Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.195.5-29

Рубрики:

Пошкодження хребта

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены экспериментальные данные по изучению репаративного процесса межпозвонкового диска крыс при моделировании дефектов студенистого ядра и трансплантации в область дефекта клеток хрящевого дифферона, полученных при культивировании мезенхимальных клеток почек конечности эмбрионов крыс в культуре высокой степени плотности. Область травматического повреждения диска была закрыта тахокомбом. Установлено, что трансплантация культивированных клеток хрящевого дифферона в зону дефекта межпозвонкового диска приостанавливает развитие деструктивного процесса и позволяет сохранить высоту межпозвонкового диска.

У експерименті на 44-х щурах лінії Вістар вивчено перебіг репаративного процесу в ушкодженому суглобовому хрящі в разі трансплантації суспензії клітин хрящового диферону. Клітини одержано під час культивування впродовж 9-ти діб у культурі високого ступеня щільності мезенхімальних клітин зачатків кінцівок 11 - 12 добових ембріонів щурів. Установлено оптимізуючу дію клітинного трансплантата на репаративний процес. Дефект суглобового хряща заповнювався регенератом, який представлений гіаліновим і подекуди волокнистим хрящем.

Зазначено, що за умови аліментарного дефіциту кальцію розвивається комплекс порушень структурної організації як компактної (звуження остеонного прошарку, низька щільність остеонів та остеоцитів, каріопікноз чи каріолізис остеоцитів, запустіння кісткових лакун), так і губчастої (розрідження щільності кісткових трабекул, мікропереломи, множинні ділянки потоншення та лізису трабекул) кісткової тканини. Терапія магнієм призводить до розширення остеонного прошарку, підвищення щільності остеонів та остеоцитів, відновлення цілісності трабекулярної сітки та ширини трабекул, появи прошарку активних остеобластів. Але зберігаються окремі ознаки розрідження щільності та потоншення трабекул. Остеотропна терапія магнієм, остеохіном і кальцієм сприяє відновленню структурної організації компактної та губчастої кісткової тканини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458с03

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У процесі моделювання спондилолістезу шляхом видалення остистого відростка та перетинання серединної частини дуги на рівні каудальних поперекових сегментів через рік після операції виявлено антелістез у 87,5 % щурів на рівнях L6 (62,5 %) і L7 (25 %) хребців. Індукований дегенеративний антелістез супроводжувався переломами кортекса зміщеного та краніального тіл хребців, що призвело до компресії спинного мозку; вентральним пролабуванням краніальних і каудальних міжхребцевих дисків. У віддалені терміни у тварин спостережено прогресування остеоартрозу й анкілози дуговиросткових суглобів.

Работа выполнена на 30 белых лабораторных крысах популяции ЭБК ИППС им. проф. М.И. Ситенко. После моделирования остеоартроза путем двухкратного введения в коленный сустав дексаметазона животных лечили, используя грязевые аппликации (сероводородный сульфидный ил). Установлено, что у крыс после пелоидотерапии в суставном хряще манифестация деструктивных и дистрофических нарушений выражена меньше, чем у нелеченных животных.

Моделювання дегенеративного спондилолістезу у білих щурів шляхом дестабілізації переднього і заднього опорного комплексів хребта показало наявність антелістезу у 80 % тварин. У тілі зміщеного хребця спостережено значні дистрофічні порушення, а також виражену рарефікацію кісткових трабекул, мікропереломи та кіркові переломи. Характерна риса даної моделі - множинне формування протрузій як на рівні зсуву тіла хребця, так і в краніальних дисках.

Отмечено, что тотальное экстремальное криовоздействие (ТЭКВ) позволяет несколько сократить стадию воспаления в зоне транскортикального костного дефекта бедренной кости белых крыс. Сравнение морфологической картины области костного дефекта после одно- и трехкратного ТЭКВ на 7 сут после операции показало, что более эффективным является трехкратное ТЭКВ, благодаря которому в зоне дефекта не только увеличивается удельный вес остеогенной фиброретикулярной ткани, а также наблюдаются первые признаки формирования молодых костных трабекул в области дна дефекта.

Исследована возможность культивирования клеток, извлеченных из фрагментов межпозвонковых дисков, удаленных у пациентов при выполнении реконструктивно-восстановительных операций на позвоночнике по поводу остеохондроза. Представлен анализ структуры фрагментов межпозвонковых дисков. Изучена пролиферативная и биосинтетическая способность культивированных клеток с целью их использования в репарации поврежденного межпозвонкового диска.

Зазначено, що порушення структурної організації сідничого нерва за умов локального кріовпливу супроводжується вираженою фрагментацією нервових пучків і волокон, масовим руйнуванням осьових циліндра з досить високим збереженням мієлінового покриття. Вираженість деструкції, що перебігає за типом Уоллерівської дегенерації, зростає до 10-ї доби після кріовпливу. У сідничому нерві через 1 міс після кріовпливу відзначено локальний прояв репаративних процесів, що підсилюються до 6 міс спостереження. Морфологічно регенерація виявляється наявністю великої кількості аксонів і їх колатералей, що проростають у дистальний відділ нерва. Новоутворені нервові волокна мають тонку мієліновую оболонку. Деструктивні зміни в сідничому нерві зафіксовано і через 6 міс після кріовпливу.

В эксперименте на белых лабораторных крысах изучен остеорепаративный процесс при имплантации в дефект дистального метафиза бедренной кости композитов на основе лактидов и гликолидов в сочетании с гидроксилапатитом и трикальцийфосфатом. Исследована также биодеградация композитов. Установлено, что гидроксилапатит замедляет биодеградацию композита, но придает ему остеокондуктивные свойства. Трикальцийфосфат быстро биодеградирует и имеет выраженную остеокондуктивность. Высокое содержание полимерной субстанции в композиции с небольшим количеством (30 %) трикальцийфосфата сопровождается замедленным костеобразованием.

Методами трансмиссионной электронной микроскопии исследовано влияние разных комбинаций низкоинтенсивного инфракрасного лазерного излучения, диклофенака и глюкозамина на ультраструктурную организацию суставного хряща крыс с экспериментальным остеоартрозом. Установлено, что глюкокортикоид-индуцированный остеоартроз сопровождается значительными нарушениями ультраструктурной организации суставного хряща. В хондроцитах отмечены гетерохроматизация клеточного ядра, очаги деструкции цитоплазмы, фрагментация и дегрануляция эндоплазматической сети, повышенное содержание лизосом в цитоплазме. Консервативное лечение животных с экспериментальным остеоартрозом комплексом "лазер - глюкозамин - диклофенак" способствует активизации метаболизма хондроцитов суставного хряща и усилению в них биосинтетических процессов.

Представлены данные морфологического анализа по результатам трансплантации аутологичного студенистого ядра белых крыс к большеберцовой ветви седалищного нерва. Показано, что на 15 сутки после воспроизведения данной модели в нервном стволе и периневральных тканях животных имели место признаки хронического воспалительно-деструктивного процесса. На ультраструктурном уровне отмечены деструкция, вакуолизация, фрагментация миелина, очаги деструкции в безмиелиновых нервных волокнах, гетерохроматизация ядра и низкая плотность мембранных органоидов в цитоплазме шванновских клеток.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.25 я431

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення хребта

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті експериментальних досліджень, проведених на 30 білих лабораторних щурах, встановлено, що дворазове локальне введення інсуліноподібного фактора росту-1 (ІФР-1) стимулює репаративний остеогенез у кістковому дефекті, який змодельовано в дистальному метафізі стегнової кістки. Так, на ранніх термінах спостереження (3-я доба) у ділянці дефекту пролікованих тварин була підвищена щільність малодиференційованих стромальних клітин і фібробластів у зоні перебудови кров'яного згустку. Водночас у контрольних щурів фібробласти виявлено лише в грануляційній тканині, розташованій у міжтрабекулярних просторах губчастої кістки. Електронно-мікроскопічний аналіз показав, що на 3-ю добу спостереження в регенераті щурів, пролікованих з застосуванням ІФР-1, активніше, ніж в контрольних, перебігали процеси очищення кісткової рани від продуктів деструкції фібрину. На це вказує наявність у кров'яному згустку численних функціонально активних макрофагів зі значною кількістю вторинних лізосом та фагосом у цитоплазмі. Доведено, що на 5-у добу після виконання дефекту в ділянці кісткового регенерату щурів, пролікованих ІФР-1, розташовувалися фібробласти в стані високої функціональної активності та преостеобласти. На 7-у добу щільність остеобластів була підвищеною в дослідній серії у порівнянні з контрольною. Виявлено підвищення якості прилеглої до ділянки дефекту кісткової тканини через апозиційне нашарування кістки в ділянках лізису, тріщинах та щілинах. У процесі проведення морфометричного аналізу встановлено, що на 14 та 21-у добу площа кісткової тканини в дефектах тварин дослідної серії була підвищеною у порівнянні з контролем на 19,86 та 24,78 % відповідно.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.565 я431

Рубрики:

Хірургічна патологія хребта

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458 с

Рубрики:

Травматологія і ортопедія

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Огляд побудовано на аналізі наукової літератури і містить розділи: "Тварини як експериментальна модель спондилодезу", "Спондилодез із застосуванням кісткових трансплантатів", "Формування спондилодезу з огляду на біологічні процеси", "Експериментальне оцінювання різних видів спондилодезу після використання ригідної стабілізації", "Динамічна фіксація" і "Нове покоління спінальних кейджів на основі полімерів, що біорезорбуються". Показано, що серед дрібних тварин миші з подібними до людини темпами метаболізму можуть бути використані для проведення спондилодезу в поперековому відділі хребта. Відтворення переднього і заднього спондилодезу можливо не тільки в поперековому, а й у хвостовому відділі хребта дрібних тварин. Вплив ригідної фіксації на хребтовий руховий сегмент вивчають на кролях та вівцях. Для тестування спінальних імплантатів, які застосовують у людини, найпридатнішим за анатомічними параметрами тіл хребців є теля. Прогнозування результатів спондилодезу грунтується на біологічних процесах, зокрема молекулярних механізмах, що беруть участь у формуванні кісткового зрощення. Оцінено роль факторів росту в формуванні спондилодезу. Аналізуючи ригідну та динамічну стабілізацію, необхідно враховувати стан суміжних хребтових рухових сегментів. На динамічній стабілізації хребта, яка забезпечує можливість його фізіологічної рухомості, зосереджено увагу багатьох дослідників. Її все частіше вивчають в експериментах, у тому числі й на великих тваринах. Застосування біорезорбівних матеріалів (полілактидів та полігліколідів) для міжтілового спондилодезу є перспективним напрямком, який потребує поглибленого вивчення. Моделі спондилодезу, які відтворюються на тваринах максимально просто і надійно, надають змогу вивчати імплантати з різними властивостями для оцінювання доцільності їх використання під час виконання спондилодезу в людини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.25-29

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення хребта

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ