Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)212.301

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)212.301 + У9(4УКР)262.10

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено податково-правовий статус Національного банку України та характерні риси виняткової правоспроможності банківських установ. Обгрунтовано необхідність законодавчого врегулювання питання участі центрального банку держави у формуванні прибуткової частини бюджету та недоцільність його оподаткування у загальному порядку. З'ясовано роль банківських установ у забезпеченні реабілітації податкових правовідносин, пов'язаних з оплатою обов'язкових платежів усіма суб'єктами оподаткування. Уточнено принципи податкового контролю, встановлено значення участі банків у контрольно-податкових правовідносинах. Вирішено ряд проблем, пов'язаних з оплатою банківськими установами зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Розглянуто особливості оподаткування різних операцій банківських установ та обгрунтовано доцільність удосконалення законодавства щодо регулювання даного порядку. Досліджено механізм виконання банківськими установами рішень податкових органів. Проаналізовано стан розвитку в Україні інституту податкового агента та особливості залучення банківських установ у дану сферу податкових правовідносин. З'ясовано спільні та відмінні риси податкової та цивільної поруки. Встановлено необхідність внесення змін до законодавства, що регулює порядок виконання банками обов'язків податкового поручителя. Обгрунтовано тезу про доцільність виділення норм щодо прав і обов'язків банків у сфері податкових правовідносин в окрему главу Податкового кодексу України.

Висвітлено теоретико-методологічні основи нормотворчої діяльності Президента України, розкрито її принципи. Проаналізовано завдання, функції та повноваження глави держави, визначено вплив громадськості на його нормотворчу та нормопроекту діяльність. Надано загальну характеристику нормативно-правових та інших актів Президента України, розглянуто правовий статус суб'єктів нормопроектного забезпечення його діяльності. З'ясовано проблеми нормотворчої та нормопроектної діяльності Президента України за умов глобалізації та міждержавної інтеграції.

Досліджено питання конституційних основ правотворчості Президента України, з'ясовано її основну мету та співвідношення з такими поняттями як "нормотворчість" та " законотворчість". Проаналізовано генезис конституційних основ правотворчості Президента України, використовуючи її поділ на безпосередню та опосередковану, яка вміщує ініціативу (спільну), стимулювальну (стратегічну) та контрольну правотворчість. Приділено увагу питанням процедурно-процесуальних аспектів видання (підписання) актів глави держави, існуючим проблемам їх реалізації, функціонування суб'єктів нормопроектного забезпечення діяльності Президента України, а також використання конституційних механізмів контролю за правотворчою діяльністю глави держави. Наведено ряд висновків, які розкривають основні результати проведеного дослідження, а також додатки, що включають, зокрема, конкретні пропозиції щодо удосконалення Конституції України в частині врегулювання правотворчої діяльності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)212.301

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)63 + Х819(4УКР)011.15

Рубрики:

Державне право окремих країн

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано комплексну теорію конституційних основ правотворчості Президента України та сформульовано пропозиції щодо вдосконалення положень Конституції України, пов'язаних з правотворчою діяльністю як глави держави, так і інших суб'єктів публічно-владних повноважень. За допомогою сучасної методології конституційно-правових досліджень розкрито сутність правотворчої діяльності в конституційному праві, з'ясовано особливості конституційних основ правотворчості Президента України. Проаналізовано теоретико-методологічні засади та історико-правові і процедурні аспекти цієї діяльності, проведено систематизацію актів глави держави. Розкрито сутність право- та нормотворчості, а також акта, що є результатом цих видів діяльності, показано особливості методології дослідження проблем конституційних основ правотворчості Президента України за сучасних умов. З'ясовано специфіку та характерні риси правотворчості діяльності Президента України в контексті його конституційного статусу, функцій і повноважень.

Досліджено питання впливу правотворчих повноважень Президента України в частині звернення до Верховної Ради України з щорічним посланням про зовнішнє та внутрішнє становище України на грошово-кредитну та бюджетну сферу, а також запропоновано конкретні законодавчі шляхи вдосконалення правових механізмів реалізації на практиці відповідних повноважень глави держави.

Досліджено контрольні нормотворчі повноваження Президента України, використання яких зумовлено необхідністю виконання главою держави функції гарантування та охорони Конституції України. Застосування цих контрольних нормотворчих повноважень також покликано забезпечити дотримання всіма суб'єктами владних повноважень, в тому числі під час видання актів нормотворчості, принципу верховенства права, що є однією з основних засад належного функціонування системи законодавства та відповідно дотримання прав і свобод людини і громадянина.

Висвітлено актуальні проблеми теорії та історії держави та права, історії політичних і правових учень. Проаналізовано вплив висновків Венеціанської комісії на розвиток виборчого процесу в Україні. Розглянуто формальні ознаки статутів територіальних громад міст і конституцій. Розкрито питання припинення режиму окремого проживання подружжя у разі поновлення сімейних відносин. Подано інформацію про відповідальність туроператора за договором про надання туристичних послуг. Досліджено питання щодо встановлення додаткових видів об'єктів нерухомого майна, які можуть бути предметом набуття дитиною у власність у разі припинення аліментних зобов'язань. Увагу приділено підвищенню ефективності запобігання тероризму за сучасних умов, загрозам і небезпекам в інформаційно-комунікаційній сфері України.

Викладено сучасні методологічні аспекти дослідження держави. Наведено методологію та методи дослідження конструкційного права фізичної особи на доступ до публічної інформації. Висвітлено особливості відшкодування моральної шкоди відповідно до практики Європейського суду з прав людини. Обгрунтовано проблеми підготовки професійних медіаторів в Україні. Проведено порівняльний аналіз вітчизняних і зарубіжних правових норм з охорони праці жінок. Розглянуто актуальні проблеми інституту адміністративного оскарження за умов реформування публічної адміністрації в Україні. Запропоновано шляхи вдосконалення інституту забезпечення безпеки учасників кримінального процесу.

Розглянуто джерела конституційного права України. Розкрито засади конституційного ладу України. Розкрито поняття та властивості Конституції України. Викладено міжнародний і соціальний аспекти дії конституції у соціальному середовищі. Висвітлено конституційно-правовий статус людини та громадянина. Розглянуто основні обов'язки людини і громадянина. Описано механізм захисту прав та свобод людини і громадянина. Розкрито загальні засади регулювання діяльності громадських об'єднань. Наведено порядок створення та діяльності релігійних організацій в Україні. Приділено увагу актуальним питанням державно-церковних відносин.

Узагальнено дискусію стосовно доцільності прийняття закону "Про Президента України". Аналіз відповідної дискусії дозволяє стверджувати, що не є однозначним висновок стосовно доцільності прийняття закону "Про Президента України" та врегулювання на рівні акта парламенту, серед іншого, і процесу правотворчості глави держави. Ідея прийняття закону "Про Президента України" здебільшого не узгоджується з положеннями Конституції України та позицією Конституційного Суду України, які виключають можливість прийняття спеціального закону стосовно розширення або звуження конституційних повноважень глави держави. Крім того, це може призвести до дублювання положень інших законів України. Разом з тим є необхідність визнання нечинним Закону УРСР "Про Президента Української РСР", який втратив актуальність після прийняття Конституції України та суперечить низці її положень.

Досліджено питання удосконалення Конституції України. Проаналізовано проблеми чинної Конституції України, розглянуто та узагальнено наукові позиції та думки громадських діячів, політиків стосовно бачення напрямків та шляхів удосконалення Конституції України. Розроблено пропозиції щодо внесення змін до Конституції України з метою її удосконалення.

Исследованы вопросы усовершенствования Конституции Украины. Проанализированы проблемы действующей Конституции Украины, рассмотрены и обобщены научные позиции и мнения общественных деятелей, политиков относительно видения направлений ипутей совершенствования Конституции Украины. Разработаны предложения по внесению изменений в Конституцию Украины с целью ее совершенствования.

The article is devoted to research on improving the Constitution of Ukraine. The analysis of the problems of the current Constitution of Ukraine; reviewed and summarized research positions and opinions of public figures, politicians on the vision for directions and ways of improving the Constitution of Ukraine; developed proposals on amendments to the Constitution of Ukraine to its improvement.

Досліджено особливості трансформаційних процесів сучасності та їх вплив на державно-правову свідомість. Розкрито онтологію питання про термінологічне забезпечення взаємовідносин людини та права. Висвітлено особливості укладання договорів на розміщення реклами в мережі Інтернет. Проаналізовано зміст поняття "юрисдикція" у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. Досліджено засоби реалізації засади публічності кримінального провадження.

Розглянуто стратегічний акт як джерело права. Описано окремі особливості законодавчого регулювання фінансування політичних партій в Республіці Польща. Увагу приділено принципам науковості, плановості та взаємодії у діяльності парламентських комітетів і тимчасових комісій. Висвітлено питання актуальності дослідження місцевого самоврядування в Україні та Турецькій Республіці. Розглянуто питання місцевого самоврядування у громадах Австрійської Республіки. Визначено перспективи загальної інкорпорації конституйного законодавства України. Описано особливості національних систем і джерел конституційного права. Приділено увагу європейським стандартам діяльності митних органів. Висвітлено сучасні наукові погляди щодо дефініції ''ювенальна юстиція''.

Розглянуто ідеологію консерватизму в правовій думці Галичини на межі XIX - XX ст. Приділено увагу інформаційній політиці у сфері правосуддя як складовій ефективності взаємодії суду та громадськості. Розкрито роль Конституційного Трибуналу Польщі у контролі за діяльністю політичних партій. Висвітлено окремі аспекти питання щодо необхідності застосування пробації до осіб, які звільняються умовно-достроково від покарання у виді обмеження або позбавлення волі. Акцентовано увагу на тактико-криміналістичному забезпеченні слідчих дій в установах виконання покарань. Наведено класифікацію тілесних ушкоджень за КК України. Розкрито сутність міжнародного співробітництва під час розслідування ухилень від сплати податків транснаціонального характеру. Розглянуто стандарти нормативно-правової регламентації застосування негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Висвітлено окремі питання темпоральної певності українського судівництва.

Досліджено роль концепції БОД у перегляді суспільного договору в інформаційну еру. Проаналізовано сучасні концептуальні підходи до соматичних прав людини. Визначено теоретико-правові засади довірчих електронних послуг. Розглянуто історичні передумови запровадження відповідальності за порушення адвокатської таємниці. Досліджено проблеми та перспективи реалізації юрисдикційних повноважень Ради національної безпеки й оборони України. Проаналізовано судовий прецендент як один зі шляхів удосконалення судової системи України.

Комплексно досліджено сучасний стан і стратегію формування громадянського суспільства, перспективи його модернізації та подальшого розвитку в контексті європейської інтеграції України. Проаналізовано основні теоретичні та методологічні підходи до вивчення громадянського суспільства, його провідні інститути, сучасне їх конституційно-правове забезпечення та систему гарантій функціонування. Особливі акценти зроблено на проблемі забезпечення прав і свобод людини за сучасних умов та взаємодії інститутів громадянського суспільства і державної влади з погляду створення оптимальних умов для реалізації цих прав і свобод.