Изучены изменения периферического поля зрения у 60 молодых лиц (120 глаз) с эмметропией и у 60 лиц (120 глаз) с миопией легкой степени в зависимости от различной продолжительности работы за компьютером. Выявлено, что при эмметропии и миопии легкой степени при зрительных нагрузках в течение 1 ч достоверно сужается поле зрения в направлении вниз и вверх, а при увеличении зрительных нагрузок достоверно изменяются показатели во всех направлениях. Комплекс профилактических упражнений у лиц с эмметропией и миопией легкой степени достоверно восстанавливает показатели поля зрения в направлении вверх и вниз и не изменяет их внутрь и наружу.

Вивчено характер змін зорових функцій та біоелектричної активності нейронів кори головного мозку в осіб молодого віку в процесі роботи за монітором персонального комп'ютера (МПК) і роль ефективності короткотривалого відпочинку та комплексу відновлювальних вправ після зорового навантаження. Показано, що зміна функціонального стану зорового аналізатора залежить від вихідного рівня зорового статусу та тривалості безперервної зорової праці за МПК. Розроблено комплекс реабілітаційних вправ, спрямований на відновлення функціональної спроможності органа зору під впливом роботи за МПК. Встановлено, що застосування даного комплексу дозволяє відновити показники функціонального стану зорового аналізатора до вихідного рівня у осіб молодого віку з еметропічною рефракцією за умови меншої тривалості роботи за МПК.

Висвітлено різні аспекти впливу роботи за монітором комп'ютера на функціонування зорової системи людини. Значний потік інформації, який щоденно отримує зоровий апарат людини з екранів комп'ютерів, супроводжується не лише астенопічними проявами, а й об'єктивними змінами у зоровій системі. Проаналізовано особливості зорової праці та чинники, які зумовлюють виникнення змін рефракції у користувачів комп'ютерів.

Увагу приділено профілактиці когнітивних розладів у пацієнтів із судинними захворюваннями головного мозку. Розглянуто закономірності вікових змін енергетичного обміну, акцентовано на сучасній тактиці нутритивної підтримки в геронтології. Розглянуто харчування як основну детермінанту здоров'я вагітних. Досліджено можливості біорегуляційного підходу в прегравідарній підготовці як методології превентивної медицини. Висвітлено сучасні аспекти профілактики туберкульозу в роботі лікарів загальної практики - сімейної медицини. Визначено місце профілактики в процесі надання паліативної допомоги.

Наведено актуальну та сучасну інформацію щодо проведення профілактики у загальнолікарській практиці, а також щодо контенту превентивної медицини, яка включає боротьбу із факторами ризику і здоровий спосіб життя. Представлено можливості й алгоритми профілактики у пацієнтів із найбільш поширеними нозологіями і проблемами у первинній медичній практиці. Вміщено цінну інформацію про стан здоров'я і шляхи його досягнення, про нутритивний статус і здорове харчування, про модифіковані та немодифіковані фактори ризику формування різних нозологій у пацієнтів різних вікових груп - дітей, підлітків, геронтологічних і паліативних хворих, вагітних жінок із акцентом на амбулаторному етапі системи охорони здоров'я.