Досліджено теоретичні та методичні основи формування системи управління інвестиційними ризиками підприємств харчової промисловості. Проаналізовано сучасний стан розвитку харчової промисловості та її ресурсного потенціалу, тенденції інвестування, визначено їх місце у розвитку харчової промисловості. Надано оцінку інвестиційних ризиків підриємств харчової промисловості. Визначено стратегічні напрями формування системи управління інвестиційною діяльністю та її ризиками. Розроблено пропозиції щодо удосконалення інвестиційного середовища, визначено основні аспекти побудови аналітичної системи ідентифікації ринкової ситуації. Оптимізовано основні методи управління проектними ризиками, досліджено критерії ухвалення рішень про реалізацію захисних заходів, проведено оцінювання ефективності ризик-менеджменту.

Визначено сутність франчайзингу як ефективної форми співробітництва франчайзера, який володіє успішним бізнесом, та франчайзі, який одержує дозвіл на користування схемою бізнесу франчайзера на платних умовах, протягом певного часу. Наведено приклади діючих інноваційних вітчизняних франшиз сьогодні та визначено головні проблеми розвитку даної форми інноваційного бізнесу в Україні.

Розглянуто стратегічні напрями фінансування соціальної сфери. Визначено, що результативність надання та фінансування соціальних послуг залежить від ефективності діяльності регіональних і місцевих органів влади та їх спроможності виконувати взяті на себе визначені повноваження й обов'язки в умовах децентралізації. Разом із тим процеси реформування соціальної політики здійснюються паралельно з процесом стратегічного вибору найбільш ефективної моделі розвитку системи соціального захисту, що призводить до втрат та зниження результативності діяльності системи. Проведено дослідження напрямів бюджетного фінансування соціальної сфери на державному рівні. Досліджено фінансовий механізм реалізації соціального захисту, який передбачає формування джерел фінансових ресурсів, що направляються на виконання відповідних програм і заходів, а також обгрунтований вибір методів, форм та важелів їх використання. Проаналізовано розвиток соціальних послуг в об'єднаних територіальних громадах України станом на 10.10.2019 р. Досліджено видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення у видатках зведеного бюджету та ВВП в Україні в аналізованому періоді. Аналіз стану наповнення місцевих бюджетів в умовах децентралізації в останні роки засвідчив зростання доходів місцевих бюджетів, що створило додаткові умови до збільшення фінансування соціальної сфери з місцевих бюджетів. Визначено, що основними стратегічними напрямами вдосконалення механізму фінансового забезпечення соціальної сфери в умовах децентралізації повинні стати: посилення відповідальності за нецільове використання коштів; оптимальне розмежування повноважень щодо здійснення видатків між органами влади всіх рівнів; залучення неурядових організацій до надання соціальних послуг із метою підвищення їх якості тощо.

Здійснено аналіз системи пенсійного забезпечення в Україні як складової соціального захисту населення. Наведено структуру трирівневої пенсійної системи. Визначено принципи реалізації процесу реформування пенсійної системи України. Проблеми вітчизняного розвитку пенсійного забезпечення розглянуто у поетапному розрізі. Перший етап (1991 - 2004 рр.) - період використання Україною старих норм щодо пенсійного забезпечення, яке було характерне ще для командно-адміністративної економіки. Другий період (2004 - 2009 рр.) - період активного обговорення та ухвалення низки документів щодо побудови трирівневої пенсійної системи. 2010 - 2014 рр. - третій період істотних змін у загальнообов'язковому пенсійному страхуванні. Четвертий період - 2014 - 2018 рр. - період запровадження жорстких обмежень та замороження індексації пенсій. Проаналізовано динаміку видатків і доходів Пенсійного фонду України за 2016 - 2019 рр. Визначено, що основними причинами зростання заборгованості платежів до Пенсійного фонду є: несплата зобов'язань щодо сум ЄСВ фізичними особами-підприємцями; відсутність коштів на фінансування поточних зобов'язань державних підприємств з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та погашення заборгованості.

Здійснено систематизацію основних видових характеристик виробничих стратегій та їх класифікаційних особливостей. Показано, що найпоширеніші виробничі стратегії орієнтовані на підвищення якості продукції, зниження виробничих витрат, впровадження високих технологій, розширення можливостей виготовляти різні види продукції, створення спеціалізованого та диверсифікованого виробництва. Визначено взаємозв'язок ринкових і виробничих стратегій. Обурунтовано, що кожну виробничу стратегію необхідно розглядати поряд із типовими виробничими стратегіями і на сучасному етапі найбільше прихильників має концепція синергізму, відповідно до якої стратегії повинні забезпечувати синергічний ефект. Доведено, що виробничу стратегію доцільно розглядати як складову частину всього процесу планування, що забезпечує відповідність виконання завдань процесу виробництва. Оскільки поставлені завдання мають тенденцію змінюватися, то виробничій стратегії також потрібно розвиватися з урахуванням можливих майбутніх потреб споживачів.

Висвітлено теоретико-методологічні основи дослідження підходів до управління складовими стратегічного потенціалу транзитивної економіки в дискурсі економічної теорії та управління. Досліджено прикладні аспекти структурних змін управління бізнесом, процеси управління бізнесом в умовах конкретно-історичних особливостей розвитку. Монографія рекомендується при викладанні у вищих навчальних закладах курсів національної економіки, міжнародної економіки, політичної економії, мікро- і макроекономіки, спецкурсів з теоретичних основ менеджменту управління бізнесом, інвестиційної та інноваційної діяльності, формування національної моделі розвитку економіки та проведення науково-дослідницької роботи з проблем трансформаційних перетворень господарської системи в умовах глобалізації.

Висвітлено концептуальні положення формування теоретико-методологічних засад менеджменту в дискурсі економічної теорії та управління. Звернено увагу на прикладні аспекти стратегічних імперативів менеджменту в умовах конкретно-історичних особливостей національної політики держави. Досліджено модернізацію системи публічного управління та адміністрування в умовах цифрових трансформацій. Монографія рекомендується при викладанні у вищих навчальних закладах курсів національної економіки, муніципальної економіки, міжнародної економіки, політичної економії, мікро- і макроекономіки, спецкурсів з теоретичних основ менеджменту, муніципального менеджменту, міжнародного маркетингу, державної політики соціального забезпечення, формування національної моделі розвитку економіки та проведення науково-дослідницької роботи з проблем стратегічних імперативів управління.

Проведено аналіз ефективності функціонування системи управління персоналом, до показників для оцінки організаційної ефективності управління персоналом підприємства належать: співвідношення витрат, необхідних для забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, і результатів, отриманих від їх діяльності; відношення бюджету підприємства до чисельності персоналу; вартісної оцінки розходжень у результативності праці. Досліджено елементи системи управління персоналом організації, побудовано модель формування персоналу як оптимізаційного бізнес-процесу управління персоналом на засадах холістичного менеджменту. В основі розвитку цієї моделі закладено концептуальні засади управління талантами. Адже в умовах транзитивних процесів підприємств, що передбачає їхню оптимізацію, застосування цієї функції та використання технологій, орієнтованих на розкриття потенційних можливостей працівників, формування бази талантів набуває особливого значення. Запропоновано класифікацію технологій управління персоналом. Ефективність функціонування системи управління персоналом у межах підприємства визначається рівнем гармонійної співпраці всіх її суб'єктів: менеджерів різних рівнів управління і працівників.