Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.3*732.2*725.111.3

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты исследования содержания ионов тяжелых металлов в организме некоторых видов рыб малых рек Западного Подолья. Изучена видовая и тканевая специфика аккумуляции железа, кобальта, марганца, цинка и меди печенью, мышцами и жабрами карпа, карася, окуня и щуки. Исследована зависимость уровня накопления ионов тяжелых металлов в организме гидробионтов от специфических влияний условий существования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.33*732.2 + Е60*732.2*725.111.3

Рубрики:

Pisces Риби. Іхтіологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано видові особливості фракційного складу білків сироватки крові коропа, карася, окуня та щуки. Розглянуто зміну фракційного складу білків сироватки крові як відповідь організму риб на дію факторів оточуючого середовища.

Досліджено вміст йонів металів у воді, донних відкладах і береговому грунті малих річок Західного Поділля (Серет, Стрипа та Золота Липа), їх акумуляцію та вплив на білково-нуклеїновий і енергетичний обмін в організмі коропа, карася, окуня та щуки. Проведено порівняльний аналіз міжвидових особливостей вмісту нуклеїнових кислот та їх співвідношення, загального білка, білка фракцій нуклеопротеїдів печінки та м'язів, загальної концентрації білків та електрофоретичний спектр сироватки крові, активності амінотрансфераз і сукцинатдегідрогенази, вмісту металів (Fe, Co, Mn, Zn, Сu). Показано залежність вмісту РНК, активності трансаміназ (АлАТ і АсАТ) та сукцинатдегідрогенази від рівня накопичення йонів металів у тканинах. Встановлено, що зміни величин цих показників мають видову та тканинну специфіку, а також залежать від умов середовища існування. Показано, що отримані результати досліджень можна використати для характеристики стану риб за умов забруднення водного середовища йонами металів, а також для еколого-біохімічного моніторингу рівня забруднення водойм цими металами.

Зростання антропічного впливу на водне середовище загострило проблему виживання організмів за стресових умов, які первинно створюються накопиченням токсичних речовин. Відомо, що організм гідробіонтів має багато засобів біохімічної адаптації різного ступеня складності, які надають змогу йому успішно пристосовуватися до дії токсикантів. Одним з них є перебудова шляхів ліпідного метаболізму. Тому важливим було дослідження фосфоліпідного складу тканин печінки та зябер риб, взятих з водойм з різним характером антропогенного навантаження. Встановлено відмінності у вмісті загальних ліпідів і класів фосфоліпідів у клітинах зябер і печінки карася та окуня, взятих з різних водойм. Фосфоліпідний склад клітин зябер карася та окуня має схожий характер у міжвидовому порівнянні, що характерно для тканин, неспецифічних запасати ліпіди. Проте фосфоліпідний склад клітин печінки карася та окуня характеризується чіткими міжвидовими відмінностями за вмістом окремих класів фосфоліпідів, що, ймовірно, спричинено особливостями перебігу фізіолого-біохімічних процесів у клітинах печінки цих видів риб. Оскільки кожен фосфоліпід бере участь у виконанні загальних мембранних функцій клітин, то збереження сталості складу забезпечує оптимальну фізико-хімічну структуру мембран та їх властивості. Коливання у складі структурних ліпідів відіграють важливу роль у процесах адаптації, а високий рівень структурних ліпідів забезпечує стійкість (стабілізацію, ущільнення) мембран до дії різних чинників середовища і забезпечує нормальну роботу вбудованих у мембрану білків і рецепторів. Ці зміни також можуть розглядатися як адаптивні реакції організму і можуть бути використані як індикативні під час визначення стану середовища існування.

Представлено результати дослідження впливу 2 та 5 ГДК йонів трьохвалентного заліза на вміст нуклеїнових кислот і білків, а також їх метаболічну активність у тканинах коропа та щуки. Показано, що за дії обох досліджуваних концентрацій заліза у воді спостерігається тенденція до зростання кількості РНК у печінці коропа та м'язах щуки і, навпаки, зниження її в печінці щуки та м'язах коропа. Стосовно ДНК, та цей показник знижується в печінці коропа і м'язах щуки та дещо зростає (хоча статистично недостовірно) в печінці щуки (лише при 5 ГДК) та м'язах коропа. Виявлені зміни співвідношення РНК/ДНК за дії йонів заліза свідчать про наявність експресії геному, що пов'язано із біосинтезом у печінці риб специфічних адаптивних білків - металотіонеїнів. В той же час вміст загального білка як у печінці, так і у м'язах обох видів риб дослідних груп зростає. Така ж тенденція спостерігалась стосовно змін вмісту білків РНК та ДНК. Хоча у багатьох випадках показники не є статистично достовірними, все ж вони свідчать про активацію біосинтетичних процесів в організмі досліджених риб. Сказане підтверджують і числа метаболічної активності тканин коропа та щуки. Отримані дані дозволяють рекомендувати сполуки заліза як ефективний засіб направленої дії на метаболічні процеси в організмі риб.