Актуальність, багатогранність і складність проблеми становлення економіки миробудівництва (ЕМБ) у системі економічної безпеки держави (ЕБД) є питанням вкрай важливим для України, яка зазнала агресії з боку Росії, і потребує більш глибокого вивчення. Відсутність в українських реаліях відповідного дослідження з проблеми ЕМБ настільки ускладнює вироблення механізмів подолання внутрішніх і зовнішніх загроз ЕБД, що гостро актуалізує наукові пошуки у цьому напрямку. Досліджено основи становлення ЕМБ як інструменту подолання соціально-економічних дисбалансів розвитку України та її вплив на забезпечення ЕБД. Здійснено спробу визначити вплив ЕМБ на систему ЕБД у постконфліктному періоді. Доведено, що ЕМБ в системі національної безпеки виступає матеріальною основою національної суверенності. Отримані результати дослідження поглиблюють проблему нерозвиненості економічних зв'язків з країнами ЄС. Зниження гібридних загроз і ризиків економічної безпеки країни на засадах ЕМБ здатні гарантувати стійкість і стабільність національної економіки, її спроможність до саморозвитку й економічного прогресу у поєднанні із соціальними пріоритетами й інтересами країни. Водночас досягнення перемирія формує нові можливості відбудови промислових та інфраструктурних об'єктів, залучення міжнародних донорів, відновлення економічних зв'язків, реальної підтримки й активізації малого та середнього бізнесу, становлення нової бізнес-моделі національної економіки. Зроблено висновок, що в Україні найбільшим пріоритетом національних інтересів у сфері економічної безпеки повинно бути створення на засадах миробудівництва конкурентоспроможної, соціально орієнтованої економіки та забезпечення постійного зростання рівня життя та добробуту населення.

Досліджено показники та характеристики економічної безпеки Донецької та Луганської обл., вплив регіональних економік на стан економічної безпеки держави у цілому. Проведено моніторинг обсягів господарської діяльності, поповнення місцевих бюджетів, видатків на потреби соціального захисту і безпеки, проблем функціонування фінансової системи у цілому та банківського сектора зокрема. Досліджено централізовану бюджетно-фінансову підтримку та аналітичне оцінювання офіційних показників місцевих бюджетів Донецької та Луганської обл. Здійснено порівняльний аналіз індикаторів інвестиційно-інноваційного, зовнішньоекономічного, інвестиційно-інноваційного, енергетичного, соціального, демографічного, продовольчого складників економічної безпеки. Оцінено вагові коефіцієнти індикаторів, субіндексів економічної безпеки та сили зв'язку між складниками економічної безпеки Луганської, Донецької обл. та України. Емпірично оцінено залежність складників економічної безпеки України від її складників Луганської і Донецької обл.

Розраховано індикатори економічної безпеки Донецької та Луганської обл. та проведено оцінювання впливу збройного конфлікту на стан економічної безпеки тимчасово окупованих Донецької та Луганської обл. Виявлено, що погіршення економічних параметрів розвитку Донецької і Луганської обл. після початку воєнних дій на Донбасі значною мірою зумовило зниження рівня економічної безпеки України. Наявність такого впливу підтверджується результатами попарного кореляційного аналізу сили зв'язку між складниками економічної безпеки (темпи зростання індексів складників) Луганської, Донецької обл. та України (значення індексів складників). Результати множинної регресії показують високу щільність зв'язку і, відповідно, впливу на економічну безпеку України таких складників економічної безпеки Луганської обл., як макроекономічний, продовольчий, інвестиційно-інноваційний, демографічний, та таких складників економічної безпеки Донецької обл., як фінансовий, виробничий, зовнішньоекономічний.

Досліджено теоретичні та науково-методичні питання, пов'язані з генезисом взаємозв'язку економічної безпеки держави й економічних наслідків війни. Значну увагу присвячено дослідженню передумов становлення політики миротворення у процесі виникнення наслідків гібридних і збройних конфліктів. Обґрунтовано наукові засади формування державної політики становлення економіки миробудівництва як комплексної системної моделі, що одночасно поєднує загальну макроекономічну стабілізацію, формування здорової конкурентоспроможної економіки; розбудову сучасної конкурентоспроможної економіки на прилеглих до непідконтрольних територій задля їх перетворення на території впровадження нових моделей пріоритетного розвитку; протидію гібридним конфліктам в економічній, військовій, інформаційній, суспільно-політичній, міжнародній та релігійно-культурній сферах. Визначено стратегічні пріоритети державної політики миротворення в Україні. Для цього узгоджено стратегічні пріоритети економічного розвитку країни, економічного пожвавлення на прилеглих до збройного конфлікту територіях, поступу в країні галузей миробудівництва, соціального вирівнювання, використання потенціалу міжнародної співпраці з очікуваними системними змінами в державі та напрямами зміцнення складових її економічної безпеки. Розроблено організаційно-економічний механізм реінтеграції країни в умовах гібридної окупації, який є системою поєднаних між собою суб'єктів регулювання та суб'єктів-учасників, які спільно ініціюють і компанують архітектоніку, інструментарій і ресурсне забезпечення політики державного регулювання в системі економічної безпеки. Запропоновано інструменти стимулювання соціально-економічного розвитку постраждалих територій та відновлення потенціалу їх макроекономічного зростання, які спрямовані на вирішення стратегічних завдань формування прогресивнішої структури більш конкурентоспроможної економіки та запуску нових драйверів розвитку регіонів, постраждалих від воєнного конфлікту.