Проаналізовано деякі аспекти просторової організації рослинного покриву долини річки Самари. Надано екологічну характеристику степових, лучних, солонцевих і солончакових біогеоценозів. Наведено оцінку стану рослинності та грунтів. Встановлено, що одним з головних факторів, який призводить до кардинальних змін фізико-хімічних, морфологічних властивостей грунтів і продуктивності, структурної організації рослинності, є антропогенне пошкодження ландшафтів. Запропоновано схему трансформації деяких одиниць рослинності.

Исследован остепненный бор в урочище Курбатово (окрестности г. Балаклея Харьковской обл.), который входит в состав Придонецкого природного региона и Северско-Донецкого экокоридора. Установлено, что спецификой данного бора является преобладание среди экоморф субмезотермов, гемигидроконтрастофобов, гемиконтиненталов, субаридофитов, субаэрофилов, cемиэвтрофов, нейтрофилов, геминитрофилов, гипогелиофитов и гелиофитов.

Висвітлено природоохоронну важливість та значимість смарагдового об'єкта "Роганка" (UA0000278) в ботанічному та загально-екологічному аспектах. Він охоплює 2387,45 га і включає в себе основні частини долин стоку трьох лівобережних приток р. Уди (річок Студенок, Рудка та Роганка), що належить до басейну р. Сіверського Дінця на території Харківської обл. Досліджений об'єкт наразі представляє комплекс різноманітних біотопів, що мають природно-історичну та геоморфологічну зумовленість. Для смарагдового об'єкта "Роганка" наведено перелік видів рослин, площі та основні еколого-біотичні особливості виявлених оселищ з Резолюції 4 Бернської конвенції (C1.222, C1.32, C1.33, C2.34, D5.2, E1.2, F3.247, E2.2, F3.4, F9.1 + G1.11), які на цій території найкраще представлені. Найбільші площі тут займають біотопи лучних степів (E1.2), заплавно-терасних, лучно-болотно-чагарникових та лісових біотопів (D5.2; Е2.2; F3.4; F9.1 + G1.11). Крім того, до складу смарагдового об'єкта входять два ботанічні заказники місцевого значення природно-заповідного фонду Харківщини - "Ковиловий степ" та "Рязанова балка" площею 78 га і 10 га відповідно. На дослідженій території трапляються популяції раритетних видів судинних рослин, які мають різний созологічний статус. До Додатку I Резолюції 6 Бернської конвенції входять Jurinea cyanoides (L.) Rchb., Ostericum palustre (Besser) Besser, Paeonia tenuifolia L. Ряд видів мають відповідний статус збереження в Україні (Adonis vernalis L., Paeonia tenuifolia, Pulsatilla pratensis (L.) Mill, Stipa capillata L., S. lessingiana Trin & Rupr., S. pennata L., S. pulcherrima C. Koch., S. tirsa Stev.) та на регіональному рівні (Adonis wolgensis Stev., Carex humilis Leys., Clematis integrifolia L., Cotinus coggygria Scop., Crataegus pentagyna Waldst. et Kit., Galatella linosyris (L.) Rchb.f., Inula helenium L., Iris pumila L., Hyacinthella leucophaea (C.Koch) Schur., Ornithogalum gussonei Ten., O. kochii Parl., Salvia nutans L., Valeriana tuberrosa L., V. officinalis L., Viburnum opulus L., Vinca herbacea Waldst. et Kit.). Також, найбільшу цінність мають угруповання лучних і чагарникових степів, до складу яких входять рідкісні угруповання, занесені до Зеленої книги України, а саме формації чотирьох видів ковили (Stipa lessingiana, S. pennata, S. pulcherrima, S. tirsa) та осоки низької (Carex humilis). Головними загрозами існуванню природного комплексу цієї території, які можуть виникнути у випадку посилення господарського впливу є осушення і розорювання ділянок заплави, терасування та заліснення лучно-степових схилів балок.

Наведено еколого-ценотичні властивості та висвітлено природоохоронну важливість природних комплексів об'єкта Смарагдової мережі України "Долина р. Мож" (UA0000299 Mozh river valley) на території Харківської обл. Об'єкт розташований в долині р. Мож - правобережної притоки р. Сіверський Донець (басейн р. Дон) і охоплює 12658,48 га, причому ця територія майже не зазнала перетворень внаслідок проведення меліоративних заходів. Крім того, до складу смарагдового об'єкта входять заказники місцевого значення "Миргородський" та "Мереф'янський", а також водно-болотне угіддя "Заплава р. Мжа". Досліджений об'єкт наразі представляє комплекс різноманітних виявлених оселищ із Резолюції 4 Бернської конвенції (С1.222, С1.224, С1.225, С1.32, С1.33, С2.33, С2.34, D5.2, D6.1, Е2.2, Е3.4, Е5.4, F9.1, F3.247, F3.4, G1.11, G1.36, G1.414, G1.51, G3.4232, G1.A1), що мають природно-історичну та геоморфологічну зумовленість. Для них наведено основні еколого-біотичні особливості, площі та перелік основних видів рослин. На дослідженій території трапляються популяції раритетних видів судинних рослин, які мають різний созологічний статус. До Додатку I Резолюції 6 Бернської конвенції входять Jurinea cyanoides та Pulsatilla patens, а ряд видів мають державний статус збереження в Україні (Salvinia natans, Dactylorhisa incarnata, D. fuchsia, D. majalis, Orchis paluslris, Gladiolus tenius, Fritillaria ruthenica, Tulipa quercetorum, Stipa borysthenica, Pulsatilla pratensis) та охороняються на регіональному рівні (Polygonum bistorta, Valeriana officinalis, Parnassia palustris, Veratrum lobelianum, Thelypteris palustris, Dryopteris cristata, D. carthusiana, Athyrium filix-femina, Chrysosplenium alternifolium, Comarum palustre, Carex pseudocyperus, Lycopodium clavatum, Orthila secunda, Rubus saxatilis, Dianthus stenocalyx). У випадку посилення господарського впливу головними умовами існування природних комплексів на цій території є необхідність впорядкувати лісокористування, сприяти зменшенню впливу ряду інвазійних деревних та чагарникових видів, а також мінімізувати вплив осушення і розорювання ділянок заплави. Також потрібно регулювати щільність потоку відпочиваючих і зменшувати ступінь антропогенного навантаження на природні комплекси.

Висвітлено лісотипологічне та фітосозологічне різноманіття лісової рослинності НПП "Слобожанський". Парк охоплює 5244 га і включає в себе основні частини долин стоку лівобережної притоки р. Мерла, що належить до басейну р. Ворскла на території Харківської обл. Основними лісотвірними породами НПП "Слобожанський" є Pinus sylvestris L. (2779,3 га, 59,84 %), Quercus robur L. (1451,8 га, 31,26 %). Незначні площі займають насадження Betula pendula Roth (138,3 га, 2,98 %), Alnus glutinosa (L.) P. Gaertn. (122,5 га, 2,64 %), Populus tremula L. (45,0 га, 0,97 %) та інші породи. Вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки представлено 16 едатопами: усі трофотопи та майже усі гігротопи, за винятком дуже сухого. Поміж трофотопів переважають субори (2015,2 га, 43,39 %), діброви (1504,4 га, 32,39 %) та сугруди (1042,2 га, 22,44 %), а частка борів є незначною (82,5 га, 1,78 %). Серед гігротопів значну перевагу мають свіжі умови (4060,6 га, 87,43 %), значно менші площі займають сухі (268,4 га, 5,78 %), вологі (184,3 га, 3,97 %), сирі (124,4 га, 2,68 %) та мокрі (6,6 га, 0,14 %) умови. На вкритих лісовою рослинністю лісових ділянках НПП "Слобожанський" виділено 17 типів лісу. Переважають свіжий дубово-сосновий субір (1780,6 га, 38,35 %), свіжа кленово-липова діброва (1453,6 га, 31,30 %), свіжий липово-дубово-сосновий сугруд (756,8 га, 16,30 %). Насадження Pinus sylvestris зростають у 10 типах лісу. Найпоширенішими типами лісу сосняків є свіжий дубово-сосновий субір та свіжий липово-дубово-сосновий сугруд. Лісостани Quercus robur зростають у 7 типах лісу, найпоширенішим з яких є свіжа кленово-липова діброва. Проаналізовано розподіл за лісотипологічними відмінами на території парку популяцій раритетних видів судинних рослин, які мають різний созологічний статус. До Додатку I Резолюції 6 Бернської конвенції входять такі види: Dracocephalum ruyschiana L., Jurinea cyanoides (L.) Rchb., Iris pineticola Klokov. Низка видів охороняється на національному рівні (Diphasiastrum complanatum (L.) Holub, Lycopodium annotinum L., Dracocephalum ruyschiana L., Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l., Allium ursinum L., Iris furcata M. Bieb., Iris pineticola, Fritillaria meleagris L., F. ruthenica Wikstr., Tulipa quercetorum Klokov and Zoz, Epipactis helleborine (L.) Crantz, Listera ovata (L.) R. Br., Neottia nidus-avis (L.) Rich., Platanthera bifolia (L.) Rich., Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin) та 22 види на регіональному рівні.