Наведено результати компаративістського аналізу концепцій "існування" Ж.-П. Сартра та Н.Аббаньяно, виявлено основні відмінності та подібність гуманістичних учень філософів. Обгрунтовано твердження, що "позитивний екзистенціалізм" є фундаментальною основою у вирішенні проблеми існування людини та її свободи. Визначено сутність феномену існування на підставі вивчення проблематичної невизначеності у філософії Н.Аббаньяно, розкрито значення "позитивного екзистенціалізму", встановлено його відмінність від "негативного". Проаналізовано екзистенціали буття людини. Визначено зміст і специфіку поняття "екзистенція". Досліджено категорію екзистенції та генезу основних складових поняття у філософському дискурсі. Зроблено висновок, що екзистенція у філософії існування Ж.-П. Сартра та Н. Аббаньяно є виразником справжніх характеристик буття, свободи, часу, суспільства, історії, світу. Доведено, що спосіб буття людини характеризується як самопроектування, свобода, тимчасовість, коекзистенція, історичність.

Проаналізовано вплив громадських організацій (ГО) на розгортання процесів демократизації. Розкрито зміст етапів історичного розвитку ГО, визначено діяльнісно-ментальну основу їх функціонування, та поле законодавчої регламентації їх діяльності. Описано узагальнювальну типологію ГО та особливості функціонування їх основних форм в контексті глобалізації та інформаційної революції. Доведено, що процес демократизації суспільства за участю ГО породжує систему державно-громадського управління. Визначено механізм реалізації влади ГО, особливості політичної участі на різних етапах прийняття державноуправлінських рішень. Викладено критерії оцінювання ефективності впливу ГО на процеси демократизації суспільства, модель системи державно-громадського управління в єдності основних принципів, атрибутів, засобів і моделей дорадчих органів.