медицини в Україні. Розділи підручника, що присвячені клінічним аспектам діяльності сімейного лікаря, побудовано за синдромним принципом, популярним у західній системі первинної ланки охорони здоров'я. У розділах, присвячених організаційним питанням діяльності сімейного лікаря, висвітлено основні аспекти політичної, економічної, освітньої, фінансової та соціокультурної сторін вітчизняної системи сімейної медицини, враховано основні компетенції, права й обов'язки сімейного лікаря в умовах сучасної реформи. Наведено практичні приклади як позитивних, так і негативних сторін сімейної медицини та запропоновано шляхи покращення й оптимізації сучасного стану системи для збереження якісної та доступної медичної допомоги. Висвітлено основні організаційні питання у роботі лікаря загальної практики, окреслено спільні риси та відмінності у роботі сімейних лікарів в Україні та інших країнах Європи.