Висвітлено проблеми пошуку оновлених філософських і теоретичних підходів до вирішення актуальних проблем української юридичної науки й практики. Розглянуто філософію правосуддя як напрям філософії права. Охарактеризовано перші теоретичні концепції правосуддя в Європі. Розкрито особливості української традиції в судовій системі. Проаналізовано загальний зміст філософсько-герменевтичного підходу в юриспруденції. Увагу приділено судовій інтерпретації факту, конституційній моралі правотворчості, проблемам розуміння понять "правосуддя" та "судова правотворчість" у сучасній українській і російській теоретико-правовій науці.

Освещены проблемы поиска обновленных философских и теоретических подходов к решению актуальных проблем украинской юридической науки и практики. Рассмотрена философия правосудия как направление философии права. Охарактеризованы первые теоретические концепции правосудия в Европе. Раскрыты особенности украинской традиции в судебной системе. Проанализировано общее содержание философско-герменевтического подхода в юриспруденции. Уделено внимание судебной интерпретации факта, конституционной морали правотворчества, проблемам толкования понятий "правосудие" и "судебное правотворчество" в современной украинской и русской теоретико-правовой науке.

Проведено філософсько-теоретичне дослідження змісту судової інтерпретації на основі методології юридичної герменевтики шляхом її аналізу та визначення межі реалізації у процесі вирішення справи суддею. Доведено, що метою процесу здійснення правосуддя є розв'язання суддею на підставі його розсуду шляхом юридичного мислення трьох основних герменевтично-правових завдань: встановлення фактичних обставин справи; вибору й осмислення правової матерії, яка повинна розв'язати справу; юридичного вирішення (кваліфікації) справи на основі зінтерпретованих факту та права. Проведено детальний герменевтичний аналіз цих етапів судової інтерпертації та запропоновано нове вирішення проблем судової істини та правотворчості. Відзначено, що онтологічною суттю судової інтерпретації є гра. На підставі результатів проведеного дослідження сформульовано висновки та наведено практичні пропозиції з метою вдосконалення судової діяльності та її подальшого філософсько-правового осмислення.

Розкрито зміст природи процесу чинення правосуддя як одне з ключових питань юриспруденції. Зазначено суть герменевтики усієї судової інтерпретації. Виявлено, що погляд на це актуальне питання під кутом зору правової герменевтики є методологічно обгрунтованим і заслуговує на широку наукову увагу.

Розкрито проблему людини у філософсько-правовій концепції Б. Кістяківського. Визначено герменевтико-антропологічні засади правотлумачної діяльності Конституційного суду України. Охарактеризовано вплив імміграції мусульманського населення на правові системи європейських держав. Висвітлено історію семіотики права й її значення для антропологічно-правових досліджень. Обгрунтовано богословсько-аксіологічні засади сучасної православної концепції прав людини. Проаналізовано загальні ознаки та класифікацію міжнародних стандартів прав людини. Наведено класичні підходи до вирішення проблеми ідентефікації держави. Подано визначення походження дитини від колишнього подружжя. Показано принцип пропорційності в історичному аспекті. Визначено правову глобалізацію як тенденцію розвитку правових систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002в6 + Х892.1в6 + Х893в6 + Ю216.2

Рубрики:

Сутність людини

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сучасний стан дослідження такої важливої юридичної категорії як "правова реальність". Відповідно автором критично осмислюються здобутки та прорахунки вітчизняної науки. Зроблено висновок, що це поняття слід розглядати в світлі розвитку філософсько-теоретичної думки з позиції правових онтології та гносеології.

Проаналізовано буття та пізнання юридичної реальності в контексті розвитку сучасної західноєвропейської теоретико-правової думки. Детально досліджено положення правової онтології та гносеології, відповідно, в межах утвореної на їх базі методології, розглянуто основні взаємопов'язані принципи, поняття та категорії. Висвітлено всі основні рівні юридичної реальності. Увагу приділено герменевтичному й епістемологічному вимірам пізнання в юридичній реальності.

Піддано аналізу буття та пізнання юридичної реальності в світлі розвитку сучасної західноєвропейської філософсько-правової думки. При цьому дослідження здійснюється з позиції комплексного підходу. Детально проаналізовано положення правової онтології та гносеології відповідно в межах утвореної на їх базі методології, розглянуто основні взаємопов’язані принципи, понятгя та категорії. В результаті чого охоплено всі основні рівні юридичної реальності. Натомість, з іншого боку, такий погляд дає змогу розкрити об’ємну картину сутнісної глибини цього явища загалом. Проаналізовано виникнення, розвиток, сучасний стан і тенденції розвитку юридичної реальності. Розглянуто передумови процесу формування правової дійсності до початку її реалізації в суспільстві через позитивні закони, а саме сутність останніх та безпосередня поведінка пересічного соціального суб’єкта, якою є екзистенція. Показано та описано увесь інтерпретаційний шлях, що проходить людина вчиняючи ту чи іншу діяльність, що врегульована нормою (і jus, і lex). Внаслідок цього акцентовано увагу на тому, що природу і сутність юридичної реальності необхідно пояснювати виходячи не стільки з чинного законодавства, скільки зі змісту і структури самого права, причому слід враховувати усі герменевтико-епістемологічні чинники, що впливають на екзистенцію, в умовах здійснення нею дії у сущому.