Розглянуто питання вітчизняної історії з найдавніших часів до кінця XVIII ст. в контексті європейського цивілізаційного процесу. Значну увагу приділено культурі Київської Русі. Проаналізовано європейську політику південно-західної Русі ХІІ - ХІІІ ст., політичні відносини Великого князівства Литовського з Кримським ханатом у 1533 - 1540 рр. Описано особливості дипломатичного ритуалу великих посольств від Речі Посполитої до Османської імперії у XVII ст. Висвітлено військове співробітництво та політичну взаємодію Запоріжжя та Речі Посполитої у 1686 - 1689 рр., колонізаційну політику Стамбула на Придунайських землях у XVIII ст. Розкрито методологічні аспекти дослідження політичної культури еліти української козацької держави.

Рассмотрены вопросы отечественной истории с древнейших времен до конца XVIII ст. в контексте европейского цивилизационного процесса. Значительное внимание уделено культуре Киевской Руси. Проанализированы европейская политика юго-западной Руси ХІІ - ХІІІ ст., политические отношения Большого княжества Литовского и Крымского ханата в 1533 - 1540 гг. Описаны особенности дипломатического ритуала больших посольств от Речи Посполитой до Османской империи в XVII ст. Освещены военное сотрудничество и политическое взаимодействие Запорожья и Речи Посполитой в 1686 - 1689 гг., колонизационная политика Стамбула на Придунайских землях в XVIII ст. Раскрыты методологические аспекты исследования политической культуры элиты украинского казаческого государства.

Розглянуто особливості обігу земельних володінь шляхти Луцького повіту після судово-адміністративних реформ 1564 - 1566 рр., які створили нові правові умови у сфері володіння та розпорядження земельною власністю шляхетського стану. Проаналізовано матеріали приватно-правових документів шляхти, збережених в луцьких актових книгах земських та гродських судів. Висвітлено правові засади шляхетського землеволодіння, проаналізовано розвиток економіки і соціальної структури населення Луцького повіту. Описано правові процедури і типи операцій з шляхетською земельною власністю, досліджено процес укладання земельних контрактів. Наведено оцінку динаміки обігу шляхетських землеволодінь, визначено найактивніших контрактантів та ступінь перерозподілу земельних володінь у межах регіону.

Рассмотрены особенности оборота земельных владений шляхты Луцкого уезда после судебно-административных реформ 1564 - 1566 гг., которые создали новые правовые условия в сфере владения и распоряжения земельной собственностью шляхетского сословия. Проанализированы материалы частных правовых документов шляхты, найденых в луцких актовых книгах земских и гродских судов. Освещены правовые основы шляхетского землепользования, проанализировано развитие экономики и социальной структуры населения Луцкого уезда. Описаны правовые процедуры и типы операций с шляхетской земельной собственностью, исследован процес уложения земельных контрактов. Приведена оценка динамики оборота шляхетских землевладений, определены наиоболее активные контрактанты и степень перераспределения земельных владений в пределах региона.

Висвітлено історію українського селянства від періоду Київської Русі до початку ХХ ст. Проаналізовано соціальний розвиток східних слов'ян у другій половині першого тисячоліття н.е., аграрну реформу середини XVI ст., зміст, форми та особливості боротьби селян у період національної революції 1648 р. Розглянуто питання еволюції соціальної структури селянства Лівобережної, Слобідської та південної України в період соціокультурних трансформацій другої половини XVII - XVIII ст. Визначено політику російського уряду щодо селянства в першій половині ХІХ ст., соціально-економічне становище сільського населення України в даний період, а також становище селян і сільського господарства в українських губерніях Російської імперії у період Першої світової війни 1914 - 1918 рр. та на українських землях Австро-Угорської імперії. Розкрито селянську проблему в політиці українських політичних сил та урядів 1917 - 1920 рр.

Освещена история украинского крестьянства от периода Киевской Руси до начала ХХ ст. Проанализированы социальное развитие восточных славян во второй половине первого тысячелетия н.э., аграрная реформа середины XVI ст., содержание, формы и особенности борьбы крестьян в период национальной революции 1648 г. Рассмотрены вопросы эволюции социальной структуры крестьянства Левобережной, Слободской и южной Украины в период социокультурных трансформаций второй половины XVII - XVIII ст. Определены политика российского правительства относительно крестьянства в первой половине ХІХ ст., социально-экономическое положение сельского населения Украины в данный период, а также положение крестьян и сельского хозяйства в украинских губерниях Российской империи и на украинских землях Австро-Венгерской империи в период Первой мировой войны 1914 - 1918 гг. Раскрыта крестьянская проблема в политике украинских политических сил и правительств 1917 - 1920 гг.

На основі матеріалів приватно-правових документів обігу земельних володінь шляхти Луцького повіту Волинського воєводства, що відклалися в документації актових книг земських та гродських судів, проаналізовано земельні контракти волинської шляхти другої половини XVI ст. Подано матеріали до реєстру земельних контрактів купівлі-продажу, застави, дару, оренди та обміну.

На основании материалов частно-правовых документов оборота земельных владений шляхты Луцкого уезда Волынского воеводства, которые откладывались в документации актовых книг земских и гродских судов, проанализированы земельные контракты волынской шляхты второй половины XVI ст. Представлены материалы к регистру земельных контрактов купли-продажи, залога, дара, аренды и обмена.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр346)46-2

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто один з важливих аспектів соціально-економічної історії Волині другої половини XVI ст. - обігові земельних володінь шляхти Луцького повіту після судово-адміністративних реформ 1564 - 1566 рр. у Великому князівстві Литовському, які створили нові правові умови у сфері володіння та розпорядження земельною власністю шляхетського стану.

Розглянуто функціонування інститутів "старини" та "новини" в правових та економічних джерелах Великого князівства Литовського другої половини XV - XVI ст. Проаналізовано списки уставних земських грамот і відзначено, що починаючи з третини XVI ст. в офіційних юридичних документах указані категорії не вживаються. З'ясовано процедуру зловживання шляхтою "стариною": усі вигідні нововведення захищались і визначались як "старі звичаї", а невигідні відкидались. Це яскраво підтверджує аналіз операцій із купівлі-продажу землі. Зокрема, обмеження продажу земельних угідь у достатутовий період уважалось виявом "старини", яка існувала з давніх часів. Однак скасування такого обмеження, що стало "новиною" для суспільства, відразу перетворилось на "старину", оскільки це відповідало інтересам шляхти.

На підставі актів Литовської метрики досліджено політичні, правові, економічні, майнові та родинні аспекти життя й діяльності представників князівського роду Масальських у Великому князівстві Литовському середини XV - у першій половині XVI ст. Виділено три групи князів: нащадки Володимира (Володка) Юрійовича, Василя Юрійовича та Семена Юрійовича. Земельні володіння роду були розташовані на всій території держави, включаючи й Волинь, а окремі його представники внаслідок московсько-литовських воєн на зламі XV - XVI ст. емігрували до Московії.

Проаналізовано джерела дослідження проблем шляхетського землеволодіння у Великому князівстві Литовському, узагальнено основні типи великокнязівських земельних надань і підтверджень князям, панам і шляхті, а також представлено найбільш поширені на сьогодні дослідницькі методи студіювання задекларованої проблеми та запропоновано шляхи її вирішення. У додатках надано документи Литовської метрики, які ілюструють основні типи великокнязівських надань: лист-надання, привілей і підтверджувальний лист.

Охарактеризовано зміни, що відбулися в територіально-адміністративному устрої Великого князівства Литовського (ВКЛ) після реформ 1564 - 1566 рр., а також особливості економіки та соціальної структури населення Луцького повіту. З'ясовано правові процедури та визначено типи операцій зі шляхетською земельною власністю. Установлено склад осіб, задіяних у операції з земельною власністю шляхти у луцькому повіті, проаналізовано динаміку укладення контрактів. Проаналізовано величину та ціну обігової власності. Надано оцінку формам і методам ділової активності учасників укладення контрактів у сфері обігових поземельних операцій. Досліджено процес перерозподілу земельних володінь луцької шляхти наприкінці XVI ст.

Висвітлено еволюцію управління митною справою України в 1990 - 2000-х рр. Показано роль зовнішньої торгівлі у міжнародних відносинах на Сході у період середньовіччя. Описано форми князівського відкритого та латентного протекціонізму зовнішньої торгівлі Русі (X - перша половина XI ст.). З'ясовано особливості первісного накопичення капіталів банкірами Півдня України (перша половина XIX ст.). Досліджено вплив митно-тарифної політики Російської імперії на хлібну торгівлю Правобережної України у першій половині XIX ст. Розглянуто історію та сучасність оподаткування нерухомого майна.

Розкрито джерелознавчі, правові та соціально-економічні аспекти ринку нерухомості (землі) у Великому князівстві Литовському за період чинності I Литовського статуту, положення якого регулювали умови обігу шляхетської земельної власності. Угоди купівлі-продажу, оренди, застави, обміну, дарування тощо закріплювалися на юридичному рівні (листи-дозволи на здійснення операцій із нерухомістю ("консенси"), листи-підтвердження ("потвержене")). Надано типові зразки угод купівлі-продажу, дарування, обміну, а також підтвердний лист на купівлю.

Наведено матеріали про держави, історія яких у різні епохи перетинається з історією України, а також основні міжнародні договори, конференції та конгреси, де Україна виступає суб'єктом або об'єктом. Охарактеризовано українські міста, що формувалися та набували розвитку як осередки загальноєвропейських торговельно-економічних шляхів. Вміщено статті про національні менщини, етноси, які осіли на українських землях внаслідок переселення з-за кордону. Надано відомості про інституції - політичні, громадські, науково-освітні, літературні, створені з метою взаємопізнання та співпраці між Україною та зарубіжжям, а також біографічні довідки про вітчизняних і зарубіжних державних і громадських діячів, істориків, літераторів, митців, науковців, праця яких залишила "українські" сліди у всесвітній історії.

Розкрито роль трансєвропейського торговельного "Великого бурштинового шляху" в римсько-варварському дипломатично-військовому співробітництві. Розглянуто особливості товарообміну в доіндустріальних суспільствах на прикладі Англії XIV - XVIII ст. Розглянуто митну реформу королеви Бони у Великому князівстві Литовському. Проаналізовано виникнення та розвиток торгівлі на території сучасної Дніпропетровської області. Увагу приділено зародженню банкірського підприємництва у Російській імперії. Подано інформацію про формування та розвиток споживчих кооперацій у Харківській губернії.

Досліджено соціально-економічні та політичні передумови формування раннього французького кальвінізму. Висвітлено питання національної революції 1648 - 1676 рр. та структурне реформування соціально-економічних відносин в Українській козацькій державі. Розглянуто особливості започаткування та розвиток історико-краєзнавчих публікацій на сторінках волинської періодики XIX - початок XX ст. Наведено еволюцію ідеології націонал-соціалізму щодо України протягом 1933 - 1942 рр. Викладено історичні джерела й особливості їх використання істориками-романтиками (на прикладі М. Костомарова). Досліджено сучасні міжнародні відносини та зовнішню політику держав в актуальних досягненнях політичних наук. Проаналізовано вплив міжнародних організацій на формування іміджу України в питаннях виборчих прав і свободи слова. Наведено перспективи збереження ролі України у придніпровському врегулюванні та впливу на життя придніпровського регіону в контексті політичних змін, які відбулися у невизнаній республіці.

Досліджено заборону царською цензурою у 1857 - 1861 рр., ще до виходу Валуєвського циркуляру та Емського указу, поетичних творів Т. Шевченка, в яких прославлялося героїчне минуле українського народу, його боротьба за свободу та незалежність. Охарактеризовано освітню ініціативу Тадеуша Чацького на Волині у спогадах митця. Розглянуто Петербург як локус сприйняття реальної дійсності та Російської імперії Т. Шевченком. Проаналізовано образ Кобзаря у зображальних формах ідеологічного протистояння в роки Другої Світової війни. Наведено методи лінгвістичного дослідження текстів Євангелій. З'ясовано основні напрями соціальних трансформацій німецького міста в епоху конфесіоналізації. Досліджено мовознавчі студії М. Цертелєва. Описано процес реєстрації кандидатських списків під час підготовки виборів до Всеукраїнських Установчих зборів в українських губерніях у 1917 р. Приділено увагу міждисциплінарним студіям північноамериканського романтизму в дискурсі масової культури і популярного реформізму. Вивчено психологічні механізми засвоєння інформації студентами. Здійснено аналіз синтаксичної організації засобів мовного коду і проблеми її відтворення в українському перекладі кінотексту серіалу "Медики" ("Scrubs"). Показано роль ЗМІ у висвітленні проблем духовності та популяризації українських традицій.

Проаналізовано вплив балтських племен на етногенез слов'ян західнополіськоволинського регіону в ранньому середньовіччі. Проведено порівняльну характеристику образу половця-кумана в словацьких джерелах XI - XIII ст. та руських літописах. Розкрито причини перенесення виборів до Всеросійських Установчих зборів у Волинській, Київській, Подільській та Чернігівській губерніях у 1917 р. Розглянуто особливості формування демократичної політичної культури та політичної участі як механізм подолання екстремістських проявів у молодіжному середовищі України. Розкрито роль метафори та метонімії у формуванні семантики дієслів на позначення руху. Викладено проблемні аспекти правового регулювання створення органів самоорганізації населення в столиці України - Києві.

Проаналізовано документальний склад книги записів Литовської метрики N 49 в контексті дослідження соціально-економічної історії Великого князівства Литовського середини 1560 - початку 1570-х pp. Відзначено високу інформативність джерела на предмет дослідження різних аспектів соціально-економічних реформ у Литві та на українських землях у складі цієї держави.

Проаналізовано сучасний стан та нові виклики в археографічних дослідженнях спадщини Великого князівства Литовського. Розкрито стильові та графічні особливості листів Б. Хмельницького до магістрату Львова 1655 р. Вивчено українську ранньомодерну державу у "кордонному" контексті. Розглянуто ареал паломників та механізм поширення інформації про чудотворну святиню (на прикладі ікони Святителя Миколая в с. Лазорки Пирятинської протопопії). Викладено легальні та нелегальні методи боротьби Коша Запорозької Січі із Старосамарською сотнею Полтавського полку. Охарактеризовано модернізаційні проекти за гетьмана Кирила Розумовського.

Подано інформацію про інститут адвокатури у Великому князівстві Литовському (1560 - 1570 рр.). Розкрито поняття "адвокат" та "адвокатськая діяльність" за правовими пам'ятками українських земель та Московської держави XV - XVII ст. Досліджено становлення адвокатури Харківщини (1864 - 1917 рр.). Розглянуто питання організації адвокатури в окрузі Київської судової палати за судовими статутами 1864 р. Висвітлено професійне та приватне життя українських адвокатів Галичини першої чверті ХХ ст. (за особовими джерелами). Приділено увагу випадкам службового зловживання у адвокатській практиці в Галичині другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Вивчено особливості здійснення українськими адвокатами захисту у політичних процесах над членами Української військової організації. Подано інформацію про професійну діяльність адвоката В. Старосольського. Висвітлено сторінки життя і діяльності адвоката М. П. Карабчевського. Досліджено громадсько-політичну діяльність адвоката Б. Козубського.