Розглядаються питання про роль фермерських господарств в сільськогосподарському виробництві, правові основи їх діяльності, особливості формування і функціонування. Висвітлюється структура виробництва і поєднання галузей, планування діяльності, соціально-трудові відносини в фермерських господарствах. Розкриваються особливості технології виробництва рослинницької продукції, оподаткування фермерських господарств та ведення бухгалтерського обліку.

Висвітлено роль фермерських господарств у сільськогосподарському виробництві, правові засади, структуру виробництва, планування діяльності, соціально-трудові відносини, особливості організації садівницьких фермерських господарств, організаційно-економічні засади створення обслуговуючих безприбуткових кооперативів для фермерських господарств, облік у формах господарювання, їх оподатковування та кредитування. Викладено технологічні аспекти виробництва продукції рослинництва і тваринництва в фермерських господарствах. Описано особливості побудови сівозмін, структури посівних площ, удобрення сільськогосподарських культур, застосування гербіцидів і біостимуляторів росту на посівах польових культур, системи інтегрованого захисту польових культур від шкідливих організмів, утримання грунту в насадженнях та їх удобрення. Проаналізовано особливості біології розвитку різних порід корів та свиней, їх годівлі, утримання, ознаки окремих захворювань та отруєнь, профілактики та лікування.

Освещены роль фермерских хозяйств в сельскохозяйственном производстве, правовые основы, структура производства, планирование деятельности, социально-трудовые отношения, особенности организации содоводческих фермерских хозяйств, организационно-экономические основы создания обслуживающих бесприбыльных кооперативов для фермерских хозяйств, учет в формах хозяйствования, их налогообложение и кредитование. Изложены технологические аспекты производства продукции растениеводства и животноводства в фермерских хозяйствах. Описаны особенности построения севооборота, структуры посевных площадей, удобрения сельскохозяйственных культур, применения гербицидов и биостимуляторов роста на посевах полевых культур, системы интегрированной защиты полевых культур от вредных организмов, содержания почвы в насаждениях и их удобрения. Проанализированы особенности биологии развития разных пород коров и свиней, их кормления, содержания, свойства отдельных заболеваний и отравлений, профилактики и лечения.

Розглянуто сутність, історію розвитку, функції та принципи соціального страхування (СС). Висвітлено теоретичні засади функціонування системи СС, проаналізовано зарубіжний досвід його організації, наведено характеристику усіх видів СС в Україні. Визначено перспективи подальшого розвитку вітчизняної системи СС. Увагу приділено проблемам пенсійного та медичного страхування, державному контролю та моніторингу у сфері СС, порядку нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне СС, механізму організації діяльності недержавного пенсійного фонду.

Висвітлено основи фінансового менеджменту, наведено його сутнісні характеристики, мету задачі та функції. Детально розглянуто управління грошовими потоками на підприємстві, розкрито сутність, принципи, види та завдання грошових потоків для підприємства. Увагу приділено управлінню прибутком підприємства, розглянуто прибуток як основний фінансовий результат діяльності підприємства. Розкрито основи управління оборотними та необоротними активами підприємства, інвестиціями, фінансовими ризиками. Охарактеризовано облік і звітність як інформаційну основу фінансового менеджменту, акцентовано на питаннях фінансового прогнозування та планування. Подано детальну інформацію про кризи, їх природу та вплив на підприємства, розкрито сутність антикризового управління та роль фінансового менеджменту у цьому управлінні. Описано валютно-фінансове середовище міжнародного менеджменту, сутність світової валютної системи та особливості валютної системи України.

Наведено результати комплексного теоретичного дослідження, формування оборотних засобів зернових складів і підвищення ефективності їх використання. Розглянуто генезис наукових підходів щодо дефініції категорії "оборотні засоби" й уточнено її економічну сутність. Досліджено склад, класифікацію, джерела формування оборотних засобів, узагальнено методичні підходи щодо оцінювання економічної ефективності їх використання. Визначено чинники, що впливають на особливості формування й ефективність використання оборотних засобів зернових складів. Проведено оцінювання забезпеченості зернових складів оборотними засобами, вдосконалено рекомендації щодо оптимізації їх структури. Розроблено методичний підхід щодо прогнозування тривалості обігу оборотних засобів зернових складів. Запропоновано систему управління оборотними засобами на основі нормування та внутрішньогосподарського контролю за їх використанням. Розроблено заходи з управління дебіторською заборгованістю зернових складів.

Наведено результати комплексного дослідження банківського кредитування аграрного виробництва. Проаналізовано теоретичні і методологічні засади банківського кредитування аграрного виробництва, економічної сутності кредиту, концепції розвитку кредитних відносин, принципи та функції банківського кредитування. Оцінено банківське кредитування аграрного виробництва, класифікації та методи банківського кредитування. Досліджено дієвість застосування механізму державної кредитної підтримки суб'єктів господарювання аграрного виробництва. Визначено пріоритетні напрями банківського кредитування шляхом мінімізації кредитних ризиків. Розроблено рекомендації щодо багаторівневої системи кредитування аграрного виробництва України.

Систематизовано основи теорії фінансів. Розглянуто структуру та особливості функціонування фінансової системи, концептуальні засади вітчизняної бюджетної та податкової системи.Увагу приділено питанням, що стосуються фінансового планування та прогнозування, управління фінансами, фінансового контролю, бюджетної системи та бюджетного устрою. Показано місце та роль державного бюджету. Охарактеризовано бюджетний процес і бюджетні процедури. Надано відомості про податкову систему України, особливості обчислення та сплати окремих податків. З'ясовано призначення та надано класифікацію державних цільових фондів. Визначено економічну сутність державного кредиту. Показано наслідки державного боргу для економіки України. Розкрито теоретичні аспекти фінансової діяльності підприємницьких суб'єктів. Висвітлено соціально-економічні основи страхування, особливості фінансової діяльності на міжнародному ринку, взаємозв'язок фінансових потоків та інфляційних процесів.

Простежено закономірності у сфері фінансових відносин держави, суб'єктів господарювання та населення. Показано шляхи використання закономірностей у сфері фінансових відносин у практиці фінансової роботи. Розкрито роль фінансів у забезпеченні економічного зростання суб'єктів ринкових відносин, тенденції розвитку національного та міжнародного фінансового ринку. Розглянуто закономірності грошового та кредитного обігу в умовах ринкового господарства, принципи та форми організації сучасної грошово-кредитної системи. Виявлено особливості вітчизняної та зарубіжної ринкових моделей грошей і кредиту. Надано характеристику ринку позичкових капіталів, грошового обігу, банків і банківської діяльності. Акцентовано увагу на питаннях фінансування спеціалізованих небанківських інститутів, організації міжнародних грошово-кредитних відносин. Розкрито сутність методів, принципів та інструментів грошово-кредитної політики, роль і місце грошового та кредитного ринків країни в міжнародному економічному просторі.

Оподаткування доходів фізичних осіб є одним із найбільших секторів податкової системи. Механізм його оподаткування поширюється на всіх громадян держави, а тому цей податок є дієвим елементом реалізації державної соціальної політики. Однак в Україні на сучасному етапі ця функція податку на доходи фізичних осіб не реалізовується. Мета роботи - дослідження чинного в Україні механізму оподаткування доходів фізичних і пошук напрямів його вдосконалення з метою посилення соціальної спрямованості цього сектору оподаткування. Податок на доходи фізичних осіб в Україні відіграє важливу роль у наповненні бюджетів різних рівнів. Однак детальне дослідження механізму його функціонування виявило низку проблем, що провокують значне соціальне розшарування населення, знижують рівень плато- та податкоспроможності громадян і сприяють формуванню високого рівня тіньових доходів. Так, у 2010 - 2016 рр. рівень останні зріс на 22 відсотки. Попри, здавалося б, широку базу оподаткування і лояльну ставку податку на доходи фізичних осіб, в Україні відзначається низький рівень частки податків на заробітну плату у валовому внутрішньому продукті держави, що свідчить про значні обсяги ухилення від оподаткування в цій сфері. Зокрема, 2016 р. в Україні він становив 5,8 %, у той час як у країнах Європи - у середньому 18,6 %. Виявлені недоліки сприяли формуванню пропозицій з поліпшення механізму оподаткування доходів фізичних осіб. Так, першим кроком названо приведення показника неоподатковуваного мінімуму до рівня прожиткового мінімуму. Для посилення соціальної функції цього сектору оподаткування слід ввести прогресивну систему ставок податку, виходячи з обсягів отримуваних доходів. Наступним стане врахування коефіцієнта сімейного оподаткування при визначенні бази оподаткування. На підставі вдосконалення окреслених елементів запропоновано механізм поетапного реалізації концепції сімейного оподаткування, що має змінити чинну систему оподаткування доходів фізичних осіб. Запропоновані вдосконалення сприятимуть оптимізації рівня соціального спрямування оподаткування доходів фізичних осіб, підвищенню рівня життя громадян, зниженню рівня тіньового сектору та зростанню доходів бюджетів різних рівнів.

Досліджено ефективність стратегічного планування в сучасних умовах на основі науково-теоретичної та методологічної бази, яка повною мірою враховує специфіку вітчизняного аграрного виробництва. Виявлено, що стратегічне планування має системний характер аграрного виробництва на основі узгодження інтересів усіх його суб'єктів і механізмів реалізації вибраної стратегії, що забезпечить ефективне їх функціонування в різних природно-економічних умовах. З'ясовано, що стратегічне планування широко застосовується в аграрному секторі країн з розвинутими ринковими відносинами, оскільки дає змогу структурувати складність прийняття рішень керівництвом, а також можливість бути активнішим при формуванні стратегії в умовах складності та невизначеності, і, як правило, не викликає конфліктів у соціально-психологічній сфері. Проведений аналіз специфіки сільськогосподарського виробництва свідчить, що кожна особливість пов'язана з низкою проблем виробничого, управлінського, соціально-психологічного характеру, здатних забезпечити систематизацію розглянутих, а також деяких інших важливих галузевих особливостей для розробки відповідної теоретико-методологічної бази стратегічного планування в аграрному секторі економіки. Запропоновано в процесі стратегічного планування враховувати особливість аграрного виробництва щодо впливу природних і соціальних чинників, а також особливих економічних умов, що зумовлюють особливу роль держави в планомірному впливі на аграрну галузь. Адже стратегічне планування покликане надати загальну спрямованість розвитку агробізнесу, сприяти збереженню різноманіття суб'єктів господарювання при узгодженому русі до загальної мети, при загальній підтримці держави.

Досліджено ефективність стратегічного планування в сучасних умовах на основі науково-теоретичної та методологічної бази, яка повною мірою враховує специфіку вітчизняного аграрного виробництва. Виявлено, що стратегічне планування має системний характер аграрного виробництва на основі узгодження інтересів усіх його суб'єктів і механізмів реалізації вибраної стратегії, що забезпечить ефективне їх функціонування в різних природно-економічних умовах. З'ясовано, що стратегічне планування широко застосовується в аграрному секторі країн з розвинутими ринковими відносинами, оскільки дає змогу структурувати складність прийняття рішень керівництвом, а також можливість бути активнішим при формуванні стратегії в умовах складності та невизначеності, і, як правило, не викликає конфліктів у соціально-психологічній сфері. Проведений аналіз специфіки сільськогосподарського виробництва свідчить, що кожна особливість пов'язана з низкою проблем виробничого, управлінського, соціально-психологічного характеру, здатних забезпечити систематизацію розглянутих, а також деяких інших важливих галузевих особливостей для розробки відповідної теоретико-методологічної бази стратегічного планування в аграрному секторі економіки. Запропоновано в процесі стратегічного планування враховувати особливість аграрного виробництва щодо впливу природних і соціальних чинників, а також особливих економічних умов, що зумовлюють особливу роль держави в планомірному впливі на аграрну галузь. Адже стратегічне планування покликане надати загальну спрямованість розвитку агробізнесу, сприяти збереженню різноманіття суб'єктів господарювання при узгодженому русі до загальної мети, при загальній підтримці держави.

Мета роботи - теоретичне обгрунтування концептуальних основ справедливості оподаткування як складової податкової системи. Для вирішення поставленої у статті мети використано загальнонаукові методи наукового пізнання та дослідження економічних явищ. Теоретико-методологічною основою дослідження є праці зарубіжних і вітчизняних науковців, які вивчають проблеми податкової системи в цілому та справедливості оподаткування зокрема. У дослідженні використано такі методи: монографічний, порівняння, абстрактно-логічний, наукового узагальнення. Розглянуто теоретичні аспекти справедливості оподаткування. Проаналізовано основні положення, що характеризують рівень справедливості податкової системи. Проведено оцінку можливості запровадження в податкову систему підходів щодо дотримання сутності справедливості: з позиції платоспроможності платників податків; відповідності одержуваної платниками податків від держави вигоди; дотримання гармонійного поєднання інтересів усіх учасників податкових правовідносин. Обгрунтовано, що податкові пільги не суперечать принципу справедливості в оподаткуванні. Запропоновано в чинній редакції Податкового кодексу відобразити принцип справедливості оподаткування, який має служити законодавчій і виконавчій владі, а також платникам податків орієнтиром при розробці та реалізації податкової політики.

Викладено результати досліджень сучасних проблем гармонійного розвитку економіки України. Висвітлено соціально-економічні аспекти гармонійного розвитку економіки. Розглянуто роль та місце фінансової та податкової політики у забезпеченні поступального розвитку економічної системи. Досліджено розвиток окремих галузей національної економіки. Значну увагу приділено теоретичним та практичним аспектам розвитку підприємницької діяльності як основи успішного функціонування економіки країни.

Оцінка сучасного стану розвитку механізмів податкового стимулювання суб'єктів господарювання аграрного сектора економіки перебуває в полі зору як науковців, так і практиків. Проте вирішення цієї проблеми в масштабі держави ще не повною мірою досліджені та потребують подальшого вивчення, адаптуючи зарубіжний досвід у вітчизняну податкову систему. Мета роботи - обгрунтування теоретичних аспектів податкового стимулювання суб'єктів господарювання аграрної галузі, пояснення впливу дієвих методів державної фінансової підтримки на результати їх діяльності. Для вирішення поставлених у процесі дослідження завдань використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання. Виявлено, що податкове стимулювання суб'єктів господарювання аграрної галузі на сучасному етапі є важливою складовою економічної політики і використовується для нівелювання кризових явищ на ринку та заохочення інвестицій, що створюють позитивні ринкові екстерналії. З'ясовано, що суттєву роль у податковому стимулюванні суб'єктів господарювання аграрної галузі відіграють податкові пільги, які тісно пов'язані з принципом справедливості в оподаткуванні. Запропоновано на державному рівні: приділити особливу увагу інструментарію податкового стимулювання, а також проаналізувати оцінку його ефективності; зосередити увагу на раціональному використанні аграріями земель сільськогосподарського призначення шляхом посилення контролю, проведення відповідних заходів щодо унеможливлення нецільового використання та застосування адміністративних механізмів при виявленні порушень; встановити диференційовані підвищувальні коефіцієнти земельного податку для підприємців четвертої групи при нецільовому використанні земель сільськогосподарського призначення.