Висвітлено історію становлення та діяльності Чернігівського базового медичного коледжу з часу його заснування у 1868 р. до сучасного періоду. Розглянуто особливості функціонування навчального закладу в земський період (1868 - 1917 рр.), довоєнні роки (1917 - 1941 рр.), часи Великої Вітчизняної війни (1941 - 1945 рр.) та повоєнний період. Описано процес перетворення фельдшерсько-акушерської школи на базовий медичний коледж. Розглянуто питання організації та методичного забезпечення навчально-виховного процесу у навчальному закладі у сучасний період. Наведено матеріали про видатних випускників коледжу та медичні навчальні заклади Чернігівщини.

Освещена история становления и деятельности Черниговского базового медицинского коледжа со времени его основания в 1868 г. до современного периода. Рассмотрены особенности функционирования учебного заведения в земский период (1868 - 1917 гг.), довоенные годы (1917 - 1941 гг.), времена Великой Отечественной войны (1941 - 1945 гг.) и послевоенное время. Описан процесс преобразования фельдшерско-акушерской школы на базовый медицинский колледж. Рассмотрены вопросы организации и методического обеспечения учебно-воспитательного процесса в учебном заведении в современный период. Приведены материалы о выдающихся выпускниках колледжа и медицинских учебных заведениях Черниговской области.

Розглянуто феномен музики в контексті психофізичної проблеми на індивідуальному та колективному рівнях. Введено методологічне розрізнення понять "музична мова" та "музичне мовлення", завдяки якому можна розглядати специфіку музичного мислення, а також зрозуміти, чому у філософській традиції музика розглядається як універсальна мова людства. Запропоновано модель, згідно з якою музична мова знаходиться між інтонаційним (чуттєвим) змістом музичного мовлення та надпонятійним (надчуттєвим) сенсом духовного буття музики, не обумовленого обмеженнями мовного апарату й емоцій. Обгрунтовано, що музичний простір породжується внутрішньою активністю самої людини й у той же час підтримується соціальною реальністю. Таким чином, він є музичним виміром нашого буття - індивідуального й універсального.

Розглянуто та обгрунтовано категоріальний апарат обліку, визначено його об'єкти. Наведено характеристику господарського обліку суб'єктів господарювання, бухгалтерського обліку (БО) та балансу підприємств, бухгалтерських рахунків, техніки та форм ведення БО, основ його побудови і організації. Увагу приділено обліку основних засобів, нематеріальних активів та виробничих запасів, грошових коштів, дебіторської заборгованості, власного капіталу та зобов'язань, витрат, доходів та фінансових результатів.