Проаналізовано особливості регулювання правовідносин у галузі раціоналізаторських пропозицій в Україні, Німеччині, КНР та деяких інших країнах з перехідною економікою. Показано, що у світовій практиці немає однозначності щодо визначення поняття раціоналізаторська пропозиція, рівня правового захисту раціоналізаторської пропозиції як об'єкта інтелектуальної власності й участі держави в регулюванні правовідносин у сфері раціоналізаторської діяльності. Зроблено висновок про необхідність прийняття загальнодержавного нормативно-правового акта щодо регулювання правовідносин у сфері раціоналізаторської діяльності, для надання можливості підприємствам самостійно вирішувати всі питання, пов'язані з раціоналізаторською діяльністю.