Освещены вопросы истории фтизиатрии, этиологии, патогенеза, иммунологии и генетики, описаны традиционные и новые методы лечения туберкулеза, приведена его клиническая классификация. Рассмотрены клинические варианты туберкулезного плеврита, особенности течения туберкулеза у лиц пожилого возраста.

Спостережено стан 32-х хворих з проліферативною діабетичною ретинопатією (ПДР) віком від 32-х до 75-ти років протягом 6 міс. після інтравітреального введення триамцинолону ацетоніду та дипроспану. Вивчено динаміку гостроти зору, внутрішньоочного тиску, наявність інтра- і післяопераційних ускладнень, зменшення кількості новоутворених судин, преретинальних крововиливів. Встановлено, що застосування інтравітреальних ін'єкцій кортикостероїдів є безпечним; воно дозволяє підвищити гостроту зору, зменшити кількість мікрогеморагій, зменшити або стабілізувати кількість новоутворених судин на ділянці диска зорового нерва та в інших відділах сітківки, преретинальних крововиливів. Введення триамцинолону ацетоніду в аналогічній дозі з дипроспаном є ефективнішим і дозволяє підвищити якість лікування ПДР.

Наблюдали состояние 32-х больных с пролиферативной диабетической ретинопатией (ПДР) в возрасте от 32-х до 75-ти лет в течение 6 мес. после интравитреального введения триамцинолона ацетонида и дипроспана. Изучена динамика остроты зрения, динамика внутри глазного давления, наличие интра- и послеоперационных осложнений, уменьшение количества новообразованных сосудов, преретинальных кровоизлияний. Установлено, что применение интравитреальных инъекций кортикостероидов безопасно; позволяет повысить остроту зрения, уменьшить количество микрогеморрагий, уменьшить или стабилизировать количество новообразованных сосудов в области зрительного нерва и в других отделах сетчатки. Введение триамцинолона ацетонида в аналогичной дозе с дипроспаном более эффективно и позволяет повысить качество лечения ПДР.

Изучены микроциркуляторные и клинические изменения органа зрения у ликвидаторов последствий аварии (ЛПА) на ЧАЭС, больных диабетической ретинопатией (ДРП). У ЛПА с ДРП при обследовании отмечены существенные сдвиги функциональных и электрофизиологических показателей зрительного анализатора, а также нарушения микроциркуляции во всех отделах микрососудистого русла. У даной категории пациентов отмечена тенденция к более раннему развитию выраженных нарушений функциональных и электрофизиологических показателей органа зрения. Установлено, что у ЛПА на ЧАЭС ДРП встречаются чаще, нежели в аналогичной возрастной группе лиц, не принимавших участия в работах по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС и проживающих в том же регионе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р675.633.05-99

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто чинники ризику судинної оптичної нейропатії, а також способи діагностики та прогнозу захворювання. Терапія даної патології грунтується на принципах збільшення основного та колатерального кровотоку, корекції мікроциркуляції та транскапілярного обміну, покращання властивостей реологіі крові, нормалізації метаболізму в ішемізованих тканинах. Запропоновано застосування тренталу (пентоксифіліна), описані дози та способи призначення.

Рассмотрены факторы риска сосудистой оптической нейропатии, а также способы диагностики и прогноза заболевания. Терапия данной патологии основывается на принципах увеличения основного и коллатерального кровотока, коррекции микроциркуляции и транскапиллярного обмена, улучшении реологических свойств крови, нормализации метаболизма в ишемизированных тканях. Предложено применение трентала (пентоксифиллина), описаны дозы и способы назначения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р673.903

Рубрики:

Цукровий діабет

Судинні порушення в сітківці

Шифр НБУВ: Ж22499 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано клінічну ефективність застосування аторвастатина та фенофібрата у хворих непрофілеративною діабетичною ретинопатією за цукрового діабету ІІ типу на тлі декомпенсації рівня глікозильованого гемоглобіну. Так, середнє відхилення світлочутливості сітківки (коефіцієнт MD), кількість локальних дефектів у полі зору, об'єм макулярної ділянки протягом року нижче 10 %, а середня товщина центральної сітківки - на 15 % зі стабілізацією, за даними флюорисцентної ангіографії й оптичної когерентної томографії, кількості твердих ексудатів. Запропоновані коректори дисліпідемії (статини і фібрати) знижують рівень ліпопротеїнів дуже низької щільності на 50 %, тригліцеридів - на 30 %, підвищують рівень ліпопротеїнів високої щільності на 40 %, стабілізуючи прогрес непроліферативної діабетичної ретинопатії протягом року в 1,5 раза у хворих цукровим діабетом ІІ типу на підставі показників комп'ютерної периметрії, оптичної когерентної томографії, флюоресцентної ангіографії.

Выяснена клиническая эффективность применения аторвастатина и фенофибрата у больных непрофилеративной диабетической ретинопатией при сахарном диабете ІІ типа на фоне декомпенсации уровня гликозилированого гемоглобина. Так, среднее отклонение светочувствительности сетчатки (коэфициент MD), количество локальных дефектов в поле зрения, объем макулярной области в течении года ниже 10 %, а средняя толщина центральной сетчатки - на 15 % со стабилизацией, по данным флюоресцентной ангиографии и оптической когерентной томографии, количества твердых экссудатов. Предложенные корректоры дислипидемии (статины и фибраты) понижают уровень липопротеинов очень низкой плотности на 50 %, триглицеридов - на 30 %, повышают уровень липопротеинов высокой плотности на 40 %, стабилизируя прогрессирование непролиферативной диабетической ретинопатии в течении года в 1,5 раза у больных сахарным диабетом ІІ типа на основании показателей компьютерной периметрии, оптической когерентной томографии, флюоресцентной ангиографии.

На основании исследования рефракции, величины пресбиопии, объема и резервов аккомодации 128-ми глаз пресбиопов из первичной откытоугольной глаукомой (ПОУГ) и 139-ти глаз с пресбиопией без ПОУГ выявлено большее значение величины пресбиопии на 0,25 - 0,5 дптр и меньше объем аккомодации (на 20 %), объем резервов аккомодации (на 20 - 40 %) в группе пресбиопов с ПОУГ сравнительно с контрольной группой без ПОУГ. При оценке кривых зависимости величины пресбиопии от возраста в пресбиопов с ПОУГ определено высшие значения в одинаковых вековых периодах сравнительно с контрольной группой. При этом идентичные значения встречались в основной и контрольной группах с разницей около трех лет к 60-летнему возрасту. Обоснована важность снижения акомодационной функции в патогенезе развития ПОУГ. Указано, что выявление раннего развития пресбиопии у больных из ПОУГ позволяет рассматривать его как предсказатель или ранний признак глаукомы.

На основі дослідження рефракції, величини пресбіопії, обсягу та резервів акомодації 128-ми очей пресбіопів з первинною відкритокутовою глаукомою (ПВКГ) і 139-ти очей з пресбіопією без ПВКГ виявлено більше значення величини пресбіопії на 0,25 - 0,5 дптр і менше обсягу акомодації (на 20 %), обсягу резервів акомодації (на 20 - 40 %) в групі пресбіопів з ПВКГ порівняно з контрольною групою без ПВКГ. У процесі оцінювання кривих залежності величини пресбіопії від віку у пресбіопів з ПВКГ визначено більш високі значення в однакових вікових періодах порівняно з контрольною групою. При цьому ідентичні значення трапляються в основній і контрольній групах із різницею близько трьох років до 60-річного віку. Обгрунтовано важливість зниження акомодаційної функції в патогенезі розвитку ПВКГ. Зазначено, що виявлений ранній розвиток пресбіопії у хворих з ПВКГ дозволяє розглядати його як провісник або ранню ознаку глаукоми.

На підставі обстеження 128-ми очей пресбіопів з первинною відкритокутовою глаукомою (ПВКГ) та 139-ти очей пресбіопів без ПВКГ (контроль) за допомогою ультразвукової біомікроскопії (УБМ) з визначенням резервів та обсягу акомодації в залежності від стадії глаукоми не було виявлено достовірного взаємозв'язку. Спостерігався зв'язок досліджуваних показників від рівня ВОТ. Товщина кришталика зменшувалася від 3,8 мм в контрольній крупі до 3,6 мм за ВОТ вище 21 мм рт. ст., глибина перізонулярного простору збільшувалася від 0,6 мм до 0,7 мм відповідно. Корекція пресбіопії збільшувалася від 2,0 дптр в групі контролю до 2,63 дптр за ВОТ більше 32 мм рт. ст., обсяг і резерви акомодації знижувалися від 2,23 і 0,61 дптр жл 1,4 і 0,33 дптр відповідно. Сплощення кришталика та зниження його акомодаційної спроможності, а також збільшення глибини перізонулярного простору у хворих на ПВКГ в пресбіотичному періоді пов'язано зі зростанням ВОТ вище, ніж 21 мм рт. ст.

На основании обследования 128-ми глаз пресбиопов с первичной открытоугольной глаукомой (ПОУГ) и 139-ти глаз пресбиопов без ПОУГ (контроль) с помощью ультразвуковой биомикроскопии (УБМ) с определением резервов и объема аккомодации в зависимости от стадии глаукомы не было выявлено достоверной взаимосвязи. Наблюдалась связь исследуемых показателей от уровня ВОТ. Толщина хрусталика уменьшалась от 3,8 мм в контрольной крупе до 3,6 мм при ВОТ выше 21 мм рт. ст., глубина перизонулярного пространства увеличивалась от 0,6 мм до 0,7 мм соответственно. Коррекция пресбиопии увеличивалась от 2,0 дптр в группе контроля до 2,63 дптр при ВОТ более 32 мм рт. ст., объем и резервы аккомодации снижались от 2,23 и 0,61 дптр до 1,4 и 0,33 дптр соответственно. Уплощение хрусталика и снижение его акомодационной возможности, а также увеличение глубины перизонулярного пространства у больных на ПОУГ в пресбиотичном периоде связано с ростом ВОТ выше, чем 21 мм рт. ст.

У 30-ти хворих після факоемульсифікації катаракти у післяопераційному періоді використовували неладекс 4 - 6 разів на добу. Обстеження проводили на 1-й, 7-й, 14-й день та 1 місяць після операції. Очні краплі "Неладекс" виявилися ефективним засобом профілактики інфекційно-запальних ускладнень офтальмохірургії, що дозволяє їх рекомендувати для широкого використання в офтальмологічній практиці.

У 30-ти больных после факоэмульсификации катаракты в послеоперационном периоде использовали неладекс 4 - 6 раз в сутки. Обследования проводили на 1-й, 7-й, 14-й день и 1 месяц после операции. Глазные капли "Неладекс" оказались эффективным средством профилактики инфекционно-зажигательных осложнений офтальмохирургии, что позволяет их рекомендовать для широкого использования в офтальмологической практике.

Цель работы - изучение особенностей течения перфузионного давления (ПД) у больных с передней ишемической оптической нейропатией в зависимости от степени артериального давления (АД). Обследовано 118 человек (185 глаз). Из них: 58 больных (65 глаз) - с передней ишемической оптической нейропатией, 60 больных (120 глаз) - здоровые относительно офтальмологической сосудистой патологии лица. Всем больным проводили полное офтальмологическое обследование, включающее оптическую когерентную томографию на приборе ОСТ-1000 МК2 (Topcon) с определением ганглионарного слоя сетчатки и стандартную автоматизированную периметрию (Humphrey). Внутриглазное давление измеряли аппланационным тонометром Маклакова по общепринятой методике. Всем пациентам в течение двух недель выполняли исследование циркадианной ритмики офтальмотонуса. Также всем пациентам проводилось суточное мониторирование АД. Использована система АВРМ-02/М (Meditex, Венгрия), с помощью компьютерной программы проводилось программирование (инициализация) регистратора. Программирование включало информацию о больном, установку периодов и интервалов измерения (1-й период - с 10 ч. до 23 ч., интервал между измерениями 15 мин.; 2-й период - с 23 ч. до 7 ч., интервал между измерениями 30 мин.). Проведенное исследование ПД позволило сделать вывод о том, что в группе больных со сниженным АД (гипотонией) вероятность возникновения передней ишемической оптической нейропатии была самой высокой, так как средние значения ПД были на 26 % ниже нормальных значений ПД за счет снижения АД на фоне высокого ВГД. В группе больных с повышенным АД (гипертонией I - II стадии, I - II степени) вероятность возникновения передней ишемической оптической нейропатии была достаточно высокой, но ниже чем в группе с пониженным АД. Так, средние значения ПД были на 23,6 % выше нормальных значений ПД за счет повышенных значений АД на фоне низких показателей ВГД. В группе с нормальным давлением вероятность возникновения передней ишемической оптической нейропатии была самой низкой, так как средние значения ПД были на 12 % ниже нормальных значений ПД за счет снижения показателей АД на фоне высоких значений ВГД. Выводы: полученные результаты обуславливают необходимость разработки и внедрения современной системы патогенетически ориентированных медицинских мероприятий по определению ПД для предупреждения, профилактики и ранней диагностики больных с передней ишемической оптической нейропатией.

Псевдоэксфолиативный синдром относится к распространенной патологии, создающей неблагоприятный фон для развития целого ряда глазных заболеваний, наиболее тяжелым из которых является псевдоэксфолиативная глаукома. На земном шаре насчитывается до 70 млн людей, страдающих данным синдромом, а псевдоэксфолиативная глаукома по праву считается одной из наиболее тяжелых, плохо поддающихся лечению форм глаукомы. Представлены сведения как о системных, так и об офтальмологических проявлениях псевдоэксфолиативного синдрома. Представлены современные классификации офтальмологических проявлений псевдоэксфолиативного синдрома и основные направления медикаментозной и хирургической коррекции осложнений псевдоэксфолиативного синдрома.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р673.101.1-43

Шифр НБУВ: Ж101097 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж22499 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дана оценка клинической эффективности и безопасности имплантации устройства для фильтрации внутриглазной жидкости (УФВЖ) EX-PRESS (Alcon) в комбинации с факоэмульсификацией (ФЭК). Имплантация микродренирующего устройства EX-PRESS в комбинации с ФЭК является эффективным и безопасным способом стабилизации глаукомного процесса. Показаниями к имплантации микродренажа 50 мкм является наличие І – ІІ стадии нестабилизированной глаукомы c субкомпенсированным уровнем ВГД. Имплантация микродренажа 200 мкм показана при ІІІ – ІV стадии нестабилизированной глаукомы c декомпенсированным уровнем ВГД.

Надано оцінку клінічної ефективності та безпеки імплантації пристрою для фільтрації внутрішньоочної рідини (ПФВР) EX-PRESS (Alcon) в комбінації з факоемульсифікацією (ФЕК). Імплантація мікродренувального пристрою EX-PRESS в комбінації з ФЕК є ефективним і безпечним способом стабілізації глаукомного процесу. Показаннями до імплантації мікродренажу 50 мкм є наявність І - ІІ стадії нестабілізованої глаукоми c субкомпенсованим рівнем внутрішньоочного тиску (ВОТ). Імплантація мікродренажу 200 мкм показана за ІІІ - ІV стадії нестабілізованої глаукоми з декомпенсованим рівнем ВОТ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р673.401.16-5

Рубрики:

Інфекційні кератити

Шифр НБУВ: Ж101097 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р673.4-4

Рубрики:

Хвороби рогової оболонки

Шифр НБУВ: Ж101097 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Існує як мінімум 4 причини для вибору синтетичних простагландинів як препаратів першої лінії у хворих на глаукому: ефективність, стабільний 24-годинний контроль внутрішньоочного тиску, безпека і комплаєнс. Ці якості гіпотензивних препаратів даної групи привертають до себе увагу офтальмологів усього світу. Застосування синтетичних простагландинів пов'язано із такими побічними ефектами, як подразнення поверхні ока. Один із шляхів вирішення цієї проблеми - створення вільної від бензалконію хлориду, безконсервантної форми препарату, в тому числі латанопросту. Проведені 10-тижневі дослідження переконливо показали, що застосування безконсервантної форми латанопросту (монопросту) дозволяє щадно ставитися до очної поверхні, практично на 26,7 - 37,0 % за шкалою індексу захворювань очної поверхні поліпшити переносимість препарату. Застосування безконсервантної форми латанопросту (монопросту) у хворих на первинну відкритокутову глаукому підвищує гіпотензивну ефективність препарату на 9,4 - 15,4 % порівняно з класичним латанопростом.