Рассмотрены вопросы контроля состояния силовых кабельных линий (КЛ) напряжением 6 (10) кВ. Описаны устройство и физические явления, происходящие в изоляции силовых КЛ. Раскрыты способы проверки КЛ разрушающими и неразрушающими методами. Охарактеризованы системы мониторинга силовых КЛ под рабочим напряжением.

Проведен аналитический обзор отечественного и зарубежного опыта, посвященный современным способам контроля состояния силовых трансформаторов 35 кВ и выше. Рассмотрены теоретические основы процессов, происходящих в изоляции силовых трансформаторов. Описаны виды и программы обследований силовых трансформаторов, новые перспективные методы оценки их состояния. Указан объем испытаний и измерений на работающем и отключенном трансформаторе. Представлена информация о видах физико-химического анализа масла. Даны критерии оценки аварийного и безаварийного состояния силового трансформатора, рассмотрены вопросы оценки состояния вводов и устройств РПН.

Представлен отечественный и зарубежный опыт по вопросам проверки схем включения счетчиков и измерительных каналов систем учета электроэнергии на промышленных, сельскохозяйственных, энергетических предприятиях. Внимание обращено на процесс измерения электроэнергии. Особый интерес представляют схемы включения трехфазных счетчиков в связи с наиболее частыми затруднениями при их проверке. Приведены различные методы проверки схем в действующих электроустановках, правила расчетов корректирующих коэффициентов при неправильных схемах подключения счетчиков и при различных неисправностях цепей учета. Рассмотрены вопросы наладки схем трехфазного учета путем анализа векторных диаграмм и проверки измерительного канала учета электрической энергии.

Для спрощення прийняття керуючих рішень на промислових підприємствах запропоновано використовувати морфологічний критерій, який надає можливість виокремити необхідну модель за точністю її опису вхідних даних, а також наглядно представити результати розрахунків. З метою підвищення ефективності вибору оптимальної математичної моделі опису обсягів енергоспоживання запропоновано використовувати багатокритеріальні моделі з оцінюванням їх результатів за мінімізацією.

Мета дослідження - розробка алгоритму комплексного статистичного аналізу даних споживання активної електроенергії, витрат енергоресурсів та обсягів виробництва продукції та впровадження статистичного аналізу в практичну діяльність. Запропоновано параметри та критерії, що можуть допомогти технологічному персоналу промислових підприємств забезпечити оптимальну та економічну роботу систем подачі та розподілу таких енергоносіїв, як електроенергія, вода, природний газ, тепло, стиснене повітря тощо на виробничих об'єктах, грунтуючись на зібраних облікових даних енергоспоживання за минулі періоди, інформації про динаміку споживання. Зроблено висновок про те, що статистична обробка одержаних даних за кожним видлм інженерного устаткування (водопостачання та водовідведення, постачання стисненим повітрям, газом, електроенергією та парою) та різноманітних витратних коефіцієнтів за запропонованим алгоритмом надає змогу виявити "слабкі ділянки" і визначити найбільш раціональні шляхи для оптимізації використання енергії.

Предложен комбинированный метод восстановления учетных данных энергопотребления промышленных предприятий. Алгоритмизированы этапы локальных и глобальных методов восстановления значений. Рассмотрены распространенные глобальные методы описания распределения данных. Представлены оценки качества точности выбора модели для описания исследованных выборок. Разработана процедура выбора оптимального математического метода восстановления учетных данных энергопотребления. Предложено графическое отображение количественных оценок критериев качества моделей. При этом расчет зависимостей для выборок потребления энергоресурсов и количества производства продукции предложено вести с учетом их последовательности на круговой диаграмме.

Розглянуто застосування методу групового урахування аргументів для побудови багатофакторних математичних моделей енергоспоживання на хімічному виробництві. Запропоновано враховувати при побудові моделей не тільки структуру та поточні значення параметрів технологічного процесу, але й його динаміку. Вибрані незалежні зовнішні критерії алгоритму самоорганізації для пошуку оптимальної моделі.

Мета роботи - узагальнення усіх можливих напрямків використання систем моніторингу режимів електроспоживання у виробничій діяльності. Запропоновано концепцію створення системи моніторингу режимів електроспоживання на промислових підприємствах. Розглянуто заходи, що зменшують втрати електроенергії та розмір оплати за неї, та процедури, що забезпечують точність, оперативність і достовірність вимірювальної інформації, що надходить з автоматизованих систем обліку електроенергії. Доведено важливість моніторингу та контролю поточних технологічних параметрів режимів електроспоживання на промислових підприємствах. Розроблено декілька нових поточних технологічних параметрів режимів електроспоживання. Зроблено висновок про те, що на промисловому підприємстві необхідно створити цілісну автоматизовану систему моніторингу режимів електроспоживання (а в подальшому і всіх енергоресурсів) для проведення комплексу заходів, спрямовлених на підвищення енергоефективності підприємства в цілому.

Приведены результаты исследования эффективности применения методов статистического прогнозирования - метода экспоненциального сглаживания, авторегрессии, взвешенных скользящих средних и метода Хольта - для восстановления утерянных учетных данных и оперативного прогноза электропотребления в условиях технологических процессов на химических предприятиях. Показано, что наиболее точным является метод Хольта. Для определения оптимальных значений постоянных сглаживания предложено использовать эволюционный метод. Разработан алгоритм поиска оптимальных значений эволюционным методом на основе критерия выбора наилучших элементов из популяции.

Доказана эффективность применения методов оперативного прогнозирования для восстановления данных электропотребления и методов восстановления данных для оперативного прогнозирования. Определены методы, обеспечивающие наилучшее качество оперативного прогноза или восстановления одиночных данных с оценкой их ошибок, для каждого рассматриваемого производства.

Мета роботи - розробка методу автоматичного визначення кількості працюючих електродвигунів високої напруги в групі однотипних на основі визначення та аналізу облікових даних електроспоживання, які одержані з приладів обліку електроенергії, встановлених на приєднаннях електродвигунів. Розроблено алгоритм програми автоматичного визначення кількості працюючих електродвигунів в групі однотипних. Одержані результати можна використати для впровадження автоматизованого ведення обліку пробігу кожного електродвигуна, розрахунку параметрів еквівалентного асинхронного (АД) або синхронного двигуна (СД), які в свою чергу в подальшому можуть застосовуватися для оцінки ефективності роботи групи однакових електродвигунів, проведення розрахунків статичної та динамічної стійкості електропостачальної системи промислового підприємства, що містить АД або СД.

Мета роботи - обгрунтування вибору найбільш доцільних економіко-математичних методів забезпечення енергоефективного режиму роботи виробничих об'єктів. Розглянуті методи можуть бути використані для вибору найкраще працюючих технологічних ліній, агрегатів, насосних, компресорних, вентиляторних установок, або інших електроприймачів з декількох їм подібних за критеріями рівної та нерівної ваги. Описано спосіб контролю енергоефективності роботи виробничих об'єктів в трикутних координатах у випадку, коли електричне навантаження залежить від двох параметрів при наявності їх граничних обмежень. Наведено приклад порівняння ефективності роботи виробничих об'єктів хімічної промисловості за допомогою методів апріорного ранжування та морфологічним (геометричним). Зроблено висновок про те, що тотожність поточного значення енергоспоживання з розрахованим методом Хольта прогнозованим значенням при визначених заздалегідь оптимальних сталих згладжування визначає стабільність роботи технологічного процесу. Доведена доцільність застосування коефіцієнту автокореляції першого порядку вибірок електроспоживання для перевірки технологічних процесів на стабільність роботи.

Рассмотрены вопросы применения фрактального анализа временных рядов (графиков электрических нагрузок) на вводах главной понижающей подстанции. Получены 3 вида зависимостей фрактальной размерности от объема выборок временного ряда и обобщенный коэффициент корреляции. На основании анализа данных зависимостей проведена оценка динамики временных рядов. Выявлена зависимость качества прогнозирования временных рядов на один - два периода интеграции от значений фрактальных размерностей.

Цель исследования - определение технического состояния силовых трансформаторов напряжением 110 кВ и выше. Трансформатор представляет собой важный элемент в цепи передачи электроэнергии от электростанции к потребителю и является сложным техническим объектом, который оценивается большим количеством параметров, значения которых могут изменяться в широком интервале. Поэтому для оценки состояния трансформатора свертка нормализованных параметров состояния при помощи аддитивного или мультипликативного обобщенных критериев неэффективна. Доказана целесообразность использования для оценки состояния и ранжирования нескольких силовых трансформаторов функции желательности Харрингтона. Функция Харрингтона применима при наличии односторонних ограничений на параметры состояния трансформаторов. Для выявления неудовлетворительного состояния силовых трансформаторов предложено в число оцениваемых включать трансформатор с минимально допустимыми параметрами. Ранжирование группы трансформаторов относительно трансформатора в неудовлетворительном состоянии позволяет определить необходимость проведения ремонта каждого трансформатора. Такой прием возможно обобщить на другие технические объекты.

Уперше розроблено метод розрахунку перетікань реактивної потужності (РП) у системах електропостачання (СЕП) з різнохарактерним навантаженням за відсутності збігу номінальної напруги на межі балансової належності та місцях встановлення приладів обліку, який грунтується на визначенні відносних n-хвилинних значень активної та реактивної потужності і дає змогу підвищити точність та обгрунтованість розрахунків з енергопостачальною організацією за перетікання РП. Отримав подальший розвиток метод розрахунку режиму роботи мережі з конденсаторної установки (КУ), підключеної паралельно активно-індуктивному навантаженню за наявності джерел вищих гармонік (ВГ), який полягає у визначенні імпедансу та резонансної частоти в режимі реального часу, що дало змогу вдосконалити захист електричної мережі від резонансних явищ. Удосконалено метод визначення еквівалентного індуктивного опору асинхронних електродвигунів (АД) у режимі реального часу за рахунок обробки даних автоматизованих систем обліку електроенергії, що дає змогу використати значення його для розрахунку сталого режиму роботи електроустановок. Одержав подальший розвиток метод проведення статистичного аналізу електричних навантажень у режимі реального часу, який базується на визначенні умов одержання їх інтервалів стаціонарності, що дало змогу зменшити кількість інтервалів стаціонарності та спростити подальші розрахунки.

Мета роботи - використати методи теорії подібності для контролю електроспоживання на промислових підприємствах. На підставі п'ятого додаткового положення теорії подібності запропоновано застосувати стохастичні характеристики добових графіків електричного навантаження трансформаторних підстанцій. Розроблено наближений метод розрахунку коефіцієнта подібності як добових графіків електричного навантаження один з одним, так і обраного добового графіка з заявленим графіком на "Ринку подобово наперед і внутрішньодобовому ринку". Такий метод можливо використовувати на вибірках витрат різних енергоресурсів.

Мета дослідження - перевірка гіпотези правильності застосування показника Херста H, розрахованого за емпіричним співвідношенням при значенні константи а, що дорівнює 0,5. Проведено ряд розрахунків показника Херста для декількох вибірок електроспоживання за методом нормованого розмаху при значенні константи а, що дорівнює 0,5, які показали, що застосування емпіричного співвідношення для деяких вибірок електроспоживання призводить до великих похибок у визначенні цього показника. Запропоновано визначати значення показника H або програмним шляхом (для вибірок, що містять більше 512 часових інтервалів n), або шляхом визначення методом найменших квадратів нахилу лінії регресії, яка утворюється з'єднанням точок, одержаних відкладанням по осі x, а по осі y lg(R/S), де - R/S - нормований розмах.

Мета публікації - різними способами перевірити однотипність і подібність добових графіків електричного навантаження окремо взятих приєднань промислових підприємств. Застосовано ряд математичних і статистичних методів, способів визначення подібності та однотипності добових графіків електричного навантаження. Зроблено висновок про можливість застосування кожного з них для виявлення властивостей добових графіків електричного навантаження. Ці методи надаюь змогу також виявити подібність і однотипність не тільки добових, а й місячних, річних графіків електро- і енергоспоживання.