Розглянуто загальні питання текстолінгвістики та дискурсознавства. Уточнено методику аналізу та запропоновано модель опису дискурсу наратора у двох напрямах англомовної художньої літератури ХХ ст.: модернізмі та постмодернізмі.

Рассмотрены общие вопросы текстолингвистики и дискурсоведения. Уточнена методика анализа и предложена модель описания дискурса наратора в двух направлениях англоязычной художественной литературы ХХ ст.: модернизме и постмодернизме.

Розкрито зміст 40 000 понять з питань деревообробної промисловості, зокрема, пород деревини, їх вад і дефектів, зберігання та консервування деревини, комплексного перероблення деревинної сировини, раціонального використання сировини та матеріалів, техніки безпеки, охорони навколишнього середовища.

Раскрыто содержание более 40 000 понятий, связанных с деревообрабатывающей промышленностью. Изложены вопросы о породах древесины, их повреждениях и дефектах, ее хранении и консервировании, комплексной переработке древесного сырья, рациональном использовании сырья и материалов, технике безопасности, охране окружающей среды.

Відзначено, що розуміння тексту вимагає побудови його ментальної репрезентації за допомогою понять схема, сценарій, фрейм. Саме вони є моделями способів надання знань про світ, скерованих на комплексність опису дискурсу художнього твору. Відтак замість традиційної структурної моделі розуміння та творення тексту оперують стратегічною моделлю.

Розкрито лінгвокогнітивні аспекти прагматики адресата англомовної художньої прози. Аналізуючи лінгвістичні моделі комунікації, важливо враховувати лінійні та нелінійні підходи до їх структури. Постмодерністський текст трансформується у різновид інтерактивного художнього твору, в якому читач стає одним із персонажів. Зроблено висновок, що текст містить конкретні прагматичні параметри: адресант, комунікативні інтенції, адресат, перлокутивний ефект.

Розглянуто художньо-естетичну концептуалізацію англомовного літературно-художнього модернізму з плацдарму парадигми авангарду, яка грунтується на трансформаційних процесах взаємозв'язку мистецтва з дійсністю. Цілісну методику дослідження форм і способів оповідного модерністського дискурсу як когнітивної моделі вивчення мови засновано на дворівневій теорії значення - протиставлення концептуального рівня - семантичному. Зазначено, що серед типів художньо-естетичних концептів перспективними для вивчення, інтерпретації, уживання у перекладацькій практиці є категорійні (об'єктивні концепти) літературно-художнього напряму та концепти стереотипів художньої поведінки та маніфестації задуму автора-письменника (суб'єктивні концепти).

Доведено, що ідентифікація мовленнєвих форм зумовлена композиційно-тематичною структурою художніх творів. Побудовно мережу типологічних форм ендо- й екзофазного мовлення, підпорядкована дискурсній організації художнього твору. Наведено художньо-естетичні концепти англомовного літературного модернізму та постмодернізму, фреймові моделі текстових комунікантів, досліджено наративну організацію творів даних напрямків. Встановлено взаємозалежність функціонування дискурсних зон наратора та персонажа в англомовному художньому творі.

Розглянуто дискурсну зону наратора в англомовній прозі модернізму та постмодернізму. Висвітлено персонажне мовлення в художньому просторі постмодернізму. Досліджено функціонально-типологічну варіативність прямого мовлення в тексті. Увагу приділено динаміці взаємодії непрямого мовлення з перспективою наратора. Розкрито питання внутрішнього мовлення в наративній структурі художнього тексту.

Розглянуто семантичні кореляції літературно-художнього твору у структурі лексичного фрейму. Обчислено та подано типові лексеми англомовного постмодерністського тексту як складові конкретного художнього коду.

Рассмотрены семантические корреляции литературно-художественного произведения в структуре лексического фрейма. Подсчитаны и представлены типичные лексемы англоязычного постмодернистского текста как составные части конкретного художественного произведения.

The article deals with the analysis of semantic correlations of a literary text in the structure of lexical frame. The author calculates and presents the typical lexis of the English postmodernist text as integral elements of a definite literary code

Висвітлено окремі питання когнітивного існування концептуального простору англійськомовного художнього дискурсу у руслі новітнього напряму філологічних студій - когнітивної наратології. Визначено простір текстового концепту "невербальна комунікація" та встановлено його дискурсну динаміку в англійськомовній художній прозі сучасності.

Висвітлено окремі питання прагмадискурсного опису фразеологічного модусу англомовного художнього тексту в макрофілологічному ключі (міждисциплінарній інтеграції гуманітарної сфери знання). Відображаючи тенденції та інновації в розвитку сучасної англійської художньої фразеології, книга буде цікава фахівцям у царині загальної, художньої, а також порівняльної фразеології. Розглянуто теоретичні засади вивчення фразеологічних одиниць в англомовному художньому тексті доби постмодерну. Наведено мовні характеристики типів фразеологічних одиниць в англістиці. Охарактеризовано ідіому як фразеологічну одиницю у зарубіжній мовознавчій школі. Наведено структуру та семантику англійських фразеологізмів, узуальні характеристики фразеологічних одиниць у художньому тексті.

Висвітлено проблеми когнітивного моделювання пізнання англомовного художнього дискурсу у руслі новітнього напряму філологічних студій — когнітивної наратології. Визначено поняття констант досвіду НЕВЕРБАЛЬНОГО та змодельовано способи його актуалізації в англомовній художній прозі сучасності. Описано структуралізм як метод пізнання у гуманітарних науках, структуру у системі мови, структуралізм у наратології та лінгвістиці тексту. Визначено наратив як ментальний конструкт текстових антропоморфів та обговорено компоненти наративної комунікації. Охарактеризовано константи досвіду НЕВЕРБАЛЬНОГО: когнітивно-наратологічна методологія, когнітивна схема реалізації феномену, дискурс персонажа у художньому прозовому тексті, концептуалізація досвіду в художньому прозовому тексті. Наведено схеми та когнітивне моделювання наративу.

Увагу зосереджено на цільових студіях функціювання заперечення в корпусі та дискурсі, які проектують об'єкт вивчення - множинне заперечення в англійській мові - у сув'язі філософії, діалектики та поетики його онтологічної сутності, його системної організації у площині прагмадискурсної парадигми знання. Розглянуто мовознавчі традиції дослідження категорії заперечення, сутність заперечення, логіко-філософські концепції заперечення. Описано англомовне заперечення та традиції його дослідження, сучасне трактування явища заперечення. Окреслено множинне заперечення в сучасній англійській мові, мовознавчі студії множинного заперечення в англійській мові (XI - XVIII ст.) та множинне заперечення в модусі новітньої лінгвістики. Визначено незалежне множинне заперечення та його підтипи. Охарактеризовано множинне заперечення у корпусі та дискурсі та прагмафункційний аспект. Наведено лінгвальні засоби вираження заперечення у мові британських підлітків.

Сутнісно висвітлено, предметно систематизовано та типологічно класифіковано когнітивні підходи до аналізу художнього прозового тексту у руслі новітнього напряму філологічних студій — когнітивного перекладознавства. Визначено сутність поняття "смисл" та встановлено його стосунок до когнітивно-семантичного модусу у художньому (англо-українському) перекладі. Розроблено когнітивно-семантичну модель пізнання смислу у тексті художнього перекладу.