Висвітлено антропологічні засади історичної компаративістики. На матеріалі сучасної антропології проаналізовано досвід історичного порівняння. Розкрито особливості антропологічної інтерпретації змісту порівняння в методологічних програмах класичної та посткласичної філософії. Подано інформацію про біографічний метод і сферу його застосування в антропологічних варіантах історичної компаративістики. Розглянуто історичне порівняння як засіб національної ідентифікації. Охарактеризовано порівняльні конструкти історичного пізнання в добу глобалізації.

Визначено культурно-антропологічні смисли історичної компаративістики на її теоретичному та практичному рівнях. Проаналізовано історію її становлення та розвитку як історичної атропології. Простежено й обгрунтовано можливість саморепрезентації історичної компаративістики як онтоантропології й антропологічної епістемології, що дозволяє поглибити уявлення про культурні практики засвоєння "Чужого" й "Іншого" в інтеркультурних комунікаціях. Розкрито культуротворчий, людинотворчий та соціально-перетворювальний потенціал горизонтальних і вертикальних історичних порівнянь, які виступають орієнтирами у структурно ускладненому просторі культурної глобалізації. Встановлено, що горизонтальні історичні порівняння поглиблюють розуміння мультикультурних контекстів, а вертикальні - саморозуміння нації та перспектив її розвитку, пробуджуючи її історичну пам'ять. Антропологічно орієнтована історична компаративістика виступає одним з теоретичних обгрунтувань альтернативної історії. Виявлено терапевтичний та виховний потенціал історичного порівняння. На широкому емпіричному матеріалі проаналізовано культурний смисл української традиції національно-патріотичного виховання, експлікація якого здійснюється через історичні порівняння в онтоантропологічній площині.

Обгрунтовано суспільну значущість філософії освіти, розглянуто її актуальні проблеми у сучасних соціокультурних контекстах. Проаналізовано теоретичні можливості різних підходів і міждисциплінарних синтезів у спільному проблемному полі філософії освіти, культурної та соціальної антропології, а також соціальної філософії. Виявлено освітні ризики та небезпеки, пов'язані з прискореним конституюванням суспільства знань, а також розкрито виховний потенціал суспільства знань. Увагу приділено філософському обгрунтуванню світоглядного та національно-патріотичного виховання, стратегіям духовного оновлення українського суспільства та відповідним виховним практикам.

Наведено філософсько-педагогічні та філософсько-антропологічні обгрунтування стратегії духовного оновлення (ДО) українського суспільства, розкрито взаємообумовленість цих теоретичних рефлексій, які прояснюють проблеми та практичні завдання, що виникають у процесі демократичних трансформацій і торкаються суспільно перетворюючого потенціалу освіти та виховання. З'ясовано культурно-антропологічні передумови модернізації освітніх і виховних практик, які сприятимуть ДО українського суспільства. Подано інформацію щодо професії вчителя та завдань ДО сучасних соціумів у площині філософсько-антропологічного та філософсько-педагогічного аналізу. Розглянуто історичну пам'ять як чинник стабілізації українського суспільства. Досліджено конфліктогенний потенціал українського суспільства. Увагу приділено літературно-художній творчості як ресурсу духовного та методологічного оновлення сучасних стратегій виховання. Висвітлено питання формування світогляду військовослужбовців під час трансформації духовно-моральних цінностей суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: В374.4 в,022

Рубрики:

Інтерференція. Поляризація. Подвійне промінезаломлення

Шифр НБУВ: ДС41325 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень, узагальнення досвіду, а також наукові та методичні розробки, що стосуються проблем, напрямів і перспектив упровадження онлайн-освіти та дистанційного навчання в умовах карантинних обмежень. Висвітлено актуальні питання інформаційно-технологічного супроводу процесу підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей як суб'єктів здоров'язбереження молодого покоління в умовах карантинних заходів та дистанційного навчання. Викладено теоретичні основи впровадження інноваційних форм і методів навчання в популяризації викладання економічних дисциплін студентам інженерних спеціальностей. Подано інформацію щодо нових викликів, загроз і можливостей українських ЗВО під час пандемії COVID-19. Розкрито роль правової культури у забезпеченні правопорядку в суспільстві. Розглянуто ігрові види спорту як чинник підвищення показників здоров'я студентів (із досвіду Львівського національного університету імені Івана Франка). Висвітлено методологічні та світоглядні аспекти екологічної футурології у світлі формування життєвої стратегії майбутніх спеціалістів. Описано можливості використання рішень деяких сучасних технологічних задач у викладанні фізики в технічних університетах. Розкрито особливості впливу неформального навчання на рівень задоволення студентів.

Роботу присвячено системному аналізу в лексикології. Проведене міждисциплінарне дослідження показало, що системні методи та певні принципи (ієрархічності; синергетичності), показники (оптимізація) можуть бути покладені в розробку нових методик у лексикології. Мета статті - запропонувати нові підходи до вирішення проблеми вивчення лексики іноземних мов на основі методу системного аналізу. Об'єкт дослідження - лексична система мови. Предмет дослідження - моделі системного аналізу. Результатом дослідження стали висновки: міждисциплінарний метод системного аналізу по суті є синтетичним, таким, що дозволяє працювати з великою кількістю вхідних даних на різних рівнях організації системи, дає змогу оптимально їх обробляти системно, прискорює процес формування лексичної компетенції та дозволяє наближатись до синтетичного алгоритму, закладеного в будь-якій мові. Алгоритм, у свою чергу, можна реалізовувати в умовах вивчення іноземної мови і створювати на його основі методи вивчення лексики з використанням комп'ютерних програм і алгоритмів.

У збірнику опубліковано матеріали IV Всеукраїнських Яворницьких наукових читань, присвячених 165-річчю від дня народження академіка Д. І. Яворницького. У тезах доповідей розкрито різні аспекти творчої спадщини, інтелектуальних контактів та традицій видатного вченого-історика; військово-політичні, міжнародні, соціально-економічні, суспільно-політичні, соціокультурні аспекти Наддніпрянської України XVII-XX ст.; питання історії освіти, науки та духовно-релігійного життя Наддніпрянщини XIX- XX ст.Дмитро Яворницький: творча спадщина, інтелектуальні контакти та традиції Воронов Віктор. Наукові контакти Дмитра Яворницького та Дмитра Багалія 26 Лучка Людмила. Дмитро Яворницький і бібліотеки: діалог та співпраця 30 Нудищук Марія. Дмитро Яворницький та Яків Гололобов: між науковою співпрацею та дружбою 33 Тимошенко Яна. Поетична спадщина Дмитра Яворницького в сучасній археографічній публікації 38 Сизенко Олег. Топонімічний ландшафт Верхньодніпровщини у творчій спадщині Дмитра Яворницького 42 Бережна Світлана. Шляхами Д. Яворницького: польові дослідження Олени Апанович 45 Струкуленко Анастасія. Традиції Дмитра Яворницького в Дніпровській археології 70-90-х рр. XX ст 47 Буланова Наталія. Традиції Дмитра Яворницького в музеологй Кам’янського 51 ІІісчанська Юлія, Лавренко Валерія Д. І. Яворницький у суспільному дискурсі сучасної Дніпропетровщини: особливості відзначення ювілею в умовах епідемії СОУГО 19 55 Вегеря Ірина. Д. І. Яворницький як історик Катеринослава 59 Секція II Військово-політичні та міжнародні аспекти історії Наддніпрянської України ХУІІІ-ХХ ст. Богдашина Олена. Козацька старшина середини XVII - початку XVIII ст. в оцінці В. Б. Антоновича та М. С. Грушевського 62 Сонельпяк Анастасія. Постать Богдана Хмельницького у науковому доробку Я. Р. Дашкевича 65 І’снан Олег. Практики паланкових полковників у захисті території Кодацької паланки (1750-1760 рр.) .: 68 Філімонов Дмитро. Укріплення періоду російсько-турецької війни 1735— 1739 рр. біля річки Вороної: спорудження, функціонування, локалізація та особливості фортифікації 71 Посунько Ольга. Апеляція до минувшини у селянсько-поміщицьких конфліктах Катеринославщини останньої чверті XVIII - першої половини XIX ст 76 Луценко Марія. Запорозька Січ як фактор консолідації українського козацтва 79 Дьякова Олена. Формування території Харківського слобідського полку. 81 Посунько Андрій. До історії козацьких військ у Бессарабії та Дунайських князівствах 83 Стецюк Вадим, Філінюк Анатолій. Російська армія у Правобережній Україні: специфіка соціального та політико-ідеологічного впливу на дітей і молодь наприкінці XIX - на початку XX ст 86 Цимлякова Тетяна. Військове формування «Запорозька Січ» Юхима Божка в подіях Української революції 1918-1919 рр 88 Архірейський Дмитро. Українсько-польські економічні відносини 1920-х років 90 Шахрайчук Ігор. Діяльність каральних органів влади на Дніпропетровщині в період нацистської окупації 1941-1943 рр 93 Коча Вікторія. Участь жінок у поліцейських формуваннях на Дніпропетровщині в роки нацистської окупації 1941-1943 рр 97 Секція III Соціально-економічні, суспільно-політичні та соціокультурні питання історії Наддніпрянщини XVIII—XX ст. Гончарова Ольга. Слобода Нижній (Старий) Салтів: історія заснування. . . 101 Шерстюк Артем. Монетно-грошовий обіг у XVII - на початку XVIII ст. у контексті економічного розвитку Полтавщини 103 Громакова Наталя. Український суспільно-політичний простір як арена змагання польського і російського національних проектів 106 Нагайко Катерина. Значення постаті Т. Г. Шевченка у формуванні української національної ідеї у середовищі Київської Громади 109 Нагайко Тарас. Дослідження Г. С. Жураківського з історії громадівського руху у матеріалах Державного архіву Полтавської області Ill Нікітенко Анастасія. Життя народолюбців Києва в листах представників Старої Київської громади до подружжя Драгоманових 114 Захарова Лідія. Форму вання Бориса Грінченка як педагога- народолюбця 116 Манько Марина. «Конфлікт поколінь» у середовищі елітарної верстви періоду Української Центральної Ради 118 Манько Аниа. Земства Катеринославської губернії на завершальному етапі Першої світової війни 121 Присяжнюк Юрій, Островський Олег. Повстанці Холодного Яру 1918-початку 1920-х pp.: проблема ідентичності 123 Святеиь Юрій. Жертви Голодомору 1932-1933 рр. на Дніпропетровщині: технології та методи просопографічного дослідження 126 Іваненко Валентин. До питання про формування основ геополітичної єдності українських земель у перший період Другої світової війни 130 4 Секція IV Освіта наука та духовно-релігійне життя Наддніпрянської України ХІХ-ХХ ст. ІІрокоііеико Леонід. Церковнопарафіяльні школи Катеринославщнни V другій половині XIX - на початку XX ст 133 Ми лько Володимир. Система політичного нагляду й контролю за учнями і педагогами навчальних закладів Наддніпрянської України (кінець XIX- початок XX ст.) 135 Ліанова Наталія. Розвиток Катеринославської духовної семінарії на початку XX ст '38 Прокопенко Сергій. Організація навчального процесу в Катеринославському єпархіальному жіночому училищі 141 Яковенко Галина. Мемуари домашніх учителів як історичне джерело 143 Сніда Євгеній. Просвітницько-місіонерська діяльність православного духовенства Катеринославської єпархії (1917-1920) 145 Коротаєв Олександр. П’ятидесятницькі релігійні союзи України як об’єкт оперативної розробки органів НКДБ-МДБ за часів пізнього сталінізму (1944-1953) 147 Рева Ірина. Козацька символіка на нарукавних знаках українських військовослужбовців Наддніпрянщини (2014-2020 рр.) 149 Литвинова Тетяна. Пісенна саморепрезентація Дніпропетровська/Дніпра .152 Журба Олег. Міські путівники пізнього радянського часу та візуальна саморепрезентація Дніпропетровська 155 Маріни Зоя, Ромашко Олександра, Журба Олег. Археологія Дніпровського Надпоріжжя у дослідженнях Д. Ф. Красицького 159 Сільванович Сергій. Інформаційні можливості регіональних довідників у дослідженні проблеми саморепрезентації Катеринослава у другій половині XIX - на початку XX ст 162 Оверченко Олександр. Історія міста в пам'ятних знаках та меморіалах Дніпропетровська/Дніпра 165 Буланий Микола. Ментальні карти Дніпра: погляд молоді 168 Попович Вадим. Практики студентів вищих навчальних закладів УРСР у контексті академічного повсякдення (60-ті-70-ті pp. XX ст.) 171 5