Висвітлено питання профілактики передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО) у разі недоношеної вагітності. Одним з патогенетичних ланцюгів виникнення ПРПО є порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів у системі мати - плід. Вивчено стан системного імунітету у жінок з передчасним розривом плодових оболонок і функцію локальної імуносупресії в оболонках, що розірвались передчасно. Встановлено активацію системи імунітету у клітинній та гуморальній його ланках і в неспецифічній ефекторній системі протиінфекційного захисту у зазначеної категорії вагітних. Відзначено зниження локальної імуносупресії в оболонках, що розірвались передчасно, на відміну від отриманих під час фізіологічних пологів. З метою профілактики передчасного розриву плодових оболонок у випадку недоношеної вагітності у жінок групи ризику виникнення відміченого патологічного стану запропоновано метод імунізації лімфоцитами чоловіка. За допомогою зазначеного методу нормалізується стан системного імунітету, знижується частота ПРПО у разі недоношеної вагітності, частота передчасних пологів у загальній популяції та суттєво поліпшується перебіг пологів, післяпологового періоду, стан новонароджених у зазначеної категорії жінок.

Проведено аналіз перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок із групи ризику виникнення передчасного розриву плодових оболонок, яким під час вагітності проводилась імунізація лімфоцитами чоловіка. Встановлено позитивний вплив даного методу на перебіг вагітності, пологів і частоту ускладнень. Відзначено зниження частоти ПРПО під час строкових пологів, а найбільш суттєво - під час передчасних. Впровадження методу дозволило знизити частоту передчасних пологів у загальній популяції. Доведено відсутність негативного впливу запропонованого методу на плід та новонародженого.

Проведено порівняльну оцінку різних препаратів, які використовуються в ювенільному акушерстві для медикаментозного токолізу. Зроблено висновок, що гінепрал є препаратом вибору в юних вагітних, яким показано застосування медикаментозного токолізу.

Проведено ретроспективний аналіз 127-ми історій пологів і розвитку новонароджених від матерів, яким під час вагітності проведено імунізацію лімфоцитами чоловіка. Встановлено, що імунізація лімфоцитами чоловіка не лише не має негативного впливу на плід і новонародженого, а навпаки, сприяє кращій ранній післяпологовій адаптації немовлят цієї групи, про що свідчить суттєве покращання кардіотокографічних показників і зниження у них частоти асфіксій.

Вивчено стан системного імунітету у вагітних групи ризику передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО), яким у терміні 30 - 31 тиждень проведено імунізацію лімфоцитами чоловіка з метою профілактики даного ускладнення. Контролем були вагітні з відповідним ризиком виникнення патології, яким профілактика ускладнення не проводилась. Установлено, що в імунізованих вагітних нормалізуються основні показники системного імунітету.

Зазначено, що терапія бактеріального вагінозу (БВ) під час вагітності залишається складною проблемою через можливий несприятливий вплив етіотропних препаратів на плід. Лікування БВ у ранні терміни вагітності є найбільш ефективною профілактикою ускладнень у період вагітності, пологів і післяпологового періоду. Тому пошук ефективних і безпечних для ембріона препаратів для лікування БВ у ранні терміни вагітності є актуальним завданням сучасного акушерства.

Досліджено сучасний процес формування правового механізму цифрової трансформації сфери надання адміністративних послуг як напряму реформування державного управління. Розкрито сучасний стан та перспективи розвитку сфери надання електронних адміністративних послуг в Україні у контексті засадничих нормативно-правових актів. Досліджено сучасні тенденції формування правового механізму цифрової трансформації сфери надання адміністративних послуг і діяльності центрів надання адміністративних послуг, їх втілення у законопроєктах. Дотримуючись підходу системності засадничих документів у сфері цифровізації надання адміністративних послуг: доктрина - концепція (закони) - стратегія, проаналізовано процес становлення правового механізму цифрової трансформації зазначеної сфери дослідження у хронологічному вимірі. Визначено засадничі документи, які регламентують питання надання електронних адміністративних послуг в Україні та діяльності центрів надання адміністративних послуг. Встановлено, що основні проблеми тривалий час перебувають у площині правової регламентації надання й одержання електронних адміністративних послуг. Аргументовано необхідність цілісності процесу оптимізації структури засадничих документів цифрової трансформації сфери надання адміністративних послуг та діяльності відповідних центрів їх надання. Розкрито проблеми надання електронних адміністративних послуг, електронної взаємодії органів публічної влади та інші, що виникають у цій сфері. Розроблено висновки і пропозиції щодо унормування питань надання електронних адміністративних послуг в Україні, відповідно до європейських норм і стандартів. Встановлено, що національна політика цифрової трансформації адмінпослуг України є не досить ефективною, оскільки не має єдиної системи правового регулювання, незважаючи на формування та ухвалення країнами ЄС засадничих нормативно-правових актів. За результатами проведеного дослідження обгрунтовано необхідність цілісності системи правового забезпечення національної політики цифрової трансформації адмінпослуг України та діяльності центрів надання адміністративних послуг як важливий складник реформування державного управління.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)01 я212 + Х819(4ПОЛ)01 я212

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА868191 Пошук видання у каталогах НБУВ