В експерименті встановлено, що привушні слинні залози у щурів, на відміну від людей, розташовані на передньобічній поверхні шиї позаду від вуха і доходять до зовнішньої частини ключиці. Протоки формують 3 основних стовбури, які проникають у ротову порожнину. Нижньощелепні слинні залози (аналоги піднижньощелепних слинних залоз у людей) розташовані на передній поверхні шиї, протягом від під'язикової кістки до ручки груднини, дотикаючись між собою своїми присередніми краями. Одержані стереометричні показники галуження кровоносних судин можуть складати основу для порівняння та встановлення динаміки патоморфологічних змін під час моделювання різноманітних патологічних процесів.

Встановлено, що після одномоментного двобічного видалення привушних і нижньощелепних залоз на тлі гіпосалівації в структурних елементах стінки шлунка щурів відбувається відчутна структурна реорганізація, яка полягає у прогресуючому розвитку дистрофічно-атрофічних процесів у слизовій оболонці шлунка з метапластичною трансформацією її залозистого епітелію та одночасними гіпертрофічно-гіперпластичними змінами у м’язовій оболонці. Виявлено морфофункціональні зміни у структурних компонентах стінки шлунка, що відбуваються на тлі реорганізації його кровоносного русла, яка є характерною для станів з посиленим кровонаповненням органних судинних русел та одночасним наростанням судинного опору. Надано експериментальне обгрунтування протекторного впливу донорської слини на морфофункціональний стан структурних елементів стінки шлунка щурів після одномоментного двобічного видалення привушних і нижньощелепних залоз. Це підтверджено як зменшенням діапазону виявлених морфологічних і морфометричних змін у післяопераційному періоді, так і більш раннім ремоделюванням тканин і судин кровоносного русла шлунка у напряму до стану та показників, які були зареєстровані в інтактних тварин.