Зазначено, що поєднання конструктивного рішення сталебетонних балок, в якому передбачається зменшення металомісткості та технології із здешевленням їх виготовлення, є актуальним з погляду доцільності дослідження міцності, деформативності та практичного застосування в будівництві. Обгрунтовано особливості роботи та характеру руйнування сталебетонних балок із зовнішнім гладким стрічковим армуванням, без зчеплення з бетоном, у поєднанні з арматурою класу A-III і A-V.

Надано характеристику методик розрахунку міцності на дію поперечних сил сталебетонних балок. Застосовано існуючі методики розрахунку для визначення несучої здатності похилих перерізів сталебетонних балок із зовнішнім стрічковим армуванням без зчеплення з бетоном за довжиною контакту та надано рекомендації з проектування таких балок.

Обгрунтовано особливості роботи та характер руйнування сталебетонних балок із зовнішнім гладким стрічковим армуванням без зчеплення з бетоном у поєднанні з арматурою класу А-400 та Ат-800. Поєднання конструктивного рішення сталебетонних балок, в якому передбачається здешевлення їх виготовлення, є актуальним із погляду доцільності дослідження міцності, деформативності та практичного застосування у будівництві.

Наведено результати натурного випробування сталебетонних балок, армованих пакетом арматур. Основною ідеєю є здешевлення собівартості залізобетонних конструкцій за допомогою використання високоміцної стрижневої арматури в поєднанні з стрічковою, що має зчеплення з бетоном.

Вивчено особливості роботи та характеру руйнування сталебетонних балок із зовнішнім гладким стрічковим армуванням, що має зчеплення з бетоном, у поєднанні з арматурою класу АТ-800. Поєднання конструктивного рішення сталебетонних балок, в якому передбачається здешевлення їх виготовлення, є актуальним з погляду доцільності дослідження міцності, деформативності та практичного застосування в будівництві.

Наведено результати експериментальних досліджень міцності та деформативності нормальних перерізів сталебетонних балок, підсилених у розтягнутій зоні додатковою стрижневою арматурою без зчеплення.

Розглянуто питання дослідження міцності, жорсткості та тріщиностійкості сталебетонних балок із комбінованим армуванням, армованих зовнішньою стрічковою арматурою класу С275 та високоміцною стрижневою класу Ат800 або А1000. Визначено несучу здатність нормальних перерізів сталебетонних балок із комбінованим армуванням. Розкрито вплив збільшення відсотка армування високоміцною стрижневою арматурою на міцність та деформативність експериментальних зразків. Узагальнено особливості роботи таких балок. Показано можливість застосування існуючих методик розрахунку для обчислення несучої здатності та деформативності таких конструкцій. Наведено методику розрахунку на ЕОМ, що базується на поєднанні методу скінченних елементів і послідовних наближень з урахуванням реальних діаграм деформування матеріалів. Подано пропозиції з проектування сталебетонних балок із комбінованим армуванням.

Наведено результати експериментальних досліджень міцності та деформативності нормальних перерізів армокам'яних балок, армованих безкаркасним армуванням стрижневою арматурою класу А400С без попереднього напруження. Ці експерименти та порівняння їх з розрахунками за чинними нормами надають змогу оцінити збіжність результатів і зробити висновки щодо можливості раціонального конструювання керамоблокових згинних елементів із подвійним армуванням у зоні дії нормальних сил. Досліджено керамоблокові конструкції з різними типами армування та різними типами розташування керамічних елементів у балці, які проводять у науково-дослідній лабораторії кафедри будівельних конструкцій і мостів Інституту будівництва та інженерії довкілля Національного університету "Львівська політехніка". Практичне значення роботи полягає в визначенні доцільності використання цих типів балок у будівництві, характеру поводження керамоблокової конструкції з різними типами армування. Для розроблення пропозицій потрібні також інші експериментальні дані, які будуть проводитися у майбутньому. Всі дослідження експериментальних взірців балок виконано в ГНДВЛ-105 кафедри будівельних конструкцій і мостів Національного університету "Львівська політехніка".

Потреба в посиленні збірних залізобетонних конструкцій (ЗБК)у процесі експлуатації виникає не лише за умов реконструкції з причин фізичного зносу, а також внаслідок дії сейсмічних впливів. У сейсмічних регіонах (м. Ужгород належить саме до таких регіонів із сейсмічністю району 7 балів) надзвичайно важливе значення мають розрахунки конструкцій на сейсміку, проектування та якість виробництва збірних несучих ЗБК на дію особливих навантажень. Значення епізодичних сейсмічних навантажень залежать від маси конструкцій і сили поштовхів згідно зі шкалою Ріхтера. Негативний вплив сейсмічних навантажень можна суттєво знизити за рахунок застосування нерозрізних схем обпирання балочних конструкцій шляхом вирішення особливої конструкції опорних вузлів. Нерозрізні схеми забезпечують перерозподіл згинальних моментів (зниження прогонних за рахунок появи опорних). Крім того, актуальним є застосування монолітних армопоясів і ділянок по контуру перекриттів та покриття, що надає можливість збільшити жорсткість диску покриття і створити умови для рівномірнішого перерозподілу зусиль.

Для забезпечення безпечних умов експлуатації будівель і споруд першорядного значення набуває підтримання на належному рівні технічного стану будівель і споруд, виявлення ступеня їх фізичного зносу та причин, що зумовлюють їх технічний стан. Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об'єктів є найбільш небезпечною. Знакозмінні напруження, спричинені вібрацією, сприяють накопиченню пошкоджень у матеріалах, появі тріщин і руйнуванню. Найчастіше і доволі швидко руйнування об'єкта настає за вібраційних впливів за умов резонансу. Значні пошкодження обстежуваної будівлі виникли внаслідок її неналежних умов експлуатації та виконанням будівельних робіт із влаштування конструкцій під час зведення будівлі. Переважно це стосується фундаментів і стін, які зазнали найбільших руйнувань від постійних динамічних впливів і вібрації. Постійний динамічний вплив вібрації на фундаменти створюють компресори, які розміщені у машинному залі. Ще більшим є вплив вібрації внаслідок відсутності деформаційного шва між бетонною підлогою машинної зали та фундаментами компресорів, а також відсутність деформаційного шва між бетонною підлогою та стінами будівлі. Фундаменти будівлі також постійно підмиваються відпрацьованими водами та мають неналежну глибину закладання з різною основою опирання їх підошви. Вказано на основні причини, які призвели до руйнувань фундаментів і стін будівлі аміачно-холодильної установки (АХУ) та запропоновано методи вирішення усунення динамічних, вібраційних та інших впливів на конструкції будівель. Відповідно досліджено вплив тривалих вібраційних і динамічних навантажень на несучі конструкції будівлі АХУ на фармацевтичному підприємстві у м. Львів. Візуальним та інструментальним обстеженням і контрольними розрахунками встановлено несучу здатність і придатність до експлуатації основних конструктивних елементів споруди. Розроблено варіант підсилення фундаментів за допомогою буронабивних паль та бетонної сорочки. Сформульовано рекомендації для усунення чинників, які призвели до пошкоджень і руйнувань конструкцій будівлі АХУ.

Для забезпечення безпечних умов експлуатації будівель і споруд першорядного значення набуває підтримання на належному рівні технічного стану будівель і споруд, виявлення ступеня їх фізичного зносу та причин, що зумовлюють їх технічний стан. Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об'єктів є найбільш небезпечною. Знакозмінні напруження, спричинені вібрацією, сприяють накопиченню пошкоджень у матеріалах, появі тріщин і руйнуванню. Найчастіше і доволі швидко руйнування об'єкта настає за вібраційних впливів за умов резонансу. Значні пошкодження обстежуваної будівлі виникли внаслідок її неналежних умов експлуатації та виконанням будівельних робіт із влаштування конструкцій під час зведення будівлі. Переважно це стосується фундаментів і стін, які зазнали найбільших руйнувань від постійних динамічних впливів і вібрації. Постійний динамічний вплив вібрації на фундаменти створюють компресори, які розміщені у машинному залі. Ще більшим є вплив вібрації внаслідок відсутності деформаційного шва між бетонною підлогою машинної зали та фундаментами компресорів, а також відсутність деформаційного шва між бетонною підлогою та стінами будівлі. Фундаменти будівлі також постійно підмиваються відпрацьованими водами та мають неналежну глибину закладання з різною основою опирання їх підошви. Вказано на основні причини, які призвели до руйнувань фундаментів і стін будівлі аміачно-холодильної установки (АХУ) та запропоновано методи вирішення усунення динамічних, вібраційних та інших впливів на конструкції будівель. Відповідно досліджено вплив тривалих вібраційних і динамічних навантажень на несучі конструкції будівлі АХУ на фармацевтичному підприємстві у м. Львів. Візуальним та інструментальним обстеженням і контрольними розрахунками встановлено несучу здатність і придатність до експлуатації основних конструктивних елементів споруди. Розроблено варіант підсилення фундаментів за допомогою буронабивних паль та бетонної сорочки. Сформульовано рекомендації для усунення чинників, які призвели до пошкоджень і руйнувань конструкцій будівлі АХУ.