Проведено аналіз досягнутого рівня ефективності використання земельних ресурсів регіону та запропоновано основні напрямки підвищення їх ефективності в період формування аграрних відносин на сучасному етапі та їх адаптації до ринкових умов господарювання.

Розглянуто основні функції ринкового організаційно-господарського механізму, який за умов ринку регулює діяльність усіх суб'єктів господарювання, відносини між ними стосовно виробництва, розподілу, обміну та споживання, що мотивують ефективну діяльність суб'єктів господарювання.

Описано методи та функції макроекономіки, визначено макроекономічні показники у системі національних рахунків, зокрема обсягу національного виробництва та рівня цін. Розглянуто питання регулювання сукупного попиту та пропозиції, відкритої економіки, довгострокового економічного зростання та розвитку, моделі макроекономічної рівноваги. Висвітлено роль держави у подоланні макроекономічної нестабільності в контексті циклічності розвитку економіки, її фіскальну та грошово-кредитну, соціальну політику.

Описаны методы и функции макроэкономики, определены макроэкономические показатели в системе национальных счетов, в частности объема национального производства и уровня цен. Рассмотрены вопросы регулирования совокупного спроса и предложения, открытой экономики, долгосрочного экономического роста и развития, модели макроэкономического равновесия. Освещена роль государства в преодолении макроэкономической нестабильности в контексте цикличности развития экономики, её фискальная и денежно-кредитная, социальная политика.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514,0-52

Рубрики:

Інфекційні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено клініко-патогенетичну роль Епштейна-Барра вірусної (ЕБВ) інфекції у перебігу інфекційного процесу у хворих на гострі респіраторні інфекції, гнійні менінгіти, оптимізовано тактику лікування. Проведено клініко-імунологічне дослідження перебігу гострих інфекційних захворювань у дітей (гострих респіраторних інфекцій (ГРІ), гострих кишкових інфекцій (ГКІ), гнійних менінгітів) з супутньою ЕБВ-інфекцією. Досліджено проблему підвищення ефективності лікування за умов інфекційного стаціонару у разі використання на тлі комплексної терапії хворих на ГРІ специфічного імуноглобуліну проти ЕБВ. Обстежено 125 дітей, хворих на гострі інфекційні захворювання, які перебігали з супутньою ЕБВ-інфекцією за різних форм активності. На підставі результатів серологічного обстеження з метою виявлення специфічних маркерів до ЕБВ і клінічної симптоматики встановлено, що супутнє інфікування ЕБВ дітей відбувалось у хворих на ГРІ у 100 %, ГКІ - у 95,6 % та гнійні менінгіти - у 62,5 % випадків. За цього активацію ЕБВ-інфекції, яка призводила до ускладнення інфекційного процесу та зниження специфічного імунітету в дітей, хворих на ГРІ з супутньою ЕБВ-інфекцією, використано як підставу для додаткового включення до базисної терапії цих хворих специфічного імунологлобуліну проти ЕБВ. Установлено позитивний вплив його використання на клінічний перебіг захворювання, а також сприяння підвищенню ефективності базисної терапії ГРІ.

Визначено теоретико-методологічні засади процесу використання ресурсів і управління ним у взаємозв'язку з розвитком аграрного сектору регіонів. Висвітлено досвід різних країн щодо вдосконалення управління аграрним сектором. Визначено теоретичні засади формування та практичні основи фукціонування системи управління ресурсовикористанням аграрних підприємств регіону, а саме: роль рентних відносин, регіональних чинників ресурсного потенціалу у системі управління ресурсами, резерви, шляхи та основні напрями вдосконалення управління ресурсовикористанням у галузях рослинництва та тваринництва аграрних підприємств регіону, зокрема, посилення ролі планування як чинника забезпечення продуктивності ресурсовикористання в аграрному секторі, оптимізація зв'язку ринків ресурсів і системи управління даним процесом, реалізація його екологічної складової.

Розглянуто предмет, види, методи та суб'єкти макроекономіки. Охарактеризовано типи регулювання економічних систем, види економічних ресурсів, систему національних рахунків. Наведено інформацію про ринок праці, причини та наслідки інфляції, види безробіття, приватні інвестиції, теорії ділового циклу, функції держави в економічній системі, структуру світового господарства.

Рассмотрены предмет, виды, методы и субъекты макроэкономики. Охарактеризованы типы регулирования экономических систем, виды экономических ресурсов, система национальных счетов. Дана информация о рынке труда, причинах и последствиях инфляции, видах безработицы, частных инвестициях, теориях делового цикла, функциях государства в экономической системе, структуре мирового хозяйства.

Досліджено проблеми та перспективи розвитку ефективних організаційно-економічних відносин підприємств АПК. Розглянуто трансформації у сфері сільськогосподарського виробництва. Увагу приділено питанням, що стосуються забезпечення економічної безпеки та розвитку зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів АПК. Обгрунтовано напрями державного впливу на розвиток відносин суб'єктів АПК. Запропоновано шляхи розвитку інтеграційних процесів підприємств АПК і системи споживчої кооперації України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.1

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено, що у хворих на менінгоенцефаліт на висоті патологічного процесу спостерігаються вегетативні розлади, характер яких значною мірою залежить від віку та статі хворих. Найбільш вони виражені у юнацькому віці та в осіб чоловічої статі з домінуванням симпатико-тонічного фону, зростанням показників індексу напруження та адекватності процесів регуляції. З віком та в осіб жіночої статі спостерігаються зменшення симпатико-тонічного фону, збільшення вираженості вегетативної дистонії.

Зазначено, що позитивні зрушення, зумовлені процесами реформування української економіки, виявляються недостатніми для створення гарантованої продовольчої безпеки, що вимагає подальших досліджень механізмів формування й розвитку національного споживчого ринку, його вагомої складової - місцевих ринків. Розвиток продовольчого ринку України висвітлено як систему, для якої характерною є певна специфіка. Утворювачами таких специфічних особливостей є підприємства АПК, які у сукупності зумовлюють склад та функціональну спрямованість окремих місцевих ринків продовольства. Діяльність місцевих ринків визначено як сукупність процесів і явищ у межах складної системи, зорієнтованої на здійснення операцій купівлі та продажу з метою найбільш повного задоволення потреб населення й одержання власних економічних вигод.

Розглянуто теоретичні основи забезпечення ефективних організаційно-економічних відносин підприємств АПК, визначено шляхи їх реалізації. Узагальнено та поглиблено методологічні принципи, побудовано концептуальну модель їх формування та розвитку. Надано характеристику сучасного стану організаційно-економічних відносин підприємств АПК і тенденцій їх розвитку, обгрунтовано роль підприємств АПК у формуванні національного продовольчого ринку. Досліджено особливості використання ресурсів у системі організаційно-економічних відносин підприємств АПК. Визначено внутрішні та зовнішні умови й чинники забезпечення розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК. Досліджено інтеграційні процеси й їх вплив на формування організаційно-економічних відносин в АПК, обгрунтовано інноваційну політику й її роль у формуванні та розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК. Розглянуто перспективи розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК. Запропоновано модель механізмів формування екологічно орієнтованих взаємовідносин підприємств АПК і забезпечення взаємозв'язку соціально-економічної та продовольчої безпеки. Обгрунтовано напрями зовнішньої політики й їх вплив на розвиток організаційно-економічних відносин підприємств АПК. Досліджено організаційні аспекти вдосконалення відносин підприємств АПК, обгрунтовано економічні аспекти оптимізації відносин підприємств АПК, визначено зміст соціально-демографічних аспектів розвитку відносин підприємств АПК.

Наведено дані обстеження 142 хворих на менінгоенцефаліт з використанням фотоплетизмографії. Доведено, що порушення вегетативної нервової системи є патогенетичним ланцюгом менігоенцефалiту, впливають на виразність патологічного процесу та є об'єктивним методом оцінки тяжкості перебігу та критерієм динамічного спостереження за станом хворого.

Огляд літератури присвячений сучасним уявленням про дію лазерного опромінення на організм. Показано сучасні можливості використання лазеротерапії у разі нейроінфекцій.

Обзор литературы посвящен современным представлениям о действии лазерного излучения на организм. Показаны современные возможности использования лазеротерапии при нейроинфекциях.

Увагу приділено удосконаленню патогенетичної терапії хворих з інфекційними ураженнями нервової системи на основі клініко-експериментальних досліджень терапевтичної ефективності фотонних технологій. Досліджено терапевтичну ефективність фотонів світла в лікуванні хворих на нейроінфекції (екстракорпорального опромінення крові фотонами світла довжиною хвилі 405 і 635 нм у неперервних режимах, перестроюваною довжиною хвилі 350 - 450 нм у фемтосекундному режимі; опромінення зони проекції тімуса перестроюваною довжиною хвилі 350 - 450 нм у фемтосекундному режимі). Доведено відсутність прямої дії фотонів світла в системі in vitro на цитопатогенну дію вірусів грипу. Показано, що фотони світла в системі in vitro стимулюють поглинальну здатність і метаболічну активність фагоцитів периферичної крові донорів та хворих на герпесвірусні інфекції. Доведено безпечність екстракорпорального опромінення крові фотонами світла в експерименті на щурах. У дослідження включено 285 хворих на нейроінфекції. Доведено терапевтичну ефективність фотонів світла в терапії хворих на нейроінфекції за вищезазначеними технологіями. Удосконалено патогенетичну терапію хворих на нейроінфекції шляхом використання фотонних технологій у комплексному лікуванні, що дозволяє зменшити тривалість клінічних і неврологічних синдромів, рівень аутоімунних реакцій.