Вивчено зміни показників росту, вмісту пігментів фотосинтезу, пероксиду водню й активності пероксидази у проростків ріпаку у разі вирощування їх на розчинах важких металів, різної кислотності та на водних витяжках із порід грунту відвалу. Показано, що найбільший негативний вплив на морфофізіологічні показники проростків виявляють важкі метали, величина якого залежить від кислотності. Зниження вмісту пероксиду водню та зростання пероксидазної активності свідчить про активацію захисних механізмів у проростків ріпаку.

Вивчено зміни гранулометричного складу субстратів відвалів породи під заростями куничника наземного, вмісту гумусу та pH субстратів. Показано зміни умов середовища породних відвалів під час поселення на них куничника наземного та можливість росту на цих відвалах інших видів рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П062.64 + Б1(4УКР3) в052

Рубрики:

Фітомеліорація (загальні роботи)

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Апробовано рослинні тест-системи (Allium cepa L., Raphanus sativus var. radicula Pers. та Lepidium sativum L.) для оцінки токсичності субстратів породного відвалу вугільних шахт і нафтозабруднених грунтів. Встановлено, що найбільш чутливою тест-системою до токсичності нафтозабруднених грунтів і субстратів відвалів вугільних шахт є A. cepa, що надає змогу використовувати схожість його насіння як первинний тест-параметр для оцінки загальної токсичності грунту.

Визначено вміст важких металів у рослин cорго алепського (Sorghum halepense) за умов їх росту в модельних системах на субстратах породних відвалів з додаванням нетрадиційних добрив (глауконіту і відходів з дріжджового заводу). Виявлено значну різницю у вмісті важких металів у фітомасі рослин за умов додавання обох типів нетрадиційних добрив, що свідчить про їх сприяння інтенсивнішому поглинанню важких металів рослинами з субстратів відвалів вугільних шахт.

Визначено вплив традиційних і капсульованих добрив на ростові показники проростків ріпаку на грунтах породного відвалу вугільних шахт, вміст у листках проростків пігментів фотосинтезу та вуглеводів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.384*85

Рубрики:

Streptomycetaceae

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.1-641.1 + П034.29

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано вміст сірки, білка, пулу амінокислот і фенольних сполук в органах куничника наземного. Показано, що за дії чинників багатофакторного стресу, якими є умови на відвалі (значний вміст важких металів, кислотність і висока температура, практично відсутність органічної маси у субстраті, мала зволоженість), відбуваються значні зміни у нагромадженні цих сполук, що може мати протекторно-адаптаційну роль і бути одним із показників стійкості виду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.2*725.15

Рубрики:

Bryophyta Мохоподібні (бріофіти)

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено зміни вмісту фенолів і активності поліфенолоксидази у гаметофіті мохів Ceratodon purpureus і Bryum argenteum із різних ділянок мезорельєфу відвалу шахти "Надія" Червоноградського гірничопромислового району. Несприятливі мікрокліматичні умови в угрупованнях бріофітів протягом сезону відзначено на терасі відвалу, а найменш сприятливим місяцем для життєдіяльності мохів в умовах техногенних екотопів був липень. В умовах впливу екстремальних чинників у гаметофіті B. argenteum і C. purpureus установлено збільшення вмісту фенолів і активності поліфенолоксидази, порівняно з рослинами з фонової території (контроль), що вказує на активацію захисних механізмів і підвищення стійкості мохів.

Досліджено зміни польової вологості та температури в заростях Calamagrostis epigeios (L.) Roth на відвалах вугільних шахт Червоноградського гірничопромислового району Львівської області. За елементами мезорельєфу спостерігали зменшення польової вологості і підвищення температури в оголеному субстраті в напрямку від підніжжя відвалу до його вершини. Відзначено, що під куртинами куничника наземного спостерігалося збільшення польової вологості та зменшення температури субстрату в літній період його вегетації. Зміни гідротермічних умов на відвалах вугільних шахт залежать від експозиції, елементів мезорельєфу, типів субстрату, стадії їх заростання, а отже, і типу рослинного покриву.

Досліджено екологічні властивості Calamagrostis epigeios на техногенно девастованих територіях вуглевидобутку (на прикладі Червоноградського гірничопромислового району). Визначено фізіолого-біохімічні показники пристосування виду та популяційні характеристики існування за умов екотопів відвалів. Показано, що адаптаційні можливості куничника наземного до абіотичних чинників відвалів вугільних шахт пов'язані на організмовому (зі змінами в апараті фотосинтезу та нагромадженні стрес-протекторних сполук: амінокислот, фенолів, вуглеводів) і популяційному рівні (зі змінами в онтогенезі, віковій структурі, генеративному та вегетативному розмноженні). Під час заростання субстратів відвалів вугільних шахт куничником наземним відбувається зміна фізико-хімічних характеристик едафотопу внаслідок зміни температурного та водного режимів, збільшення фракцій дрібнозему, перерозподілу вмісту важких металів у субстраті та рослинах, інтенсивної деструкції клітковини, збільшення кількості целюлозоруйнівних мікроорганізмів і вмісту органічного Карбону.

Вивчено зміни водного режиму Ceratodon purpureus на різних елементах мезорельєфу відвалів вугільних шахт Червоноградського гірничопромислового району. Показано, що влітку водний дефіцит моху в основах, на терасах, схилі та вершинах досліджуваних відвалів становив 58 - 77 %, проте навіть за таких умов рослини продовжували ріст і розвиток завдяки значній водоутримувальній здатності (94 - 99 %) та швидкому водовідновленню, яке становило 238 - 449 %. Восени водний дефіцит моху змінювався від 6 до 34 %, що є нормальним станом для функціонування рослинних організмів і пов'язано з наближенням до оптимуму умов існування виду, зокрема, за рахунок збільшення вологості повітря у 2 - 3 рази та зниження температури у 2 рази, порівняно з літніми місяцями. Висока водоутримувальна здатність та інтенсивні процеси водовідновлення гаметофіту цього моху зумовлює його стійкість до посухи внаслідок зменшення втрат води в умовах водного дефіциту. Такі особливості водного режиму C. purpureus надають йому змогу рости як у вогких затінених локалітетах, так і на освітлених відкритих місцях з меншою вологістю повітря й субстрату.

Встановлено структурні та функціональні особливості бріофітів із різною життєвою формою залежно від умов зволоження локалітетів на техногенно трансформованих територіях Червоноградського гірничопромислового району. Виявлено значні відмінності водопоглинання та водоутримання ортотропними асиміляційними й ортотропними бурими з ризоїдною повстю частинами пагонів у Campylopus introflexus (Нedw.) Вrid. (низька щільна дернина) і Polytrichum piliferum Hedw. (низька пухка дернина) та плагіотропними ризомами у Polytrichum juniperinum Hedw. (висока пухка дернина). На відміну від дернин Campylopus introflexus, у яких співвідношення між асиміляційною та бурою частинами пагонів за довжиною і масою сухої речовини майже однакові, у Polytrichum piliferum зелена частина становить 20-30 % від довжини пагонів і 74,0 - 77,6 % від їх загальної сухої маси. Встановлено, що в ектогідричного моху Campylopus introflexus бура частина пагонів із ризоїдною повстю втрачала воду набагато повільніше, ніж асиміляційна, незалежно від водного режиму локалітету виду моху, що зумовлювало зовнішню провідність уздовж усієї поверхні густооблистнених пагонів. У ендогідричних дернинах політрихових водний баланс забезпечувався в основному апікальним поглинанням і утриманням води асиміляційною частиною пагонів, бура необлистнена частина стебла й підземні ризоми в основному запобігають втраті ендогідричної води та проявляють лише капілярну функцію - утримання зовнішньої води між ризоїдами пагонів окремих рослин моху. Апікально-базальний градієнт асиміляції карбогідратів у пагонах Campylopus introflexus сприяв стійкості до нестачі води й утворенню верхівкових виводкових органів, тоді як у дернинах мохів роду Polytrichum Hedw. вища ефективність збереження крохмалю та здатність до вегетативного розмноження проявлялася у бурій і плагіотропній частинах пагонів.

Визначено вплив регуляторів росту рослин - гібереліну, Епіну-екстра, Циркону та Мочевину-К1 на вміст первинних і вторинних продуктів метаболізму, зокрема, водорозчинних білків, пігментів фотосинтезу, розчинних вуглеводів, фенольних сполук та активність перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у хвої Pinus sylvestris L. і листках Betula pendula Roth., які ростуть на породному відвалі Центральної збагачувальної фабрики Червоноградського гірничопромислового району. У процесі використання практично всіх регуляторів росту концентрація фотосинтезуючих пігментів, зокрема, хлорофілу а та хлорофілу b, а також вуглеводів підвищувалась і трохи знижувалась у сосни та берези за дії Мочевину-К. Вміст допоміжних пігментів - каротиноїдів у хвої Pinus sylvestris залишався на рівні контролю. Вміст каротиноїдів у листках Betula pendula був вищим за обприскування гібереліном (157 %) і Цирконом (172 %). Вміст водорозчинних білків підвищувався під впливом стимуляторів росту як у Pinus sylvestris, так і у Betula pendula. У берези найефективніше діяв Мочевин-К1, під час обробки якого кількість білка підвищилася на 37,8 %, порівняно з контролем. У сосни найбільшу кількість білка відзначено у варіанті з використанням Епіну-екстра (118 %). У листках берези кількість фенольних сполук під дією регуляторів росту залишалася на рівні контролю або знижувалася до 85 % (за обробки ГК), за дії Циркону - до 78 %, а у хвої сосни при цьому рівень вторинних метаболітів трохи перевищував контрольні показники. У сосни активність перекисного окиснення ліпідів знижували всі регулятори росту, у берези за обробки Епіном-екстра змін щодо ПОЛ не зазначено. Отримані результати дають змогу рекомендувати нові регулятори росту (Епін-екстра, Циркон і Мочевин-К1) для підвищення толерантності рослин до несприятливих умов середовища існування.

Проаналізовано властивості субстрату та мікрокліматичні умови на різних елементах мезорельєфу відвалу Центральної збагачувальної фабрики "Червоноградська". Найбільш несприятливі умови для поселення та росту рослин виявлені на вершині та терасах відвалу, що зумовлено високою інтенсивністю освітлення, температурою, значним вмістом важких металів та актуальною кислотністю. Показано, що перспективними видами для використання під час біотичного етапу рекультивації для терас відвалів є Pinus sylvestris L. Для схилів рекомендовано використовувати багаторічні трав'яні рудеральні види рослин, зокрема Calamagrostis epigeios (L.) Roth та Sorghum halepense (L.) Pers. Для основ та мікропонижень відвалів із достатньою зволоженістю пропонується використовувати Petasites hibridus L і Phragmites australis Cav. Trin. ex Steud. Основними вимогами до рослин-фіторекультивантів на нерекультивованих відвалах має бути їх висока ремедіаційна здатність та приналежність за екологічними групами до геліофітів, термофілів, ацидофілів, оліготрофів і ксеромезофітів.

Проаналізовано властивості субстрату та мікрокліматичні умови на різних елементах мезорельєфу відвалу Центральної збагачувальної фабрики "Червоноградська". Найбільш несприятливі умови для поселення та росту рослин виявлені на вершині та терасах відвалу, що зумовлено високою інтенсивністю освітлення, температурою, значним вмістом важких металів та актуальною кислотністю. Показано, що перспективними видами для використання під час біотичного етапу рекультивації для терас відвалів є Pinus sylvestris L. Для схилів рекомендовано використовувати багаторічні трав'яні рудеральні види рослин, зокрема Calamagrostis epigeios (L.) Roth та Sorghum halepense (L.) Pers. Для основ та мікропонижень відвалів із достатньою зволоженістю пропонується використовувати Petasites hibridus L і Phragmites australis Cav. Trin. ex Steud. Основними вимогами до рослин-фіторекультивантів на нерекультивованих відвалах має бути їх висока ремедіаційна здатність та приналежність за екологічними групами до геліофітів, термофілів, ацидофілів, оліготрофів і ксеромезофітів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.2*801.1

Рубрики:

Bryophyta Мохоподібні (бріофіти)

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень видового складу, еколого-біоморфологічної структури та репродуктивної стратегії бріофітів залежно від екологічних умов на антропогенно змінених територіях Язівського, Немирівського та Подорожненського сірчаних родовищ, Бориславського нафтогазоконденсатного родовища, породних відвалів вугільних шахт Червоноградського гірничопромислового району та хвостосховища Стебницького гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал". Встановлено сезонну динаміку бріофітного покриву, спектр життєвих форм та життєвих стратегій мохоподібних на техногенно змінених територіях. Виявлено особливості статевої структури та репродуктивної стратегії мохів залежно від впливу екологічних чинників техноекотопів. Визначено участь бріофітів у ревіталізації антропогенно трансформованих територій: зміні водно-температурного мікрорежиму, кислотності, нагромадження макро- та мікроелементів, у верхньому шарі техногенних субстратів.