Розглянуто питання становлення політології та розвитку політичних ідей. Розкрито сутність, структуру та функції політики, описано її природу, визначено суб'єкти та об'єкти. Висвітлено специфіку політичної влади, проблему її легітимності, політичну систему суспільства, основні типи виборчих систем, сучасні теорії та типологію політичного лідерства, соціологічні, психологічні, політологічні теорії та концепції еліт. Проаналізовано тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.

Рассмотрены вопросы становления политологии и развития политических идей. Раскрыты сущность, структура и функции политики, описана её природа, определены субъекты и объекты. Освещены специфика политической власти, проблема её легитимности, политическая система общества, основные типы избирательных систем, современные теории и типология политического лидерства, социологические, психологические, политологические теории и концепции элит. Проанализированы тенденции развития современных международных отношений.

Досліджено соціально-економічні, ідеологічні та правові аспекти політики російського уряду з єврейського питання в 1881 - 1894 рр. Охарактеризовано причини виникнення та загострення єврейського питання та перегляду офіційної ідеології з цієї проблеми на початку 1880-х рр. Доведено, що погромна кампанія 1881 - 1882 рр. була приводом для перегляду урядової політики з єврейського питання. Визначено місце і роль слов'янофільських видань як у зв'язку з погромною кампанією, так і поза її контекстом. Установлено основні причини перегляду урядової ідеології з єврейського питання, висвітлено політичні погляди окремих державних діячів Росії стосовно нього. В результаті аналізу правових актів розглянуто принципи та особливості правового регулювання єврейського питання, доведено, що його загострення в Російській імперії було зумовлене об'єктивними соціально-економічними та політичними факторами розвитку російської держави та єврейської спільноти в ній. Зроблено висновок, що якість вирішення цієї проблеми вплинула на формування консервативної моделі національної політики російського уряду в наступні роки і стала поштовхом до суттєвих змін світогляду російських євреїв.

Вперше в українській історіографії висвітлено проблеми державної політики російського самодержавства Олександра III у його спробах розв'язати єврейське питання. Визначено причини й особливості загострення цього питання в Російській імперії від початку його виникнення наприкінці XVIII ст. та до формування нових підходів щодо його врегулювання наприкінці XIX ст. Приділено увагу еволюції державної (урядової) політики й її практичного застосування, а також закономірності розвитку поглядів царського уряду щодо "єврейської проблеми". Проаналізовано державну ідеологію як один з найважливіших інструментів політики самодержавства в єврейському питанні, причини та механізми її формування та перегляду у досліджуваний період історії. Доведено, що загострення єврейського питання було пов'язано з політичними особливостями розвитку пізньоімперської Росії та суперечливістю урядових підходів щодо його вирішення.

Проаналізовано основні етапи створення, становлення та розвитку училища Буковинської державної медичної академії впродовж XIX - XX ст.

Досліджено проблему евтаназії в контексті медичної практики на прикладі експертної оцінки лікарів м. Чернівці. Як виявили результати соціологічного опитування лікарів (експертів), проблема евтаназії викликала неоднозначну оцінку та сприйняття. Підкреслено актуальність та гостроту такого явища, як евтаназія. Фахівці лікувальної сфери переконані, що ставити сьогодні питання про легалізацію усіх видів та форм евтаназії в Україні передчасно й небезпечно, враховуючи низький рівень медичного забезпечення в нашій країні.

Досліджено процеси становлення та розвитку політичного авантюризму відомого російського провокатора Є. П. Азефа. Доведено, що феномен Азефа, котрому вдалося, водночас, грати роль провідного організатора революційного терору в Російській імперії на початку XX ст. і залишатися цінним інформатором російського уряду, став можливим за умови глибокої суспільно-політичної кризи в пізньоімперській Росії. Політичний авантюризм Азефа виявися реакцією маргінальної особистості на процеси занепаду традиційного суспільства в Російській імперії, з одного боку, розвитку революційних ідей та рухів у ньому, з другого.

Вперше в сучасній українській історіографії здійснено спробу визначити місце та роль євреїв у розвитку революційного руху в Російській імперії. На основі комплексного аналізу джерел і літератури проаналізовано передумови та причини революційності євреїв, розглянуто єврейський чинник у процесах становлення та розвитку Російської соціал-демократичної робітничої партії, Партії есерів, анархістського руху в Російській імперії. З'ясовано мотивацію єврейських учасників російських революційних організацій і партій. Виявлено витоки та ідейні засади революційної діяльності П. Б. Аксельрода, Л. Г. Дейча, Г. А. Гершуні, М. Р. Гоца, Ю. Й. Мартова, Л. Д. Троцького, І. С. Гроссмана-Рощіна, О. Г. Таратути та інших видатних російсько-єврейських революціонерів.

Уперше в сучасній українській історіографії революційного руху в Російській імперії застосовано поняття єврейського чинника в історії революційного руху в Російській імперії. Проаналізовано історіографію проблеми, наведено основні підходи щодо розуміння місця та ролі євреїв у революційному русі в Російській імперії. Змістовно обґрунтовано теоретико-методологічні принципи вивчення єврейського чинника у революційному русі в Російській імперії. Використанні у дослідженні теорія ідентичності і теорія модернізації пізньоімперської Росії дозволили комплексно проаналізувати кризу ідентичності російських євреїв та їх революційності, феномен російсько-єврейської інтелігенції, а також фактори, які сприяли загостренню єврейського питання в Російській імперії, вибуху єврейських погромів, поширенню антисемітизму в країні. З'ясовані причини та передумови революційності російських євреїв. Установлено єврейську складову у революційному народництві.

Навчальний посібник є першою спрюбою автора узагальнити власний досвід викладання відповідного курсу лекцій для студенті в-бакалаврів із використанням сучасних підходів щодо вивчення минулого єврейського народу. Видання містить вказівки для самостійної підготовній студентів до семінарських занять, стислий конспект тем, контрольні запитання, завдання для самостійної роботи, список літератури до кожної теми, а акож глосарій. Більша частина матеріалів уперше публікується українською мовою.