По мере увеличения объема знаний, подлежащих обработке в научной и практической деятельности человека, все более актуальной становится проблема интеллектуализации обработки их текстового представления (организации доступа и пополнения знаний). Этой цели служат когнитивные модели, методика построения одной из разновидностей которых, названной логико-смысловой моделью текста, изложена в данной статье. Эта модель представляет собой конструкцию, состоящую из композиционной и концептуальной моделей текста. Композиционная модель отражает взаимное расположение структурных разделов текста, а концептуальная - взаимосвязь имеющихся в тексте содержательных разделов (утверждений и определений). Предлагаемая методика проиллюстрирована развернутым примером.

Подано аналіз публікацій журналів "Кибернетика" та "Кибернетика и системный анализ" за 35 років. Зібрано дані, що характеризують тематику журналу, склад редколегії, розвиток наукових шкіл В. М. Глушкова та В. С. Михалевича. Виявлено закономірності, які стосуються авторів статей: розподіл статей за чисельністю їх авторів та розподіл авторів відповідно до їх наукових ступенів, місця роботи та проживання. Побудовано відносні графіки та зведену таблицю.

Побудовано модель людини, яку представлено у вигляді трьох взаємопов'язаних і взаємодіючих складових: матеріальної, інформаційної й енергетичної. Вона систематизує погляди на те, що світ пронизує життєдійна субстанція неречового походження, яка є носієм енергії, і що людина знаходиться у стані постійного енергообміну з зовнішнім середовищем, в основі якого лежить ця субстанція. Запропоновано класифікацію основних різновидів енергообміну та побудовано модель механізмів, які їх реалізують. Висловлено принципіально нову ідею про те, що відчуття людини є відображенням його енергетичного стану, а почуття вказують на різновид застосованого енергообміну.