Вивчено особливості клінічного перебігу інфаркту міокарда (ІМ) залежно від локалізації зони некрозу. Установлено, що для нижнього ІМ з ураженням правого шлуночка (ПШ) типова велика частота розвитку гіповолемічного типу гемодинаміки (48,3 %), шлуночкових (71,6 %) та суправентикулярних (48,3 %) аритмій, порушення антріовентрикулярної провідності (21,6 %), висока летальність (18,3 %). У разі ІМ передньої стінки лівого шлуночка (ЛШ) виявлено високу частоту розвитку епізодів гострої серцевої недостатності II і III класів (відповідно 27,9 % і 19,6 %). Визначено закономірності раннього ремоделювання серця у хворих на ІМ залежно від локалізації зони некрозу. З'ясовано, що у разі нижнього ІМ з ураженням ПШ протягом першої доби захворювання відбувається дилатація ПШ, зниження його інотропної функції з діастолічною дисфункцією II типу, спостерігається низький рівень викиду ЛШ та порушення профілю його діастолічного наповнення внаслідок зниження переднавантаження. Відзначено, що у випадку ІМ нижнього відділу відбувається помірна дилатація порожнини ЛШ на тлі зменшення його систолічної функції та діастолічної дисфункції I типу, формується помірне порушення розслаблення ПШ. Установлено, що для ІМ передньої стінки ЛШ властиві: дилатація порожнин лівих відділів серця, порушення систолічної та формування діастолічної дисфункції ЛШ II типу, порушення систолічної та діастолічної функцій ПШ, спричинених механізмами діастолічної взаємодії шлуночків. Уперше за допомогою покрокового дискримінантного аналізу побудовано клініко-діагностичні моделі ІМ різної локалізації.